Ухвала суду № 46332528, 13.08.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4613/14 Головуючий 1 інстанції: Труханович В.В.

Справа № 639/2655/14-ц Доповідач: Івах А.П.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пшенічної Л.В., Коростійова В.І.,

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору застави припиненим,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», в якому просив визнати договір застави припиненим

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13.04.2005 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати кредитні кошти готівкою через касу на строк по 12.04.2010 року включно у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 30 317 доларів США на купівлю автомобіля.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір застави рухомого майна, відповідно до якого предметом застави є автомобіль, придбаний ним за кредитні кошти.

Строк дії кредитного договору від 13.04.2005 року закінчився 12.04.2010 року, а відповідач жодних вимог до нього про погашення заборгованості не висунув, тому, на думку ОСОБА_1, зобов'язання за кредитним договором вважається припиненим виконанням, проведеним належним чином.

А оскільки зобов'язання за кредитним договором є припиненим, то і зобов'язання за договором застави слід вважати припиненим.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 03 червня 2014 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, визнати договір застави припиненим.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом нормам матеріального та процесуального права, а також на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Відповідно до положень ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам цивільного процесуального права рішення суду першої інстанції відповідає у повному обсязі.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував конкретні обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин, що виникли між сторонами і законом, що їх регулює.

По справі достеменно встановлено, що між сторонами 13 квітня 2005 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 12 квітня 2010 року, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 30317 доларів США на придбання автомобіля NISSAN PRIMERA 2004 року випуску та на оплату страхових платежів у сумі 7347 доларів США (а.с.6-9).

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ОСОБА_1 та Банком було укладено спірний договір застави рухомого майна від 13 квітня 2005 року (а.с.10-13). Предметом є придбаний позивачем автомобіль NISSAN.

Відповідно п. 25 Договору застави термін дії договору - до повного виконання Заставодавцем та Заставодержателем зобов'язань за Кредитним договором та всіх додаткових угод до нього (а.с.12).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що за умовами договору застави припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін не допускався. Позивач не підтвердив належним чином відсутність заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2005 року перед відповідачем. Оскільки не було встановлено порушення прав або охоронювальних законом інтересів ОСОБА_1, суд не вбачив підстав і для застосування строку позовної давності до зобов'язань останнього за договором застави.

Висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ґрунтується на основі з'ясованих обставин, відповідає вимогам ст.. ст.. 57-61, 64 ЦПК України, погоджується з положеннями ст.. ст.. 526, 530, 598, 625, 629, 631 ЦК України.

За положеннями Глави 5 «Докази» ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленні рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується, оскільки як у ході судового розгляду справи судом першої інстанції так і в ході апеляційного розгляду справи позивачем на обґрунтування доводів позовних вимог та доводів апеляційної скарги не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності заборгованості перед банком за договором кредиту

Ксерокопії квитанцій про сплату коштів в рамках кредитного договору, що надані представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - не підтверджують факт виконання зобов'язань позивачем перед відповідачем - ПАТ КБ «ПриватБанк» узятих на себе за умовами кредитного договору.

Розрахунком заборгованості за договором №НАН2АК00070008 від 13 квітня 2005 року, укладеного між сторонами, станом на 04 липня 2014 року, підтверджується наявністю заборгованості за кредитом, відсотками, з комісії, пені, яка складає 23810 грн.

Вказаний розрахунок наданий представником відповідача в ході апеляційного розгляду справи в порядку ст.. 303 ЦПК України.

При проведенні розрахунку заборгованості від 13 квітня 2005 року станом на 04 липня 2014 року суми, що внесені ОСОБА_1 на погашення кредиту згідно наданих квитанцій були враховані, оскільки вони відображені в таблиці розрахунку.

Вказані обставини підтвердили в ході апеляційного розгляду справи представники сторін.

Оскільки договір застави є похідним від кредитного договору, укладеного між сторонами, щодо виконання умов якого на цей час існують спірні правовідносини, то підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не існує.

Згідно ст.. 584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, з'ясувавши відповідно до вимог статей 213-214 ЦПК України у достатньо повному об'ємі права і обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи позивача та надавши ім. правову оцінку, районний суд ухвалив законне рішення, у відповідності до положень ч. 3 ст. 215 ЦПК України привів мотиви, з яких вважав встановленою відсутність фактів, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог; правильно застосував зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Апеляційний суд, як це передбачається вимогами ст.. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і праведливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -