Рішення № 46306304, 20.05.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3785/15-ц 2/335/1214/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді КалюжноїВ.В., при секретарі МарусійІ.В., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ"Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживача, розірвання договорів-заяв №313731/45204/3-14 від 28.11.2014, №313731/45210/3-14 від 28.11.2014, №313731/4161/1-15 від 06.01.2015 року та Договору №313731/12581/07-15 від 20.01.2015 та стягнення коштів за зазначеними договорами.

Ухвалою суду від 23.04.2015 року ухвалено роз'єднати позовні вимоги, після чого позовні вимоги, які стосуються розірвання договору-заяви №313731/4161/1-15 від 06.01.2015 року та стягнення коштів за даним договором виділені в окреме провадження із наданнями номеру справи №335/3785/15-ц.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.01.2015 року вона уклала з відповідачем договор-заяву №313731/4161/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Класік" на 1 місяць в іноземній валюті, згідно якого розмістила в банку відповідача строковий вклад в розмірі 19000,00 доларів США, на строк з 06.01.2015 року до 06.02.2015 року, зі сплатою процентів за ставкою 10,00% річних. Після закінчення строку дії договору позивач звернулась до банку з вимогою про повернення банківського вкладу. Однак відповідач повернув лише частину відсотків банківського вкладу. Позивач просить суд стягнути з відповідача залишок неповернутого вкладу у розмірі 19000,00дол.США.

У судове засідання представник позивача не зявилася, суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності без проведення фіксації судового процесу, в якій вказала, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, причину неявки суду не сповістив, про день і місце слухання справи неодноразово завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, правом надання суду письмових заперечень проти позову не скористався, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПКУкраїни, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У звязку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПКУкраїни, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір-заяву №313731/45210/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Класік" на 1 місяць в іноземній валюті. Згідно Договору-заяви, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на Вкладний рахунок №2630.8.054216.008 у сумі 19000,00 доларів США, на строк з 06.01.2015 по 06.02.2015, з виплатою 10,00% річних. Доказом внесення грошових коштів на зазначений вище вкладний рахунок є меморіальний валютний ордер від 06.01.2015 року за №11353683.

Відповідно до п.3 договору, виплата процентів, нарахованих на вклад, здійснюється банком у день закінчення строку, визначеного в п.1 цього договору, у порядку та на умовах, викладених у п.п. 4.2, 4.3.1 Основних умов, одночасно з поверненням суми вкладу.

Відповідно до п. 6 договору, після закінчення строку, визначеного в п. 1 цього договору, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.

Відповідно до п. 5.2 Основних умови залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит", у випадку закінчення строку розміщення Строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення Строкового вкладу після закінчення строку розміщення Строкового вкладу, визначеного у Договорі-заяві, Вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення Вкладу, отримати кошти з Строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок, а дію Договору припинити, зобов'язаний надати Банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку Строкового вкладу, визначеного Договором-заявою.

Згідно ч. 3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

З огляду на те, що розірвання договору банківського вкладу не врегульовані главою 71 ЦК України, слід застосовувати главу 72 цього Кодексу, статтею 1075 якої передбачений порядок розірвання договору банківського рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Таким чином, позивач виявла своє бажання розірвати договір, у зв'язку з чим вимоги позивача про розірвання договору банківського вкладу підлягають задоволенню.

25.02.2015 року, після закінчення строку дії банківського вкладу, ОСОБА_1 зверталась до ПАТ "Банк"Фінанси та кредит" з заявою та вимогою про повернення грошових коштів, розміщених на підставі договору №313731/4161/1-15.

У відповідь на вищезазначену заяву, позивачем отримано від банку лист №677 від 26.02.2015 року, з посиланням на Постанову Правління Національного банку України від 01.12.2014 за №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

02.03.2015 року Позивач повторно звернулась до Банку із заявою про повернення банківського вкладу у сумі 19000,00дол.США, згідно зазначеного Договору-заяви.

12.03.2015 року Позивачем отримано від Банку лист-відмову №93 від 05.03.2015, з посиланням на Постанову Правління Національного банку України від 03.03.2015 за №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Сума вкладу та відсотки перераховані банком на поточний рахунок позивача №2620.0.054216.009.

В матеріалах справи наявна виписка АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 20.04.2015 року, згідно якої залишок коштів на рахунку №2620.0.054216.009 складає 19012,82доларів США.

На момент розгляду справи позивачу грошові кошти за вказаним договором на суму 19012,82 доларів США відповідачем не повернуті.

Відповідно до ст.525 ЦКУкраїни, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦКУкраїни, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Відповідно до ст.1066 ЦКУкраїни, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ст.1067 ЦКУкраїни, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ст.1068 ЦКУкраїни, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, відповідно до вимог ст.1074 ЦКУкраїни, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таке ж застереження щодо обмеження прав клієнта або вкладника встановлено і ст.59 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Отже, відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти позивача, які перебувають на рахунках відповідача, на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною.

Позов пред`явлено про стягнення грошових коштів в іноземній валюті, що відповідає вимогам ст.533 ЦКУкраїни.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим 25.12.2013 року при розгляді цивільної справи № 6-140цс13, відповідно до якого: за змістом статей 526 та 1058 ЦКУкраїни зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладникові готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахувати на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж Банку, в якому вкладник може зняти кошти чи проводити розрахунки з допомогою. Платіжної банківської карти). У випадку перерахування коштів на поточний рахунок вкладника в цьому ж Банку, однак ненадання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним.

Таким чином, оскільки банк не виконав свого обов'язку з видачі вкладу на вимогу вкладника, вказану суму коштів слід стягнути з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача (у листах Банку на заяви ОСОБА_1 про повернення коштів) на постанови правління НБУ №758 від 01.12.2014 року, №160 від 03.03.2015 року щодо обмеження видачі (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті, виходячи з наступного.

Будь-які розпорядження НБУ, викладені в постановах чи інших документах є за своїм характером підзаконними нормативними актами та не можуть суперечити закону або змінювати його зміст. В разі, якщо підзаконні нормативно-правові акти не відповідають нормі Закону, то їх застосування до вирішення спірних правовідносин є недопустимим.

Право Національного банку України, використовуючи адміністративний метод банківського регулювання, встановлювати заборону та обмеження щодо вчинення банківськими установами певних дій (операцій) закріплено у Законі України "Про банки та банківську діяльність".

Так, згідно ч.1 ст.66 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Разом з тим, як вже зазначалося, положення ЦК України передбачають обов'язок банку повернути вклад на першу вимогу вкладника.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Постанови Правління НБУ "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України" №758 від 01.12.2014 року та №160 від 03.03.2015 року, є такими, що обмежують право особи на вільне розпорядження належними їй на праві власності грошовими коштами, а тому не може бути підставою для відмови у поверненні коштів.

Слід зазначити також, що укладаючи договір банківського вкладу, банк брав на себе певні ризики, а тому погіршення економічної ситуації в країні не є підставою для невиконання ним своїх договірних зобов'язань.

Та обставина, що вкладені грошові кошти у розмірі 19012,82доларів США позивачу станом до теперішнього часу не виплачені, підтверджується матеріалами справи, доказів протилежного суду не надано.

За приписами статті 11 ЦПКУкраїни, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виконуючи приписи ЦПКУкраїни, суд вважає за необхідне задовольнити позов саме на суму 19000,00доларів США.

Суд наголошує, що системний аналіз положень ст.99 Конституції України, ст.ст.192,533 ЦКУкраїни, статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дозволяє стверджувати, що при укладенні депозитного договору в доларах чи іншій валюті а також при наявності у банку ліцензії, яка дозволяє йому здійснення операцій з валютними цінностями, заборгованість банку перед клієнтом за депозитним договором має бути повернута останньому в судовому порядку саме в іноземній валюті вкладу, а не національній валюті гривні.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Оскільки позивач правомірно здійснила вклад в іноземній валюті, то виконання зобовязання банку має бути також у валюті вкладу, тобто в долларах США.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, від його сплати позивач звільнений відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" , тому, в силу ст.88 ЦПКУкраїни, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави. Виходячи з задоволеної суми позову 19000,00 доларів США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату винесення рішення (21,25 грн. за 1 долар США) складає 403750,00грн., судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно складає 3654,00грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212 - 215, 218, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів задовольнити.

Розірвати договір-заяву №313731/4161/1-15 від 06.01.2015 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі начальника відділення №4 Філії "Запорізьке РУ"АТ"Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 09807856) на користь ОСОБА_1, належні їй кошти у сумі 19000 (девятнадцять тисяч) доларів 00 центів США, розміщені згідно договору-заяви №313731/4161/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Класік" на 1 місяць в іноземній валюті від 06.01.2015 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (ЄДРПОУ 09807856, адреса: 04050, м.Київ, вул.Артема, буд.60) на користь держави судовий збір у розмірі 3654,00(три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.В.Калюжна