Ухвала суду № 46313243, 07.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1068/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1323/К/15 суддя: Чайкіна І.Б.

Категорія - 26 (І) Доповідач Бондар Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

07 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

при секретарі - Булах К.А.,

за участі: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працюючи протягом тривалого часу у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у звязку із чим висновком МСЕК від 18.07.2014 року йому встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50%, з 07 липня 2014 року безстроково.

Позивач вважає, що у звязку з отриманим професійним захворюванням, йому спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути на його користь з ПАТ «Кривбасзалізрудком» 243600 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, завданої у звязку з ушкодженням здоровя 20 000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог. Зокрема, судом першої інстанції не враховано того факту, що половину трудового стажу в шкідливих умовах позивач працював на іншому підприємстві, тому ПАТ «Кривбасзалізрудком» не може нести відповідальність за шкоду, яка була заподіяна ОСОБА_2 іншою особою. ПАТ «Кривбасзалізрудком» своєчасно забезпечував позивача спецодягом та засобами індивідуального захисту. Позивач протягом тривалого часу добровільно продовжував виконувати важку працю, тому він сам винен в отриманні професійного захворювання та моральних стражданнях.

Крім того, ОСОБА_2 не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, зокрема висновків відповідних медичних установ. На думку відповідача, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає конкретним обставинам справи і порушує принцип розумності, виваженості та справедливості.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2працюючи в період з 27 березня 1981 по 26 січня 1999 року підземним гірничим робітником, підземним машиністом скреперної лебідки на шахті «Северная» РУ ім. Кірова ВО «Кривбасруда» та у період з 01 лютого 1999 року по 21 липня 2014 року підземним гірничим робітником очисного забою на шахті «Родіна» у ПАТ «Кривбасзалізрудком» в умовах шкідливості та важкості праці в параметрах, що перевищували гранично допустимі норми, отримав професійне захворювання. (а.с.17-19)

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертої комісії Українського НДІ промислової медицини №417 від 04 березня 2014 року, у позивача була встановлена наявність професійного захворювання з діагнозом: Радикулопітія С6, С7, С8 і L5, S1 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферично нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), остеоартрозу в поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФС другого ступеня) і колінних (ПФС другого ступеня) суглобів. Вегетативно-сенсорна полінейропатія рук з периферичним ангіодистонічним синдромом та трофічними порушеннями на кистях. Нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху). (а.с.12)

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 13 травня 2014 року встановлена причина зазначеного професійного захворювання робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу та робота в умовах важкості праці, які відносяться до 3 класу 3 ступеня шкідливості, що виникли внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, позивач підпадав під вплив підвищених параметрів виробничого шуму, які мали місце в результаті порушення керівництвом підприємства, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці». (а.с. 7-10)

Висновком МСЕК від 18.07.2014 року (а.с.11) ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 50%, з 07 липня 2014 року безстроково.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 153, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» й виходив з обовязку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у звязку з отриманими ним на виробництві професійним захворюванням.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання від 13 травня 2014 року причиною професійного захворювання є робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу і робота в умовах, які відносяться до 3 класу 3 ступеня шкідливості, які виникли в результаті порушення, зокрема керівництвом відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» у період праці на даному підприємстві, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обовязок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Тому доводи відповідача про відсутність його вини у спричиненні моральної шкоди позивачу колегія суддів вважає безпідставними.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Кривбасзалізрудком» про те, що в даному випадку тільки на відповідні медичні установи, зокрема органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до п. 3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212, висновок МСЕК є одним із доказів, а не єдиним доказом, який розглядається в комплексі з іншими документами і наявними відомостями про потерпілого.

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у звязку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, не має можливості повноцінно рухатись і відпочивати, позбавлений нормальних життєвих звязків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Посилання ПАТ «Кривбасзалізрудком» на ту обставину, що він своєчасно забезпечував позивача спецодягом та засобами індивідуального захисту, не приймаються колегією суддів, оскільки надання підприємством засобів захисту від шкідливих чинників, які не усунули впливу негативних факторів не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження такої шкоди.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів саме у ПАТ «Кривбасзалізрудком», відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Тому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції належним чином не встановив всі обставини, які мають значення для вирішення справи, колегія суддів до уваги не приймає.

Інші доводи представника відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці та спростовуються вищевикладеним.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: