Рішення № 46340028, 25.06.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6362/13-ц

Провадження 2/522/2616/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за яким стверджує, що вони не виконують обовязки за Договором про надання споживчого кредиту № 11182980000 від 13.07.2007 року, укладеним АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») з ОСОБА_1 строком до 13 липня 2014 року, що привело до заборгованості, яка складається з залишку кредиту та відсотків в розмірі 742 455,87 грн. Просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість та судові витрати у солідарному порядку.

08 червня 2011 року по справі було ухвалено заочне рішення, яким позов був задоволений частково.

11 березня 2013 року заочне рішення було скасовано та справа призначена до розгляду.

Ухвалою суду від 03 грудня 2013 року було здійснено заміну позивача з Публічного акціонерного товариства «УркСиббанк» на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс».

Представник позивача в судове засідання не зявився, просив справу слухати у його відсутність.

Відповідачі про час, дату та місце судового розгляду належним чином повідомлені, але до суду не зявилися, причини неявки не повідомили, у звязку з чим, суд за згодою позивача вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 13.07.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено та підписано кредитний договір №11182980000 про надання кредиту в сумі 91 196, 00 швейц. франків на придбання транспортного засобу, на строк до 13 липня 2014 року з щомісячною сплатою кредиту рівними частками з нарахуванням процентів на залишок заборгованості.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору ПАТ «УкрСиббанк» повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору та видав відповідачу кредит в сумі 91 196, 00 швейц. франків, які за курсом НБУ дорівнювали 383 125,52 грн.

Відповідач не виконав умови п.п. 1.1, 4.1., 4.2. кредитного договору, тобто щомісячно не здійснював часткове погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом.

Наданий ОСОБА_1 кредит забезпечений порукою фізичної особи ОСОБА_2, за договором поруки від 13.07.2007 року № 127014.

Наданий ОСОБА_1 кредит також забезпечений порукою фізичної особи ОСОБА_3, за договором поруки від 13.07.2007 року № 127015.

Відповідно до ст.553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобовязання, а також відповідає перед кредитором за порушення зобовязань боржником.

Згідно з пунктом 1.3. договорів поруки поручитель ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в кредитному договорі. Згідно з пунктом 1.4. договорів поруки відповідальність поручителів і позичальника є солідарною.

Згідно ст.554 ЦК України, в яких зазначено, що при порушенні боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарний боржник.

Відповідно до пункту 2.2 договорів поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обовязковими до виконання.

Відповідно до п.5.3. та розділу 11 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому, або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за цим договором.

Крім того, відповідно до п. 7.1. кредитного договору за порушення термінів повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, позичальник сплачує банку пеню від простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до чинного законодавства неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобовязання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України боржник зобовязаний повернути позивачеві гроші в строк та в порядку, встановленими договором.

20 квітня 2012 року з Публічне акціонерне товариство «УркСиббанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» відповідно до договору факторингу № 05/12 своє право вимоги по кредитним договорам.

ТОВ «Вердикт Фінанс» під час розгляду справи позовні вимогу не уточнювало, а тому суд розглядає первісні позовні вимоги, заявлені ПАТ «УкрСиббанк»

Так, через невиконання відповідачами своїх зобовязань по кредитному договору № 11182980000 від 13.07.2007 р., станом на 02.02.2010 загальний розмір заборгованості відповідачів становить 98232,03 швейц. франків, що в еквіваленті по курсу НБУ(7,558184000) складає 742455,87 грн., які складаються з:

- суми заборгованості за основним та простроченим кредитом 590702,31 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 78 154,00 швейц. франків;

- суми заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом 117083,37 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 15490,94 швейц. франків.

- суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 20185,42 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 2670,67 швейц. франків;

- суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 14484,77 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1916,42 швейц. франків.

Наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, процентів та пені, що вбачається з положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України та вказаних умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Наслідками порушення відповідачами зобовязань щодо повернення суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, процентів та пені, що вбачається з положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України та вказаних умов кредитного договору.

Частина 2 ст. 192 ЦК України встановлює, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.193 ЦК України порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом.

Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, яки приймають участь у справі, користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором законні, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України не передбачено стягнення судового збору та витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у солідарному порядку.

Солідарний звязок - це матеріально правова категорія (ст. 541 ЦК України), а не процесуальна.

Таким чином, зокрема ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат, в тому числі судового збору, а також витрат на ІТЗ (ст. 81 ЦПК України), здійснюється у дольовому порядку по 606,66 грн. з кожного: (1700,00грн.+120,00 грн.)/3).

За таких обставин позов підлягає задоволенню в цієї частині частково.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (код ЄДРПОУ 36698193) заборгованість за кредитним договором № 11182980000 від 13.07.2007 року в розмірі 742455,87 грн. (сімсот сорок дві тисячі чотириста пятдесят пять гривень 87 коп.)

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (код ЄДРПОУ 36698193) в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати у розмірі по 606,66 грн. з кожного.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (код ЄДРПОУ 36698193) з ОСОБА_2 витрати на публікації в газеті «Урядовий курєр» в сумі 1260,00 гривень, витрати на публікацію в газеті «Чорноморські новини» в сумі 80,00 гривен, витрати на публікацію в газеті «Одеські вісті» в сумі 240,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя:

25.06.2015