Ухвала суду № 46298858, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/9991/30691/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Чайки О.С.

представника позивача Корнієнко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012

у справі №2а-7823/10/0570

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

третя особа Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області

про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» (далі по тексту - позивач, ТДВ «Лафарж Гіпс») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку), третя особа - Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області (далі по тексту - Артемівська ОДПІ Донецької області) про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення №0000602342/3/3372/10/15-1623/3 від 04.02.2010.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Артемівською ОДПІ Донецької області проведено планову виїзну перевірку ТДВ «Лафарж Гіпс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2007 по 31.12.2008, за наслідками якої встановленні порушення, у тому числі: п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР), п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», в результаті чого:

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2008 рік на 818540,00 грн.;

- занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 556502,00 грн.

На підставі висновків перевірки та за наслідками адміністративного оскарження первинних податкових повідомлень-рішень, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 04.02.2010 №0000602342/3/3372/10/15-1623/3, яким ТДВ «Лафарж Гіпс» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 817176,00 грн., у тому числі за основним платежем - 556502,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 260674,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ «Лафарж Гіпс» укладено договір від 27.10.2008 №2710 з ПП «ЕнЕрДжи» у якості виконавця щодо надання інформаційно-консультаційних послуг - «Огляд помісячного об'єму ринку гіпсокартону 2004 рік - 2008 рік».

08.12.2008 на підставі зазначеного договору складено акт здачі-прийняття робіт на надання інформаційно-консультаційних послуг на суму 264663,50 грн. (без ПДВ).

Перевіряючими встановлено, що у ТДВ «Лафарж Гіпс» існує підрозділ - Служба продажу та маркетингу, до складу якої входить п'ять відділів, в обов'язки яких входять питання, що відображені у зазначеному договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що ТДВ «Лафарж Гіпс» завищено валові витрати на 264664,00 грн. за 4 квартал 2008 року у зв'язку з включенням до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства інформаційно-консультаційних послуг, однак, зазначене порушення не вплинуло на порядок формування податкового кредиту з ПДВ, так як позивачем не віднесено суму ПДВ до реєстру отриманих податкових накладних за період, що перевірявся.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №6/1 від 21.02.2011 твердження податкового органу щодо завищення валових витрат на суму 264664,00 грн. по інформаційно-консультаційним послугам, отриманим від ПП «ЕнЕрДжи», документально не підтверджуються, а ТДВ «Лафарж Гіпс» до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року взагалі не включено отримані від ПП «ЕнЕрДжи» інформаційно-консультаційні послуги на суму 264664,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок судів про безпідставність твердження податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат за 4 квартал 2008 року на 264664,00 грн. через не включення ТДВ «Лафарж Гіпс» до складу валових зазначеної суми.

Щодо завищення валових витрат у зв'язку з включенням до складу валових витрат сум витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю ТДВ «Лафарж Гіпс» у розмірі 348316,00 грн. встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу від 02.01.2006 №01/03-04 ТДВ «Лафарж Гіпс» створено структурний підрозділ у м. Києві.

Податковим органом було встановлено, що до складу валових витрат включено суми витрат з оренди приміщення під офіс структурного підрозділу у м. Києві, які отримані від ВАТ «Галант» за договорами оренди офісного приміщення, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 1, відомості щодо якого відсутні у Артемівській ОДПІ Донецької області та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З урахуванням положень п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, а також п. 5.11 ст. 5 Закону №334/94-ВР яким передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, колегія суддів вважає, що судами вірно зроблено висновок про те, що дії щодо належної реєстрації суб'єктом господарювання свого структурного підрозділу не створюють наслідків щодо правомірності або неправомірності включення до валових витрат сум, що пов'язанні із діяльністю таких підрозділів.

Крім того, згідно висновку судово-економічної експертизи №6/1 від 21.02.2011, висновки перевірки у частині завищення валових витрат на суму 348316,00 грн. по витратам з оренди приміщення за договорами оренди з ВАТ «Галант» за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 документально не підтверджуються.

Щодо встановленого порушення про включення до складу валових витрат сум, що сплачені ТОВ «Динадис» за авіа, залізничні квитки, проживання у готелі за договором від 02.03.2007 №02/03-34, судами встановлено наступне.

Податковим органом зазначено, що інформація щодо відомостей: хто, коли, з якою метою, на підставі яких наказів, авансових звітів використовував авіа, залізничні квитки, проживав у готелях, з наданих до перевірки документів - невідома. Також, документи, які свідчили б про те, хто і з якою метою здійснював поїздки та користувався послугами проживання і безпосередній зв'язок таких операцій з господарською діяльністю підприємства до перевірки не надавались. Таким чином, перевіряючі дійшли до висновку про завищення ТДВ «Лафарж Гіпс» валових витрат на 924375,00 грн. у зв'язку з включенням до складу валових витрат сум витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства та не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №6/1 від 21.02.2011 твердження податкового органу щодо завищення валових витрат у розмірі 924375,00 грн. по сумам сплачених ТОВ «Динадис» за авіа, залізничні квитки, проживання у готелі за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 документально підтверджуються частково на 296046,00 грн. за четвертий квартал 2007 року.

При цьому, згідно вказаного висновку, експертизою встановлено, що в іншій частині вказані суми сплачені ТОВ «Динадис» до складу валових витрат не були віднесені.

Таким чином, висновки перевірки щодо завищення валових витрат на суму 628329,00 грн. по сумам сплачених ТОВ «Динадис» є необґрунтованими.

Щодо завищення валових витрат на 9268,00 грн. податковим органом встановлено, що відповідно до даних розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища задекларовано суму збору за скиди та розміщення відходів понадлімітні норми у сумі 9268,08 грн.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Статтею 44 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» передбачено, що порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №303, збір, який справляється за скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).

Згідно п. 7.6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 №162/379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 за №544/3837, встановлено, що збір, який справляється за скиди та розміщені відходи в межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - не включається до складу валових витрат платників збору.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №6/1 від 21.02.2011 твердження податкового органу в частині завищення валових витрат на суму 9268,00 грн. у зв'язку з відображенням у валових витратах понадлімітних норм сум збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 документально підтверджуються.

Щодо встановленого податковим органом включення до складу валових витрат ТДВ «Лафарж Гіпс» витрат у сумі 207758,23 грн. на відрядження у четвертому кварталі 2007 року та у першому кварталі 2008 року при відсутності первинних документів, які дають право на віднесення витрат на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з підприємством, судами встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу ґрунтується на тому, що створений ТДВ «Лафарж Гіпс» структурний підрозділ у м. Києві, з якого та до якого здійснювались відрядження, не відображений у відомостях у Артемівській ОДПІ Донецької області та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому зазначені відрядження не пов'язані із господарською діяльністю відповідача. Авансові звіти на відрядження до м. Києва та з м. Києва завірені печаткою «Лафарж Гіпс №1»

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №6/1 від 21.02.2011 твердження податкового органу в частині завищення валових витрат на суму 207758,23 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат на відрядження у четвертому кварталі 2007 року та у першому кварталі 2008 року по авансовим звітам, завіреним печаткою «Лафарж№1», документально не підтверджуються.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судами вірно зроблено висновок про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення валових витрат на суму 207758,23 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат на відрядження з та до структурного підрозділу ТДВ «Лафарж Гіпс» у м. Києві.

Щодо встановленого податковим органом порушення про завищення валових витрат на 1235653,00 грн., судами встановлено наступне.

На думку податкового органу, оскільки за результатами акту попередньої планової перевірки від 17.04.2008 №962/23/00290601 сума збитків за три квартали 2007 року була зменшена в повному розмірі у сумі 1290166,00 грн., донараховані суми оскаржуються у судовому порядку. За результатами 4 кварталу 2007 року прибуток до оподаткування склав 54513,00 грн. ТДВ «Лафарж Гіпс» за 2008 рік задекларовано 818540,00 грн. збитків, які виникли внаслідок відображення в декларації з податку на прибуток підприємств по рядку 04.9 від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1235653,00 грн. - збитків сформованих у 2007 році. У зв'язку із тим, що сума збитків за 3 квартали 2007 року була зменшена в повному розмірі за результатами акту попередньої планової перевірки від 17.04.2008 №962/23/00290601, ТДВ «Лафарж Гіпс» не має права на включення до складу валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

На підставі акту перевірки від 17.04.2008 №962/23/00290601 Артемівською ОДПІ Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2008 №0000662342/0, яке оскаржувалось у адміністративному порядку. Прийняте за наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 02.12.2008 №0001202342/3 на момент складання акту перевірки від 09.07.2009 №2610/23/00290601 оскаржувалось у судовому порядку.

Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судами вірно зроблено висновок про те, що на момент складання акту перевірки від 09.07.2009 висновок податкового органу про неправомірне включення до складу валових витрат сум, які були зменшені за наслідками попередньої перевірки, був передчасним та неправомірним.

Крім того, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі №2а-36368/08/0570 визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 02.12.2008 №0001202342/3 в частині визначення ТДВ «Лафарж Гіпс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371883,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 185942,00 грн. У задоволенні позову про визнання в іншій частині протиправним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2008 №0001202342/3 та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0001202342/3 від 02.12.2008 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 визнано протиправним податкове повідомлення-рішення №0001202342/3 від 02.12.2008 щодо визначення ТДВ «Лафарж Гіпс» податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 143467,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 157335,0010 грн. В іншій частині постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 була залишена без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судами правильно зроблено висновок про безпідставність твердження податкового органу щодо завищення валових витрат на 1235653,00 грн. у зв'язку із неправомірним включенням до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з тим, що суми, які позивачем неправомірно включені до складу валових витрат: у розмірі 9268,00 грн. - збір за забруднення навколишнього середовища та 296046,00 грн., витрати сплачені ТОВ «Динадис» за четвертий квартал 2007 року, не призвели до донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток з підстав неправомірного коригування податковим органом валових витрат позивача. Висновки відповідача є ґрунтованими в частині завищення ТДВ «Лафарж Гіпс» валових витрат на суму 305314,00 грн., а щодо завищення валових витрат в іншій частині є необґрунтованими.

Щодо штрафних санкцій у розмірі 260674,00 грн., які нараховані на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, судами вірно зазначено, що підстави для нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток є необґрунтованими, а тому і штрафні (фінансові) санкції не підлягають нарахуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Крім того, позивачем було подано клопотання про заміну сторони по даній справі.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну позивача - Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» його правонаступником - Товариством з додатковою відповідальністю «СІНІАТ».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну позивача по справі - Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» його правонаступником - Товариством з додатковою відповідальністю «СІНІАТ».

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров