Рішення № 4629543, 02.09.2009, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

КОПІЯ

Справа № 2-1913/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2009 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Салівон В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Тепловозоремонтний завод", в якому посилаючись на те, що перебував з відповідачем в трудових відносинах, був звільнений 14.04.2009 року в зв’язку зі скороченням штатів за п. 1 ст. 41 КЗпП України, проте заробітну плату отримав лише в липні 2009 року, після винесення судового наказу про стягнення вказаних коштів, просить сягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з часу звільнення з 14.04.2009 року по день фактичного розрахунку 10.07.2009 року в сумі 3827,40 грн., а також моральну шкоду, завдану несвоєчасним розрахунком в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача ВАТ "Тепловозоремонтний завод" в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з дня звільнення з 14.04.2009 року по день винесення судового наказу – 20.05.2009 року. В іншій частині в задоволенні позову просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.12.2004 року ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

Відповідно до наказу № 793 від 14.04.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ "Тепловозоремонтний завод" у зв’язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України./span>

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Між тим, згідно при звільненні з ОСОБА_1 не був проведений розрахунок, в зв’язку з чим він був змушений звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу.

20.05.2009 року Ленінським районним судом м. Полтави винесено судовий наказ про стягнення з ВАТ "Тепловозоремонтний завод" на користь ОСОБА_1 4015 грн. 73 коп.

Відповідно до довідки ВАТ "Тепловозоремонтний завод" № 70-15/2652 від 27.08.2009 року, заборгованості з виплати заробітної плати станом на27.08.2009 року перед ОСОБА_1 немає.

Як встановлено в судовому засіданні, заборгованість з заробітної плати виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі в липні 2009 року.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про опталу праці" № 13 від 24.12.1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення.

Відповідно до довідки ВАТ "Тепловозоремонтний завод" № 70-15/2652 від 27.08.2009 року середній заробіток ОСОБА_1 становить 829 грн. 84 коп.

Враховуючи те, що заборгованість з заробітної плати перед ОСОБА_1 стягнута з ВАТ "Тепловозоремонтний завод" відповідно до судового наказу від 20.05.2009 року, виходячи з положень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про опталу праці" термін затримки розрахунку становить 1 місяць та 4 робочих дня, тобто 988 грн. 48 коп.

За змістом ст. 237-1 КЗпП України якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, власником або уповноваженим ним органом провадиться відшкодування моральної шкоди.

Так, згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1195 року обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що з листопада 2008 року ВАТ "Тепловозоремонтний завод" припинив виплату заробітної плати. В березні 2009 року тяжко захворіла його мати, в зв’язку з чим перебувала в лікарні, потребувала медикаментозного лікування, а також стороннього догляду, проте керівництво ВАТ "Тепловозоремонтний завод" проігнорувало його звернення про виплату хоча б частини заборгованої заробітної плати. В результаті вказаних обставин, а також хвороби доньки, що також потребувало витрачання додаткових коштів з сімейного бюджету, істотно погіршились відносин в сім'ї, внаслідок чого 28.04.2009 року позивач потрапив до лікарні з діагнозом "гіпертонічний криз".

На підтвердження вказаних обставин позивач ОСОБА_1 надав суду відповідні медичні документи.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, проте вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує характер, обсяг та тривалість моральних страждань, яких він зазнав, та виходячи з принципу співмірності та розумності, вважає за необхідне стягнути на його користь 500 грн. 00 коп.

За змістом статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплату судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 44, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (р/р 26009170399067 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПО 13962568) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 988 грн. 48 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., а всього 1488 грн. 48 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави Є.В. Парахіна