Ухвала суду № 46298674, 02.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 липня 2015 року м. Київ справа № 800/234/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Сірош М.В., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

1 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з адміністративним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно із пунктом шостим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

За правилами частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Крім того, у главі 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості провадження в адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому числі предмет оскарження, суб'єкти оскарження, строки розгляду цих справ, а також рішення, які може приймати Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду цих справ.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; актів Вищої ради юстиції; дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини п'ятої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині; визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

Як зазначено у позовній заяві, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3

З урахуванням того, що до предметної підсудності Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції, віднесені лише справи, вичерпний перелік яких визначено чинним процесуальним законодавством і суд не наділено повноваженнями щодо розгляду інших категорій справ та інших позовних вимог, Вищий адміністративний суд України позбавлений можливості розгляду за першою інстанцією адміністративних справ, які не зазначені у наведених нормах Закону.

Таким чином, вимоги адміністративного позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди не відповідають змісту вимог, які, відповідно до процесуального закону, можуть бути заявлені до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України, зокрема, статтею 106.

ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначив в чому полягає порушення Президентом України особистих прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_1 та яким чином, на його думку, бездіяльність Президента України впливає на його права та обов'язки.

Обґрунтування позовної заяви не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог до позовної заяви.

Позивачем не зазначено з посиланням на норми права яка саме бездіяльність Президента України, яку він вимагає визнати протиправною, відноситься до компетенції Президента України і яким чином наведена бездіяльність впливає на його права та обов'язки, як безпосереднього суб'єкта правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач повинен надати докази, а в разі неможливості їх надання зазначити докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищезазначених норм позивач не надав докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Судовий збір сплачується на розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Позивач до позовної заяви не додав документи про сплату судового збору у розмірі, встановленому щодо майнового позову.

Проте, позивачем долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до часу відкриття провадження у даній справі у зв'язку з тимчасовими матеріальними труднощами.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, ОСОБА_1 до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків та уточнення позовних вимог відповідно до вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом першим частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 106, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Попередити ОСОБА_1, що в разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява підлягає поверненню особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Сірош