Ухвала суду № 46309144, 25.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/5469/14 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/783/4181/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Шашкіної С.А.

Суддів: Богонюка М.Я.,Ванівського О.М.

При секретарі: Щербай В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на заочне рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2015 року позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (скорочене найменування ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Відділення №27 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про повернення банківського вкладу задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Відділення № 27 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти за договором банківського вкладу № 634474/2013 від 14.08.2013 року в розмірі 10 200,0 Євро (десять тисяч двісті євро 00 центів), що в еквіваленті у національній валюті становить 186 762,0 гривень (сто вісімдесят шість тисяч сімсот шістдесят дві гривні 00 копійки) та за договором банківського вкладу № 634454/2013 від 14.08.2013 року в розмірі 7 916,26 Євро (сім тисяч дев'ятсот шістнадцять євро 26 центів), що в еквіваленті у національній валюті становить 144 946,72 гривень (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок шість гривень 72 копійки), а всього на загальну суму 331708,72 гривень (триста тридцять одна тисяча сімсот вісім гривень 72 копійки).

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Відділення № 27 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 3317,08 гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи. Вказує, що позовні вимоги щодо виплати заборгованості за договорами банківського вкладу є неможливими, адже від 20.03.2015 року в банку розпочато ліквідацію. Крім того, ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. Зокрема, кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у певній послідовності, а відтак, вимоги позивачки будуть включені у відповідну чергу. Просить рішення суду в частині стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В решті рішення залишити без змін.

Апелянт подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, а тому, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи здійснювати без участі представника апелянта.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.08.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Відділення № 27 ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті № 634474/2013. Договір був укладений строком на 13 місяців із загальною сумою вкладу 10 200 Євро (а.с.4) та нарахованими відсотками у розмірі 880,89 Євро.

Як вбачається із копії квитанції (а.с.8), позивач здійснив поповнення депозиту на загальну суму 9800,0 Євро відповідно до умов договору та згідно виписки з вкладного (депозитного) рахунку поповнила вклад на загальну суму 10 200,0 Євро (а.с.10).

Крім того, між сторонами було укладено договір банківського вкладу № 634454/2013 від 14.08.2013 року строком на 13 місяців із загальною сумою вкладу 7 500,0 Євро. (а.с.5) та нарахованими відсотками у розмірі 416,26 Євро (а.с.11).

Як вбачається із копії квитанції (а.с.9, 11), позивач здійснила поповнення депозиту на загальну суму 7 500 Євро.

Згідно з ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Згідно з ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання /.

Згідно з ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Крім того, згідно п.3.3 Положення «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач зверталась до відповідача з вимогою повернути внесені кошти у зв'язку із закінченням терміну дії договорів, проте кошти повернуті не були.

Згідно з положеннями ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин суд вірно прийшов до висновку, що мало місце невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договорів банківського вкладу, а тому підставно задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача кошти за двома договорами банківського вкладу з врахуванням офіційного курсу Євро на день ухвалення рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо запровадження у ПАТ «ВіЕйБі Банк» тимчасової адміністрації не можуть бути взяті апеляційним судом до уваги у зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 від 20.03.2015 року, прийнятого на підставі постанови Правління Національного банку України №188 від 19.03.2015 року «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та запроваджено тимчасову адміністрацію з 20.03.2015 року.

Відповідно до пункту 2 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 63 від 20.03.2015 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Однак таке рішення прийнято після ухвалення судом заочного рішення від 20 січня 2015 року та не є само по собі підставою для скасування рішення суду.

Крім того, частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Однак відповідно до п.1 ч.6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Враховуючи положення ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та обставини, встановлені у справі, колегія суддів вважає, що введення тимчасової адміністрації не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм чинного законодавства та підставою для відмови в задоволенні вимог вкладника.

Заявлена позивачкою в жовтні 2014 року вимога про повернення вкладу відповідала умовам договору і строк виконання обов'язку банку повернути вклад наступив 14.09.2014 року, тобто до введення тимчасової адміністрації, і крім того, вимога позивачки не суперечить ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, правильно застосував матеріальний закон, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни відхилити.

Заочне рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: