Ухвала суду № 46289298, 10.01.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"10" січня 2013 р.Справа № 809/168/13-а

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №1244 від 28.12.2012 р. та припису від 14.12.2012 р.,-

В С Т А Н О В И В:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №1244 від 28.12.2012 р. та припису від 14.12.2012 р.

Відповідно до частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Водночас, у частині 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається, серед іншого, також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України „Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При визначенні характеру даного адміністративного позову суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання незаконною та скасування податкової вимоги суб'єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, суд вважає, що звернена до суду вимога про скасування постанови №1244 від 28.12.2012 року відповідача - суб'єкта владних повноважень (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області), безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача (СПД ОСОБА_1Р,), є майновою.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачем, окрім інншого, оскаржується постанова відповідача №1244 від 28.12.2012 року, якою останньому визначено штраф в розмірі 48285,00 грн. Таким чином, розмір судового збору за вказану вимогу має становити 482,85 грн., тобто (1147,00 грн. розм.мінім. зароб. плати станом на 01.01.2013 року х 1% від 48285,00 грн.)

Що стосується вимоги позивача про скасування Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2012 роу, то дана вимога носить немайновий характер. Позивачу за вказану вимогу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 34,41 грн., тобто (1147,00 грн. розм.мінім. зароб. плати станом на 01.01.2013 року х 0,03).

Втім, сплачений позивачем судовий збір в сумі 32,20 грн. не відповідає розміру судового збору, визначеного частиною 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру (в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат) та немайного характеру (0,03 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Таким чином, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим встановлені недоліки позовної заяви підлягають усуненню у строк до 21.01.2013 року шляхом подання безпосередньо до суду документу про сплату судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі, з урахуванням раніше сплаченої суми судового збору, тобто в розмірі 485,06 грн. (чотириста вісімдесяь п'ять гривень 06 коп.).

Суд також зазначає, що згідно положень частини 1 статті 9 Закону України „Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі "Реквізити для сплати судового збору" для сплати судового збору з 06.02.2012 року визначені наступні платіжні реквізити для його перерахування, а саме: номер рахунку - 31218206784002 (банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області), ЄДРПОУ отримувача -37952250, МФО банку отримувача 836014.

На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №1244 від 28.12.2012 р. та припису від 14.12.2012 р. - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання безпосередньо до суду документу про сплату судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі, з урахуванням раніше сплаченої суми судового збору, тобто в розмірі 485,06 грн. (чотириста вісімдесят п'ять гривень 06 коп.) до 21 січня 2013 р. та роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернена.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Микитюк Р.В.