Рішення № 4629337, 10.09.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1327/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерної компанії „Харківобленерго” в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

21 липня 2009 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат, посилаючись на те, що згідно відкритого особистого рахунку побутового абонента № 170037 на підставі договору про користування електричною енергією, за адресою: АДРЕСА_1 , використовувала електроенергію для власних побутових потреб. На даний момент заборгованість по сплаті за використану електроенергію склала 939 грн. 81 коп.

В зв’язку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить стягнути з відповідача заборгованість за використану електричну енергію в сумі 939 грн. 81 коп., а також судові витрати в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 303 гривень.

Інтереси позивача у судовому засіданні, представляв – ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 05 березня 2009 року № 01-62юр/2121, що не суперечить положенням діючого цивільно-процесуального законодавства України. Оскільки, відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України – сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження крім справ про усиновлення можуть брати участь у цивільній справі особисто або через свого представника. Частиною 3 даної статті встановлено, що юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2 в судові засідання жодного разу не з’явилася. Про час, день, місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення. Причини своєї неявки суду не повідомила. Заперечень та заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, діючого на підставі довіреності, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України./span>

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 17 березня 2009 року, між позивачем та ОСОБА_2 , було укладено Договір № 170037 про користування електричною енергією (а.с.№ 5-6).

Згідно ст. 1 Договору № 170037 про користування електричною енергією (а.с. № 5-6), укладеного між АК “Харківобленерго” та відповідачем, Енергопостачальник (позивач по справі) бере на себе зобов’язання надійно постачати Споживачеві (відповідачу по справі) електричну енергію у необхідних його обсягах, а споживач бере на себе зобов’язання оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у термін, передбачений цим договором.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Уклавши даний договір сторони взяли на себе певні зобов’язання.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 11 даного Договору (а.с.№5-6) встановлено, що споживач електричної енергії зобов’язується оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.

У статті 16 Договору вказано, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. По факту отримання платіжного документа, виписаного Енергопостачальником, оплата здійснюється у термін, обумовлений у платіжному документі. У разі не отримання платіжного документа, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Крім того, пунктом 20 даного Договору (а.с.№5-6) встановлено: що споживач несе відповідальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію.

Згідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.

Оборою З.Б., взяте на себе зобов’язання за Договором було порушено, внаслідок чого, відповідно до довідки (а.с.№10) встановлено, що останній має перед позивачем заборгованість за використану електричну енергію на суму 939 грн. 81 коп.

На підставі викладеного, суд знаходить в цій частині позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 11 даного Договору (а.с.№5-6), Споживач електричної енергії зобов’язується: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку у квартирі або в іншому об’єкті Споживача, вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.

Згідно до п. 20 даного Договору, встановлено, що – Споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачу по справі на приватної власності, що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 04 липня 2003 року (а.с.№7), де вона використовувала електроенергію для власних побутових потреб. Однак, станом на 09 липня 2009 року заборгованість по сплаті за використану електроенергію склала 939 грн. 81 коп. В зв’язку з цим електроустановку об’єкту житлової квартири відповідача було знеструмлено, що підтверджується копією довідки абоненту від 09 липня 2009 року ю (а.с.№11-13).

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 252 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 145 (а.с.№2), судовий збір на суму 51 грн. 00 коп. – платіжне доручення № 147 (а.с.№1).

На адресу суду 20 серпня 2009 року надійшла заява від представника позивача, про повернення надлишку сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, посилаючись на те, що при зверненні з вказаним позовом до суду згідно з частиною 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви було додано платіжний документ - доручення № 145 від 17. 07. 2009 р., що підтверджує сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252 грн. 00 коп. (далі - ІТЗ), що також у відповідності з пунктом 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та до ч.2 ст. 83 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору в 51 гривню 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 120 гривень 00 копійок.

Питання про повернення суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в більшому розмірі – вирішити шляхом постановлення окремої ухвали суду.

Керуючись ст.ст.10, 11, 38, 44, 57, 60, 74, 79, 77, 83, ч.1 ст.88, 209, 212-214, 215, 217, 218, 223, 224-226 ЦПК України; ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України; ст.ст.509, 526, 530, 610, 629, 714 ЦК України; суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерної компанії „Харківобленерго” в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АК “Харківобленерго” (р/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ «ДОБУ», МФО 351823 код ЄДРПОУ 00131954) оплату за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції у розмірі 939 (дев’ятсот тридцять дев’ять) гривень 81 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АК “Харківобленерго” (р/р 260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі120 (сто двадцять) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Питання про повернення суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в більшому розмірі – вирішити шляхом постановлення окремої ухвали суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд