Рішення № 462855, 12.12.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 11146 Голов. в 1 інстанц. Блохін А.

Категорія 21 Доповідач Зубова Л.

Рішення Іменем України

12 грудня 2006 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуюча суддя Зубова Л.М. судді Соломаха Л.І, Осипчук О.В. секретар Андрусішина М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки ( далі - Фонд)

про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою відповідача

на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 7 серпня 2006 року.

Вислухавши доповідача, пояснення представника Фонду Сисоєвої Н.М. , яка апеляційну скаргу підтримала, пояснення позивача, який проти скарги заперечував, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив; У квітні 2006 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом і просив відшкодувати на його користь моральну шкоду в сумі 42 000 грн. на підставах, вказаних в Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», посилаючись на те, що під час виконання трудових обов'язків у 1983 році він отримав трудове каліцтво, що підтверджено актом форми Н-1 від 17.03.1983 року (а.с.6), та два професійних захворювання, що підтверджено актами розслідування професійних захворювань за 1994 рік (а.с. 4) і від 17.11.1995 рік (а.с.8). За висновком МСЕК від 5.09.2005 року (а.с. 11) йому встановлено безстроково втрату працездатності по сукупності ушкодження здоров'я на 60%, а саме: повторно 25% по одному професійному захворюванню, 25%- повторно по другому професійному захворюванню, 10% вперше по трудовому каліцтву 1983 року, факт отримання якого підтверджено актом про нещасний випадок, який мав місце 16.03.1983 року (а.с. 6)

Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, то йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 7 серпня 2006 року позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, з Фонду на користь позивача стягнуто 5000 грн.

У апеляційній скарзі відповідач - Фонд - просив рішення суду скасувати і у задоволенні вимог відмовити , мотивуючи тим, що висновки судового рішення не грунтуться на законі.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відшкодовуючи на користь позивача моральну шкоду у сумі 5000 грн. за рахунок Фонду, суд виходив з того , що позивачеві внаслідок трудового каліцтва, що мало місце у 1983 році було, за висновком МСЕК від 5.09.2005 року вперше було встановлено втрату професійної працездатності на 10 %.

Одначе, з такими висновками суду погодитись неможливо , оскільки відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, завданої трудовим каліцтвом у 1983 році, не ґрунтується за Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З обставин справи видно, що факт трудового каліцтва стосовно позивача мав місце у 1983 року (а.с.6), що підтверджено відповідним актом форми Н-1, складеним шахтою ім. Леніна виробничого об'єднання « Артемвугілля»(а.с. 6).

Разом з тим, задовольняючи позов за рахунок Фонду, суд не врахував, що на момент спричинення трудового каліцтва чинним законодавством не було передбачено можливість відшкодування моральної шкоди. Можливість відшкодування моральної шкоди з цих правовідносин була вперше передбачена Законом України від 14 жовтня 1992 року № 2694 -X11 « Про охорону праці» .

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно шкоду.

З урахуванням наведених роз'яснень посилання позивача на те, що йому вперше було визначено втрату працездатності за трудовим каліцтвом 1983 року на підставі висновку МСЕК від 5.09.2005 року правового значення не має, оскільки моральну шкоду завдано травмуванням у 1983 році і саме з цими діями позивач пов'язує завдання моральної шкоди.

Оскільки рішення суду суперечить вимогам матеріального закону, то у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України його слід скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 3083,309 ЦПК України, апеляційний суд -вирішив:

Апеляційну скаргу задовольнити .

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 7 серпня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 1,5 (півтори ) грн. на розрахунковий рахунок 35228011000992 код ОКПО 02891428, МФО 834016 в УДК Донецької області, отримувач платежу апеляційний суд Донецької області.

Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді