Ухвала суду № 46285959, 16.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2015 рокусправа № 0870/1280/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.

за участю представників:

позивача:- ОСОБА_1 дов від 26.05.2015, ОСОБА_2 дов від 15.06.2015

відповідача:- ОСОБА_3 дов від 26.06.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року

у справі № 0870/1280/12

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001440805 від 16.12.2011 на суму 1 930 550,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач дійшов помилкового та протиправного висновку про несвоєчасність сплати позивачем самостійно визначених податкових зобовязань з податку на додану вартість за березень 2011 року, оскільки відповідачем зараховано сплату поточних платежів на погашення заборгованості попередніх періодів, однак в судовому порядку такі дії відповідача визнані протиправними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001440805 від 16.12.2011.

Постанову суду мотивовано відсутністю підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлена відсутність у ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість і факт своєчасності та в повному обсязі сплати підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2011 року, визначених самостійно за відповідною податковою декларацією.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач наполягає на законності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі спірного податкового повідомлення-рішення через порушення підприємством п.57.1 ст.57 ПК України щодо сплати узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації за березень 2011 року № НОМЕР_1 від 20.04.2011 в сумі 9 876 189 грн. з затримкою більше 30 календарних днів включно.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що ним не було допущено несвоєчасної сплати самостійно визначених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковою декларацією від 20.04.2011 за березень 2011 року в частині суми 9 652 751,30 грн. протягом граничних строків, визначених Податковим кодексом України, в зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст.126 ПК України. Саме дії відповідача щодо неправомірної зміни призначень платежів та неправомірного розподілу ним сум, які надходили від товариства в рахунок сплати його поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зумовили штучне створення відповідачем факту (події) прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість за березень 2011 року, що, в свою чергу, стало єдиною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджету у розмірі 9876189,00 грн.

Вказана вище сума податку сплачена позивачем до бюджету платіжними дорученнями: №4675 від 31.03.2011 на суму 1000000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року», №6332 від 21.04.2011 на суму 4796189,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року», №6382 від 22.04.2011 на суму 1450000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року», №6426 від 26.04.2011 на суму 1650000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року», №6448 від 27.04.2011 на суму 980000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року».

Отже сплата самостійно визначеної суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за березень 2011 року здійснена позивачем у строки, передбачені діючим законодавством.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 30.04.2011 по 28.10.2011, за результатами якої складений акт від 30.11.2011 № 237/08-05/00130926.

Перевіркою встановлено порушення підприємством п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року № НОМЕР_1 від 20.04.2011 в сумі 9876189 грн. - із затримкою більше ніж 30 календарних днів.

При цьому, податковий орган виходив з того, що сплату поточних податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2011 року (податкова декларація від 20.04.2011) ВАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювало платіжними дорученнями (а. с.29-40): № 16375 від 23.09.2011 на суму 400 000 грн. (в частині) з призначенням платежу "ПДВ за серпень 2011 р.", № 16413 від 26.09.2011 р. на суму 640 474 грн. з призначенням платежу "ПДВ за серпень 2011 р.", №16481 від 27.09.2011 на суму 450 000 грн. з призначенням платежу "ПДВ за серпень 2011р.", № 16653 від 28.09.2011 на суму 190 грн. з призначенням платежу "штрафна санкція пеня у зв'язку з проведенням уточнень ПДВ", № 16652 від 28.09.2011 на суму 153 грн. з призначенням платежу "штрафна санкція з ПДВ, нарахована самостійно у зв'язку з проведенням уточнень", № 16651 від 28.09.2011 на суму 842 грн. з призначенням платежу "ПДВ, перерахований у зв'язку з проведенням уточнень", № 16458 від 28.09.2011 на суму 574000 грн. з призначенням платежу "ПДВ за серпень 2011 р.", № 17891 від 14.10.2011 на суму 500 000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 17921 від 14.10.2011 на суму 550 000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 17927 від 14.10.2011 на суму 50000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 17926 від 14.10.2011 на суму 50 000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 17925 від 14.10.2011 на суму 50 000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011", № 17924 від 14.10.2011 на суму 100 000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 17923 від 14.10.2011 на суму 100 000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 17922 від 14.10.2011 на суму 100 000 грн. з призначенням платежу "аванс податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 18827 від 20.10.2011 на суму 1000000, грн. з призначенням платежу "податок на додану вартість за вересень 2011 р.", №19043 від 21.10.2011 на суму 2 333 726 грн. з призначенням платежу "податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 19213 від 24.10.2011 на суму 900 000 грн. з призначенням платежу "податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 19334 від 25.10.2011 на суму 710 000 грн. з призначенням платежу "податок на додану вартість за вересень 2011 р.", №19453 від 26.10.2011 на суму 270 000 грн. з призначенням платежу "податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 19514 від 27.10.2011 на суму 120 грн. з призначенням платежу "штраф по ПДВ у зв'язку з проведенням уточнень", № 19488 від 27.10.2011 на суму 46 грн. з призначенням платежу "штрафна санкція пеня у зв'язку з проведенням уточнень ПДВ", № 19486 від 27.10.2011 на суму 520 000 грн. з призначенням платежу "податок на додану вартість за вересень 2011 р.", № 19518 від 28.10.2011 на суму 380 000 грн. з призначенням платежу "податок на додану вартість за вересень 2011 р.", два "Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" від 30.09.2011р. на загальну суму 4265 грн.; п'ять "Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" від 27.10.2011 на загальну суму 7076 грн.

Таким чином, податковий орган самостійно розподілив сплачені позивачем кошти за березень 2011 року, посилаючись на те, що кошти, які надійшли від підприємства, були спрямовані на погашення існуючого у товариства податкового боргу, наявність якого встановлена постановою колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі № 21-496во09.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 №0001440805, яким визначено суму грошового зобов'язання (штраф) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ більше 30 календарних днів в розмірі 1930550,26 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п.87.9. ст.87 ПК України).

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено правило, за яким незалежно від напряму сплати грошових коштів, визначеного платником податків, податковий борг погашається згідно з черговістю його виникнення в першу чергу виключно за умови наявності у платника податку податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, Постановою Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі № 21-496во09 між тими ж сторонами, на яку посилається відповідач, (щодо правомірності донарахування податковим органом сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість ВАТ «Запоріжжяобленерго» у розмірі 37809687,5 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.10.2004 № 0000210203/2) скаргу відповідача задоволено частково; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.03.2007, ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.01.2006, рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2005 скасовано в частині задоволення позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.10.2004 №0000210203/2.

В той же час, 22.06.2012 відповідач на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2011 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 у справі № 2а-0870/7247/11 прийняв рішення, яким списав податковий борг ВАТ «Запоріжжяобленерго», що виник станом на 12.09.2009, з урахуванням пені станом на 22.06.2012, у сумі 47 324 886,34 грн., у тому числі 37 809 687,50 грн. з податку на додану вартість, 9 515 198,84 грн. пені (а.с.101).

Отже, наведене свідчить про відсутність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість, який виник згідно податковому повідомленню-рішенню від 07.10.2004 №0000210203/2.

Таким чином дії відповідача щодо погашення податкових зобовязань позивача по сплаті податку на додану вартість за березень 2011 року за рахунок платіжних доручень за період серпень-листопад 2011 року є неправомірними, оскільки у позивача не було податкового боргу зі сплати узгоджених податкових зобовязань у березні 2011 року.

Також слід зазначити, що питання правомірності означених дій відповідача було предметом судового розгляду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі № 2а-0870/8975/11 (а. с.84-87), яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014, позов ВАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено: визнано протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежу, визначеного ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив податкові зобов'язання за березень 2011 року, а саме: №4675 від 31.03.2011 на суму 1000000,00 грн., №6332 від 21.04.2011 на суму 4796189,00 грн., №6382 від 22.04.2011 на суму 1450000,00 грн., №6426 від 26.04.2011 на суму 1650000,00 грн., №6448 від 27.04.2011 на суму 980000,00 грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за березень 2011 року».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі №0870/816/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015, визнано протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в усіх платіжних дорученнях, які зазначені відповідачем в акті перевірки від 30.11.2011 № 237/08-05/00130926.

Отже вказаними судовими рішеннями визнані протиправними дії податкового органу по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях, якими позивач сплатив визначені в платіжних документах податкові зобов'язання за певні періоди, у т. ч. і за березень 2011 року, встановлено, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив свої податкові зобовязання з податку на додану вартість за березень 2011 року за податковою декларацією від 20.04.2011.

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі № 0870/816/12 встановлено, що 16.10.2009 у обліковій картці платника податків податковим органом відображено борг, який виник станом на 12.09.2009 у сумі 37809687,50 грн. згідно постанови Верховного Суду України від 01.09.2009 у справі 21-496во09.

При цьому, саме з моменту відображення у обліковій картці платника податків податкового боргу в сумі 37 809 687,50 грн. всі поточні платежі платника - ВАТ «Запоріжжяобленерго» йшли на погашення вказаного боргу і прострочення та неповної сплати поточних платежів товариство не мало. Тобто судовим рішенням у справі № 0870/816/12 встановлено відсутність у товариства податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України, приймаючи до уваги, що вказані постанови адміністративного суду у справах № 2а-0870/8975/11 та № 0870/816/12 набрали законної сили, встановлені цими судовими рішеннями обставини щодо своєчасної та повної сплати позивачем податкових зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2011 року за податковою декларацією від 20.04.2011, яка зазначена в акті перевірки від 30.11.2011, обставини щодо відсутності податкового боргу товариства з податку на додану вартість за цей податковий період не підлягають доказуванню.

З огляду на викладене, є вірним висновок суду першої інстанції про незаконність розподілу коштів та зміна призначень платежу, здійснених відповідачем, відповідно, є безпідставним застосування до товариства штрафу у розмірі 1930550,26 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року від 20.04.2011 із затримкою більше ніж 30 календарних днів, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 №0001440805.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у звязку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі № 0870/1280/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко