Ухвала суду № 46309104, 07.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 455/417/14-к Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Й.

Провадження № 11-кп/783/567/15 Доповідач: Яременко О. Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого Яременка О.Д.,

Суддів Гончарук Л.Я., Партики І.В.,

при секретарі Кіндрат Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу № 455/417/14-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше

судимого, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2

Старосамбірського р-ну Львівської області, за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185

КК України,

з участю прокурора Яворського С.М.,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 08 травня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА :

Вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 08 травня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним і засуджено:

за ч.2 ст.185 КК України на чотири роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України на шість років позбавлення волі .

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у

виді шести років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок відносно якого в апеляційному порядку не оскаржується.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за те, що він 04 червня 2014 року о 3 год. 30 хв., в м. Хирові Старосамбірського району Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до продуктового кіоску на пл. Галицькій, 6, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, за допомогою металевого лому зірвав навісні замки і проник в приміщення кіоску, звідки таємно викрав 9 плиток шоколаду, 5 пачок чіпсів та інші продукти харчування, всього на загальну суму 300 гривень, та гроші в сумі 600 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 900 гривень.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, 25 жовтня 2014 року о 2 год. 30 хв. з метою вчинення крадіжки чужого майна через вхідні двері проник в приміщення житлового будинку, який належить ОСОБА_4, за адресою м. Хирів, вул. С. Стрільців , 32 Старосамбірського району, звідки таємно викрав гроші в сумі 3000 грн., 57 польських злотих, срібні сережки і кросівки, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на суму 4309,14 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 18 листопада 2014 року з метою вчинення крадіжки чужого майна повторно шляхом вільного доступу із приміщення підвалу житлового будинку у м. Хирові, вул. Шептицького, 1 Старосамбірського району таємно викрав велосипед марки «Либідь-Ардіс», який належить ОСОБА_5, вартістю 912 гривень.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорює висновків суду щодо доведеності своєї вини та правильності кваліфікації своїх дій, проте не погоджується із призначеним йому судом покаранням, оскільки вважає це покарання занадто суворим. Покликається на те, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, зобовязується відшкодувати завдану злочинами шкоду, є особою молодого віку, має намір працевлаштуватися та створити сім»ю. Просить, враховуючи характер вчинених злочинів, не враховувати як обставину, що обтяжує покарання, факт вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та розглянути можливість застосування при призначенні йому покарання положень ст.ст. 69, 75 КК України. З огляду на викладене просить вирок суду змінити, обравши йому менш суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без зміни, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оспорюється.

Щодо покарання, з яким обвинувачений не погоджується, то таке призначене судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, обране з врахуванням особи обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, помякшуючих покарання обставин визнання вини, щирого каяття у вчиненому, а також обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Вимоги обвинуваченого не враховувати як обставину, що обтяжує покарання, факт вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Підстав для призначення ОСОБА_1 більш мякого покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільнення його від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

З урахуванням в сукупності усіх обставин справи та особи обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення на став, на даний час має не погашену судимість, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, особу винного, колегія суддів вважає, що досягнення встановленої ч.2 ст. 50 КК України мети виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції обвинуваченого та неможливе без відбування ним покарання, а тому підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України та для помякшення призначеного покарання не вбачає.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому відмовляє йому в задоволенні його апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 08 травня 2015 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді :

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8