Ухвала суду № 46292063, 19.06.2014, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1198/14-ц

УХВАЛА

про забезпечення позову

"19" червня 2014 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого суддіКривенка Д. Т. при секретаріМарчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Липовець заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Липовецького районного суду із заявою про забезпечення поданого ним 05.06.2014 року до суду позову до СФГ "Конкурент", ТОВ "Агрохімцентр", ОСОБА_2, ТОВ "Племінний завод "Україна" про визнання права власності, яку обґрунтував наступним чином.

В період з 29.11.2013 року по 29.01.2014 року між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області було укладено договори оренди земельних ділянок площами:

63. 3346 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1121);

48.7097 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1122);

28.6154 га (кадастровий номер 0522282000:03:000:1124);

17.2336 га (кадастровий номер 0522280200:06:000:0668);

15.6008 га (кадастровий номер 0522280200:06:000:0667);

57.0907 га (кадастровий номер 0522280200:05:000:1057);

12 га (кадастровий номер 0522281400:04:000:2329);

21.4806 га (кадастровий номер 0522282800:05:000:1113);

Однак, вищевказані земельні ділянки були самовільно захоплені відповідачами, які протиправно здійснили посіви сільськогосподарських культур на них.

На сьогоднішній день відповідачі оспорюють і не визнають право власності позивача на посіви сільськогосподарських культур на земельних ділянках, які перебувають в позивача в оренді.

Це дає підстави для висновків, що у будь-який момент відповідачі можуть зібрати, або знищити посіви сільськогосподарських культур або майбутній урожай, на вищевказаних земельних ділянках.

На думку позивача, саме тому існує ризик неможливості виконання рішення суду у випадку, якщо суд задоволить позовні вимоги та визнає за ним, ОСОБА_1, право власності на посіви та врожай сільськогосподарських культур і заборонить відповідачам та будь-яким іншим стороннім особам його збирати, оскільки до набрання таким рішенням законної сили відповідачі та будь- які інші сторонні особи можуть знищити посіви, у такому випадку ОСОБА_1 не зможе здійснити своє право власності (володіння, користування та розпорядження), або зібрати врожай, що призведе до неможливості виконання судової заборони, оскільки врожай буде вже зібраний.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови ПВСУ N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" судам було надано наступні роз'яснення, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір. На захист порушеного права позивач звернувся до суду пред'явивши вимоги до відповідачів про визнання права власності на посіви та врожай сільськогосподарських культур, вирощених на земельних ділянках, які перебувають в його, ОСОБА_1, оренді на підставі договорів оренди та просив суд заборонити відповідачів та будь - яким іншим стороннім особам збирати урожай вирощених сільськогосподарських культур на земельних ділянках, тобто позивач просить суд заборонити вчиняти дії щодо спірного майна.

У той же час позивач у заяві про забезпечення позову фактично дублює позовні вимоги, в якій просить заборонити відповідачам та будь - яким іншим особам доступ до земельних ділянок, на яких вирощено урожай, на який він просить суд визнати за ним право власності.

Суд, з'ясувавши обсяг позовних вимог, дані про осіб відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою до суду, позовним вимогам, дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки виходячи із обсягу заявлених ним позовних вимог, суд фактично вирішує спір наперед, тобто передчасно, без проведення судового розгляду та дослідження усіх доказів у справі, що порушує принципи цивільного судочинства щодо змагальності та диспозитивності сторін.

На підставі викладеного п. 4 постанови ПВСУ N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та керуючись ст.151, 152, 153, 208, 209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення поданого ним 05.06.2014 року до суду позову до СФГ "Конкурент", ТОВ "Агрохімцентр", ОСОБА_2, ТОВ "Племінний завод "Україна" про визнання права власності, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_3