Рішення № 4629334, 31.08.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1239/2009

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерної компанії „Харківобленерго” в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2009 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача щодо стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат, посилаючись на те, що згідно відкритого особистого рахунку побутового абонента № 2140034 на підставі договору про користування електричною енергією, побутовий абонент ОСОБА_2 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , використовує електроенергію для власних побутових потреб. 05 грудня 2008 року працівниками Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго» був складений акт №02-24475 про порушення Правил користування електричною енергією для населення на підставі виявленого ними факту порушення Правил з боку споживача, яке було у вигляді зміненої схеми підключення приладу обліку електричної енергії, що розміщений на об’єкті електроустановки домоволодіння за вищевказаною адресою, а внаслідок цього зупинка роботи електролічильника. відповідачу було запропоновано з’явитися до Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго» для ознайомлення з розрахунком за актом. На даний момент відповідач не сплатив АК «Харківобленерго» повну вартість переданого товару визначеного за методикою в сумі 346 грн. 50 коп., в зв’язку з чим, вказана сума підлягає стягненню в примусовому порядку.

В зв’язку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить стягнути з ОСОБА_2 на користь АК “Харківобленерго” вартість використаної ним електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН в сумі 346 гривень 50 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь АК «Харківобленерго» витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250,00 гривень, а також витрати по сплаті (державного мита) судового збору в сумі 51,00 гривня, а взагалі 301,00 гривень.

Інтереси позивача у судовому засіданні, представляв – ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 06 липня 2009 року № 01-62юр/5268, що не суперечить положенням діючого цивільно-процесуального законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі та прохав суд постановити заочний розгляд по даній справі.

Відповідач у жодне судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, тоді як про день, час та місце розгляду справи, судом повідомлений своєчасно та належним чином. проте заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, не подано ним і заперечень на позовну заяву.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 09 лютого 2009 року, між позивачем та ОСОБА_2 , було укладено Договір № 2140034 про користування електричною енергією (а.с.№07-8).

Згідно ст. 1 Договору № 2140034 про користування електричною енергією (а.с.№ 7-8), укладеного між АК “Харківобленерго” та відповідачем, Енергопостачальник (позивач по справі) бере на себе зобов’язання надійно постачати Споживачеві (відповідачу по справі) електричну енергію у необхідних його обсягах, а споживач бере на себе зобов’язання оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у термін, передбачений цим договором.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Уклавши даний договір сторони взяли на себе певні зобов»язання.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 11 даного Договору (а.с.№7-8) встановлено, що споживач електричної енергії зобов»язується оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.

У статті 16 Договору вказано, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. По факту отримання платіжного документа, виписаного Енергопостачальником, оплата здійснюється у термін, обумовлений у платіжному документі. У разі не отримання платіжного документа, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Крім того, пунктом 20 даного Договору (а.с.№7-8) встановлено: що споживач несе відповідальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію.

Згідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.

ОСОБА_2 , взяті на себе зобов’язання за Договором було порушено, внаслідок чого, відповідно до довідки абонента (а.с.№12-15), був відключений від енергопостачання. Також відповідно копії акту про порушення ПКЕЕН (а.с.№09) та копії пояснень відповідача(а.с.№10), в судовому засіданні було достовірно з’ясовано, що з боку споживача було порушено Правила користування електричною енергією. За вищевказаним актом було виконано розрахунок за 183 дні на суму 346 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, суд знаходить в цій частині позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 250 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №134 від 24 червня 2009 року та №86 від 20 березня 2009 року (а.с.№1,2) та судовий збір на суму 51 грн. 00 коп. – платіжне доручення №72 від 20 березня 2009 року (а.с.№3). Як було вище вказано, 20 серпня 2009 року представником позивача до суду подано заяву про повернення зайво сплачених судових витрат, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» №1258 від 21 грудня 2005 року з наступними змінами, визначено, що витрати оплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду з позовними заявами з розгляду спору майнового характеру в розмірі 120 гривень 00 копійок, а ними було сплачено 250 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України, суд стягує з відповідача сум судового збору в 51 гривню 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 120 гривень 00 копійок.

Питання про повернення суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в більшому розмірі – вирішити шляхом постановлення окремої ухвали суду.

Керуючись ст.ст.10, 11, 38, 44, 57, 60, 74, 77, 79, ч.1 ст.88, 169, 209, 212-214, 215, 217, 218 , 223. 224-226 ЦПК України; ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст.509, 526, 530, 610, 629, 714 ЦК України Частини 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерної компанії “Харківобленерго” до ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором купівлі-продажу отриманої товарної продукції та судових витрат – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АК “Харківобленерго” (р/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ «ДОБУ», МФО 351823 код ЄДРПОУ 00131954) вартість використаної ними електроенергії, не облікованої в наслідок порушення ПКЕЕН в сумі 346 (триста сорок шість) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АК “Харківобленерго” (р/р 260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Питання про повернення суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в більшому розмірі – вирішити шляхом постановлення окремої ухвали суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд