Рішення № 46307433, 07.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №321/152/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мовчан О.Г.

Провадження №22-ц/778/4225/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Кримська О.М.,

Судді Дашковська А.В.,

ОСОБА_2,

При секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення сум завданої шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що ОСОБА_3 відповідно до п. «г» ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» та п. «б» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» була призначена пенсія за вислугу років.

05.03.2012 року ОСОБА_3 звернувся до Управління із письмовою заявою про переведення його з пенсії за вислугою років на пенсію за віком.

Станом на 05.03.2012 року вступили в закону силу норми Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно ст. 28 названого закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. При переведенні ОСОБА_3 з пенсії за вислугою років на пенсію за віком спеціалістами Управління помилково завищено понаднормативний стаж та дані занесені до компютерної програми. В результаті чого за період часу з 05 березня 2012 року по 28 лютого 2013 року утворилася переплата в розмірі 662 грн. 77 коп..

Відповідач був повідомлений про обставини та розмір надмірно виплачених сум пенсії, однак відшкодувати переплату відмовився, про що надав до управління письмову заяву від 22 лютого 2013 року.

Позивач, посилаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення» від 15 травня 2003 року №374/7695, зазначає про допущення Управлінням Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області розрахункової помилки, а саме помилки при введенні початкових даних в компютерну програму, що призвело до переплати пенсії, сума якої відповідно до ст. 1215 ЦК України, підлягає поверненню.

Оскільки до теперішнього часу сума переплати пенсії не повернута, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області завдану шкоду в сумі 662 грн. 77 коп..

Заочним рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області завдану шкоду в сумі 662 грн. 77 коп..

Стягнуто з ОСОБА_3 у прибуток держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп..

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 25 травня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, просить заочне рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, вирішити питання про компенсацію здійснених ним судових витрат, повязаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) та розпискою про отримання судової повістки (а.с.71-72).

Учасники апеляційного розгляду до апеляційного суду не зявилися.

Від Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просили суд апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року залишити без змін (а.с.73-75).

У письмовій заяві, яка надійшла до суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області просить розглядати справу за відсутності їх представника ( а.с.76)

Від ОСОБА_3 надійшла письмова заява, де міститься клопотання про розгляду справи за його відсутності , дрозди апеляційної скарги повністю підтримує ( а.с.82).

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно отримав кошти через допущену позивачем розрахункову помилку, а отже сума надмірно сплаченої пенсії підлягає поверненню позивачу.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області.

Позивачем призначено відповідачу пенсію за вислугу років як працівнику геоекспедицій відповідно до п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що була чинна на час виникнення правовідносин) та п. «г» ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року, що підтверджується заявою відповідача про призначення пенсії від 08.12.2005 року та протоколом №5767 від 16.01.2006 року (а.с.3,4).

З 05.03.2012 року ОСОБА_3 був переведений з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, що підтверджується його заявою від 05.03.2012 року та розпорядженням Управління №123292 від 12.03.2012 року (а.с.5, 6).

21.02.2013 року позивачем було здійснено індивідуальний перерахунок, під час якого Управлінням було виявлено, що під час переведення ОСОБА_3 з одного виду пенсії на інший спеціалістами Управління було помилково завищено понаднормативний стаж відповідача та данні занесені до компютерної програми, в результаті чого за період з 05.03.2012 року по 28.02.2013 року утворилася переплати в розмірі 662 грн. 77 коп. (а.с.8).

ОСОБА_3 відмовився відшкодувати вказану переплату, що підтверджується його заявою від 22.02.2013 року (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобовязання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплати, а також добросовісність набувача презюмуються.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).

В матеріалах справи відсутні докази того, що завдана позивачу шкода у вигляді виплаченої відповідачу пенсії в сумі 662 грн. 77 коп. є обєктивним наслідком поведінки відповідача ОСОБА_3.

Позивачем також не надано доказів того, що ОСОБА_3 скоїв будь-які зловживання зі свого боку або подав Управлінню недостовірні дані під час нарахування та виплати його пенсії.

Наведені у вищезазначених нормативно-правових актах умови, за яких можливо повернення безпідставно отриманої пенсії, яка була добровільно виплачена позивачем відповідачу як засіб до існування, також не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні апеляційного суду.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в Постанові від 22 січня 2014 року (справа № 6-151цс13), згідно з якою, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Колегією суддів не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 662 грн. 77 коп., які є сумою пенсії, призначеною йому Управлінням ПФУ, так і не встановлено наявності рахункової помилки, а також виплата коштів проведена позивачем добровільно, то відповідно до ст.. 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області залишенню без задоволення.

Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства є безпідставними, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами у справі за зверненням Управління Пенсійного фонду України з позовом про стягнення коштів за переплату пенсії, свідчать про їх цивільно-правовий характер, Управління ПФУ бере участь у такій категорії справ не на виконання передбачених законодавством владних повноважень, а з підстав, передбачених положеннями цивільного законодавства. З огляду на норми Цивіль6но процесуального кодексу України розгляд таких справ має відбуватися за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

«Відмовити у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення сум завданої шкоди в розмірі 662 грн. 77 коп.»

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: