Ухвала суду № 46298820, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/9991/29014/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Чайки О.С.

представника відповідача Корчука Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укрбронекомплект»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012

у справі №2а-8065/11/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Укрбронекомплект»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Укрбронекомплект» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Укрбронекомплект») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2010 №0000650720/0, №0000932306/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Укрбронекомплект» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.03.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №643-07-02-31362007 від 21.10.2010.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), оскільки ЗАТ «Укрбронекомплект» не має права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2009 року у розмірі 803861,00 грн. в результаті чого позивачу донараховано суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 494525,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 149302,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.11.2010: №0000650720/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 803861,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 4844,66 грн., оскільки частина бюджетного відшкодування у сумі 48446,50 грн. була відшкодована; №0000932306/0, яким позивачу визначено податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 741787,50 грн.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування та визначення податкового зобов'язання з ПДВ слугував висновок податкового органу про те, що договір від 07.08.2008 №10708-2008 укладений між позивачем і ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та додаткових угод №1 і №2 до нього є нікчемним, оскільки у провадженні слідчого управління Податкової міліції Державної податкової адміністрації України знаходиться кримінальна справа №69-107, порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ОСОБА_3 за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Окрім цього, розрахунки позивача з названим контрагентом проведено шляхом передачі векселів. На думку податкового органу, вказані обставини свідчать про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сплачених на користь ТОВ «С.Дж.Р.Груп» сум ПДВ у розмірі 1262500,00 грн. (в т.ч. за березень 2009 року 1262500,00 грн.), і збільшення внаслідок цього від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2009 року у розмірі 803861,00 грн., за рахунок якого (від'ємного значення) на протязі 2009-2010 років позивачем безпідставно зменшувалися позитивні значення податкових зобов'язань, і яке тепер підлягає донарахуванню з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 494525,00 грн. і суми від'ємного значення, що включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду у сумі 149302,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Обов'язковою умовою з яким норми Закону України «Про податок на додану вартість», окрім вимог щодо належного документального оформлення господарської операції, установлених пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, є реальність господарської операції, здійсненої у рамках провадження економічної діяльності платника.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з наведених норм вбачається, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Разом з тим, згідно з абз. 3 п. 4.8 ст. 4 Закону №168/97 для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Судами встановлено, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (підрядником) виписано податкові накладні, а позивачем в рахунок придбання у названого контрагента документації та робіт за та відповідно до умов договору і додаткових угод до нього, видано прості векселя на загальну ціну договору.

Враховуючи положення абз. 3 п. 4.8 ст. 4 Закону №168/97, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що при отриманні податкової накладної за умови проведення розрахунку з продавцем шляхом видачі йому простого векселя у відповідному звітному податковому періоді в покупця товарів і робіт не виникає право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених в такій податковій накладній.

Таким чином, віднесення позивачем до податкового кредиту спірних сум ПДВ у загальному розмірі 1262500,00 грн. є безпідставним, що призвело до неправомірного зменшення податкових зобов'язань позивача і збільшення від'ємного значення податкового кредиту наступних звітних періодів.

Крім цього, врахування спірних сум в наступних звітних періодах у складі від'ємного значення податкового кредиту, на яке зменшувалися поточні податкові зобов'язання позивача і які підлягали бюджетному відшкодуванню, також суперечить положенням пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, оскільки вони не були фактично сплаченими сумами податку постачальнику товарів і робіт ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності донарахування відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ, застосування штрафних санкцій у зв'язку із заниженням податкових зобов'язань з ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Щодо посилання відповідача на нікчемність укладеного правочину між позивачем та його контрагентом, то судами вірно зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Також, судами вірно зазначено, що посилання ДПІ в Оболонському районі м. Києва на існування кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (яке є контрагентом ПАТ «Укрбронекомплект»), за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, є безпідставними, оскільки у матеріалах справи міститься копія постанови про закриття кримінальної справи в частині, що стосується ТОВ «С.Дж.Р.Груп» у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укрбронекомплект» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров