Ухвала суду № 46284065, 18.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у залученні третьої особи

з самостійними вимогами

18 грудня 2013 року №826/9693/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді - Літвінової А.В., суддів Власенкової О.О. та Головань О.В., при секретарі судового засідання Падюковій Ю.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вступ у справу в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги в адміністративній справі

за позовомОСОБА_4до Національного банку Українипро визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити дії, стягнення шкоди,ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №826/9693/13-а за позовом ОСОБА_4 до Національного банку України про:

- встановлення факту видання Правлінням Національного банку України актів індивідуальної дії - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» такими, що не були доведені до вкладників публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» у встановленому порядку;

- визнання неправомірним застосування актів індивідуальної дії - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних» та від 20.03.2013 №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та протиправне обмеження і позбавлення позивача в позасудовий спосіб права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями за ними у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика»;

- визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України, що призвели до дискримінації позивача на володіння депозитними заощадженнями та відсотками за ними у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», внаслідок видання та застосування індивідуальних актів - рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 23.11.2012 №906 «Про зупинення здійснення окремих видів операцій публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», постанов Правління Національного банку України від 20.12.2012 №548 та від 20.03.2013 №97, визнання їх нечинними;

- визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України внаслідок неналежного банківського нагляду за діяльністю публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників, що призвели до незаконного списання коштів 27.11.2012 з кореспондентського рахунку публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» під час роботи комісії Національного банку України в публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» у розмірі 211 837 947,47 грн. за нелегітимним електронним підписом колишнього виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_5, який на дату списання коштів офіційно був звільнений і, крім того, виконував раніше службові обов'язки без погодження з НБУ;

- визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України щодо неналежного банківського нагляду за публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» та захисту прав його вкладників під час роботи комісії Національного банку України в публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», що призвели до виведення ліквідаційних матеріальних застав за кредитними договорами, а саме: іпотеки нерухомого майна (на загальну суму 98 559,9 тис. грн.), майнових прав на грошові кошти (депозити) (на загальну суму 107 928,5 тис. грн.) та незаконної заміни об'єктів іпотеки (на загальну суму 406 037,8 тис грн.) на твори образотворчого мистецтва;

- відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю Національного банку України, що призвели до обмеження та позбавлення (дискримінації) ОСОБА_4 права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - власними заощадженнями та відсотками за ними, що були розміщені зо договорами банківських страхових вкладів у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика», терміни яких закінчились, у розмірі 1 289 749,55 грн., який визначений у листі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2013 вх. №0615/4.

Через канцелярію суду 26.11.2013 від ОСОБА_1 надійшла заява про його вступ у справу №826/9693/13-а в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Така ж заява надійшла через канцелярію суду 26.11.2013 від ОСОБА_2.

ОСОБА_3 подала заяву про вступ у справу №826/9693/13-а в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору 05.12.2013.

Ознайомившись із названими заявами, позовними заявами і документами, доданими до них, заслухавши в судовому засіданні 18.12.2013 думку осіб, які беруть учать у розгляді справи, суд наголошує на наступному.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 повністю співпадають із позовними вимогами ОСОБА_4 до Національного банку України. Відмінності складає лише суми матеріальної шкоди, які були заявлені позивачем, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Отже, треті особи відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення. Самостійні вимоги третіх осіб повинні стосуватися предмету спора, проте позовні вимоги позивача і третіх осіб із самостійними вимогами є повністю або частково взаємовиключними.

Отже, вимоги частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України виключають повне або часткове задоволення вимог позивача до відповідача у разі задоволення позову третіх осіб із самостійними вимогами. З іншого боку, задоволення адміністративного позову позивача так само повністю або частково виключає можливість задоволення позову третіх осіб.

Проте на порушення вимог частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 повністю збігаються, за виключенням суми відшкодування матеріальної шкоди.

Що стосується тієї позовної вимоги, що не збігається з позовною вимогою позивача, суд наголошує про неможливість залучення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якості третіх осіб із самостійною вимогою про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки згідно частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, у разі, якщо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що порушені їх права у сфері публічно-правових відносинах із Національним банком України, вони не позбавлені можливості оскаржити рішення, дії чи бездіяльність відповідного суб'єкта владних повноважень в загальному порядку, шляхом подання нового позову.

З огляду на викладене, керуючись приписами статей 53, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вступ у справу як третіх осіб із самостійними позовними вимогами - відмовити.

Позовні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із додатками повернути зазначеним особам.

Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Суддя Власенкова О.О.

Суддя Головань О.В.