Постанова № 46279448, 09.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року о 09 год. 55 хв.Справа № 808/5768/14 Провадження № ДО/808/13/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Горобцової Я.В., суддів Дуляницької С.М., Калашник Ю.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача-1 ОСОБА_3

представника відповідача-2 ОСОБА_4

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справи України на Донецькій залізниці

про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1В.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач-1 або МВС України), Управління Міністерства внутрішніх справи України на Донецькій залізниці (далі - відповідач-2 або УМВС України на Донецькій залізниці), в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ міністра МВС України №852 від 05.08.2014, №1498 о/с від 05.08.2014 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за здійснення вчинків, що дискредитують звання рядового начальницького складу; відновити ОСОБА_1 підполковника міліції в посаді начальника лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці; стягнути з Управління МВС України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2014 року по день розгляду справи з розрахунку середньоденного розміру грошового забезпечення 127, 37грн.; визнати незаконним і скасувати наказ №245 о/с від 12.08.2014 начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці в частині встановлення вислуги років на службі в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні 23 років 07 місяців 24 дня, у пільговому обчисленні 31 рік 05 місяців 03 дня.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ніяких вчинків проти інтересів служби, які б суперечили покладеним на позивача обовязкам, підривали довіру, дискредитували звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справи позивач не вчиняв. Позивач зазначає, що у своїй роботі він завжди бездоганно виконував вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, установи, накази, норми моралі, професійної і службової етики, не допускав порушень службової дисципліни, керувався принципами законності, справедливості, поваги людського достоїнства.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, Міністерство внутрішніх справ України зазначило, що особи рядового і начальницького складу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складають Присягу працівника органів внутрішніх справ України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, відповідно до якої зобовязуються залишатися відданими народові України, суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, а також клянуться мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, захищати державний устрій і громадський порядок. Разом з тим, на думку відповідача, начальник Лінійного відділу на станції Словянськ підполковник міліції ОСОБА_1 у порушення своїх функціональних обовязків, передбачених заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї не вжив, оперативний план «Фортеця» не ввів. Передбачених заходів спрямованих на запобігання та припинення злочинів скоєних озброєними представниками ДНР не проводив.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці зазначило, що відповідно до п. 1.18 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС України від 31.12.2007 №499, передбачено, що при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно. Днем звільнення позивача є дата видання наказу МВС №1498 о/с, а саме 05.08.2014. Таким чином, на думку відповідача-2 відсутні підстави для виплати позивачу грошового забезпечення починаючи з наступного за цією датою днем.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача-2 заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 09 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій області №114ос/ від 21.03.2012 «По особовому складу» оголошено наказ МВС України від 19.03.2012 №249 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ призначено підполковника міліції ОСОБА_1 (Т-246305), начальником лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, звільнивши його від виконання обовязків начальника лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №852 від 05.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УМВС України на Донецькій залізниці та УДСО при ГУМВС України в Донецькій області» з урахуванням допущених в наказі грубих порушень службової дисципліни в частині невиконання вимог ст. 65 Конституції України, згідно з якою захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обовязком громадян України, а також ч.3 ст.3, ч.1 ст. 5 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, та порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, щодо суворого дотримання Конституції України, законодавства України та захисту державного устрою за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, ч.3 ст. 3, ч.1 ст.5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, підполковника міліції ОСОБА_1 ОСОБА_5, начальника лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, звільнити з органів внутрішніх справ України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.08.2014 №1498 о/с «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас ( з постановленням на військовий облік) за п. 66 (за вчинення вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) підполковника міліції ОСОБА_1 (Т-246305), начальника лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці. Підстава: наказ МВС України від 05.08.2014 №852.

Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці №245 о/с від 12.08.2014 «По особовому складу» оголошено наказ МВС України від 05.08.2014 №1498 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас ( з постановленням на військовий облік) за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького вкладу) підполковника міліції ОСОБА_1 (Т-246305), начальника лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці. Установлено підполковнику міліції ОСОБА_1 (Т-246305), начальнику лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці вислугу років на службі в органах внутрішніх справ на день звільнення в календарному обчисленні 23 роки 07 місяців 4 днів, у пільговому 31 рік 05 місяців 03 дні (чергову відпустку за 2014 рік використав).

З матеріалів справи вбачається, що винесенню оскаржуваних наказів передувало проведення службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України на Донецькій залізниці проведене начальником відділу психологічного забезпечення управління соціально-гуманітарної та психологічної роботи ДКЗ МВС України ОСОБА_6, головним інспектором інспекторського управління ГШ МВС полковника міліції ОСОБА_7, головного інспектора інспекторського управління ГШ підполковника міліції ОСОБА_8, старшим оперуповноваженим в ОВС ДВБ підполковником міліції ДКЗ підполковником міліції ОСОБА_9, старшим уповноваженим в ОВС ДВБ майором міліції ОСОБА_10, головним інспектором управління інспекції з особового складу ДКЗ майором міліції ОСОБА_11, головним оперуповноваженим-інспектором ГУБОЗ капітаном міліції ОСОБА_12, на підставі наказу МВС України від 05.08.2014 №778, за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області, відповідно до вимог п.2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 02.04.2013 №541/23073.

За результатами службового розслідування складено висновок від 05.08.2014.

Згідно висновку за результатами службового розслідування встановлено, що у ході здійснення діяльності лінійного відділу на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці установлено, що 12.04.2014 близько 17:00 адміністративна будівля підрозділу озброєними представника самопроголошеної ДНР захоплювалась на декілька годин, останні увірвалися в приміщення лінійного відділу викрали табельну вогнепальну зброю та в той же день залишили приміщення. У свою чергу, начальник ЛВ на станції Словянськ підполковник міліції ОСОБА_1 у порушення своїх функціональних обовязків, передбачених заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї Словянського МВ не вжив, оперативний план «Фортеця» не ввів. Передбачених заходів спрямованих на запобігання та припинення злочинів скоєних озброєними представниками ДНР не проводив.

На підставі викладеного за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, ч.3 ст. 3, ч.1 ст.5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1, начальника лінійного відділу на станції Словянськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, запропоновано звільнити з органів внутрішніх справ України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі Дисциплінарний статут) дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно приписів ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

За правилами ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

З матеріалів справи вбачається, що за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області було проведено службове розслідування, висновки якого затверджені 05.08.2014.

Також з матеріалів справи вбачається, що начальником відділу з оперативного обслуговування апарату Міністерства ОЗУ ДВБ МВС України полковником міліції ОСОБА_13, вивчивши матеріали за фактами неправомірних дій окремих працівників міліції, виявленими у ході відпрацювання ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці проведено службову перевірку за фактами неправомірних дій окремих працівників ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу. За результатами службової перевірки складено висновок, який затверджено 16.09.2014.

За змістом вказаного висновку на виконання наказу МВС України від 10.07.2014 № 1258 о/с працівниками ДВБ МВС проведено перевірку службової діяльності окремих органів та підрозділів ГУМВС України в Донецькій області.

12.04.2014 близько 08 год. 00 хв. озброєними представниками так званої «Донецької Народної Республіки» (далі - ДНР) з метою дестабілізації обстановки у східних регіонах України захоплено адміністративне приміщення Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

У подальшому, лідери терористичної організації ДНР, продовжуючи реалізовувати свої сепаратистські ідеї щодо відділення від України частини її території, з метою поповнення запасів озброєння та залучення до своїх лав якомога більшої частини місцевого населення, працівників міліції, а також поліпшення фінансового стану, захопили адміністративні будівлі переважної більшості силових органів Донецької області (МВС, СБУ, прокуратури міст Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, ОСОБА_14, інші), взявши їх під повний контроль та у подальшому, шляхом співпраці із окремими особами цих органів, які перейшли на бік ДНР, активно протистояли силам антитерористичної операції, чим нанесли державі непоправних втрат у сфері забезпечення національної безпеки, обороноздатності та фінансової стабільності України.

Так, 12.04.2014 близько 20 год. 30 хв., з метою пошуку озброєння представниками терористичної організації ДНР (10-15 чоловік) захоплено адміністративну будівлю лінійного відділу на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці. Не отримавши гідного опору від працівників вказаного лінійного відділу, терористи, достовірно володіючи інформацією, відшукали зброю та боєприпаси у будівлі лінійного відділу, після чого приблизно в 21 год. 40 хв. покинули приміщення, захопивши в заручники начальника ЛВ на станції Слов'янськ ОСОБА_1 та його заступника ОСОБА_2 нова В.В.

Також в ході проведення службової перевірки опитаний начальник лінійного відділу на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці підполковник міліції ОСОБА_1В, який повідомив, що 12.04.2014 він разом із 20 співробітниками відділу виїхали до міста Донецька для забезпечення охорони громадського порядку біля будівлі УМВС України на Донецькій залізниці. Близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 стало відомо про захоплення приміщення Слов'янського міського відділу міліції, після чого він по узгодженню із керівництвом УМВС близько 15 год. 00 хв. прибув до ввіреного йому підрозділу. Приблизно о 18-19 год. від чергового відділу забезпечення охорони вантажів ОСОБА_1 стало відомо про спробу захоплення вказаного відділу з метою викрадення зброї невідомими особами у камуфляжній формі та враховуючи, що вказаний відділ знаходився неподалік (300 м) він відправив заступника начальника ЛВ ОСОБА_15 разом із іншими співробітниками для врегулювання ситуації. Після перемовин невідомі особи добровільно відмовились від здійснення захоплення та зникли у невідомому напрямку. Після цього ОСОБА_1 було прийнято рішення вивезти з ЛВ всю наявну зброю і боєприпаси та сховати. Зброя і боєприпаси були поміщені у мішки, перераховані та приховані в підвальному приміщенні будівлі лінійного відділу. Потім до відділу підійшли озброєні люди в масках та, погрожуючи штурмом, висунули вимоги щодо термінового розблокування дверей. Після тривалих перемовин з озброєними людьми в обмін на забезпечення безпеки особового складу лінійного відділу ОСОБА_1 відчинив вхідні двері та впустив до будівлі невідомих осіб, які, погрожуючи зброєю, нанесли ОСОБА_1 та його заступникові ОСОБА_15 тілесні ушкодження і, відшукавши зброю та боєприпаси, разом із ним та заступником начальника ЛВ ОСОБА_16 поїхали до будівлі міського відділу СБУ, звідки наступного дня випустили. 19.04.2014 ОСОБА_1 перебував вдома на лікарняному. Приблизно в 16 год. 30 хв. до нього через чергового зателефонували невідомі особи та повідомили про необхідність зустрічі. Під час зустрічі із вказаними особами його знову захопили в полон і доставили до будівлі СБУ, де переконували перейти на бік самопроголошеної «ДНР». В будівлі СБУ ОСОБА_1 утримували до 29.04.2014, після чого випустили.

Суд критично оцінює посилання відповідача-1 на вказаний висновок, як на підставу правомірності прийняття оскаржуваних наказів, оскільки останній був складений після прийняття наказів про звільнення позивача. Разом з тим, обставини захоплення адміністративної будівлі лінійного відділу на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці, викладені у висновку є тотожними до пояснень позивача та свідків в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_15 надав свідчення про те, що 12.04.2014 ОСОБА_1 виїжджав до м. Донецьк з групою підлеглих на розпорядження начальника управління для підтримання громадського порядку. Після повернення до м. Словянськ близько 17-00, протягом другої половини дня позивач неодноразово звертався до ОСОБА_17, заступника начальника УМВС, про надання дозволу евакуацію зброї та отримав такий дозвіл близько 20 год. 00хв. Приблизно о цій же годині до лінійного відділу прибули озброєні особи, оточили будівлю та погрожували її підірвати. З метою уникнення зіткнення невідомих озброєних осіб та особового складу ЛВ позивач запросив озброєних осіб до себе у кабінет. Останні спокійно зайшли до будівлі ЛВ, дали слово нікого не чіпати, разом з тим, в ході перемовин з позивачем у його кабінеті нанесли йому, а також ОСОБА_15 тілесні ушкодження. На думку свідка існувала реальна загроза підриву будівлі, оскільки останній особисто бачив міну перед будівлею. Також свідок повідомив про те, що у особового складу ЛВ відсутня професійна підготовка, а відтак останні не могли протистояти озброєним нападникам.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що 12.04.2014 ОСОБА_1 у першій половині дня перебував у м. Донецьк, куди він був викликаний з частиною особового складу для підтримки громадського порядку під час проведення масових заходів. Після того, як через засоби масової інформації надійшли повідомлення про захоплення приміщень міського відділу та служби безпеки позивач повернувся до м. Словянськ. Згідно повідомлень, які в подальшому надходили від ЛВ, нападники були озброєні, погрожували особовому складу та приховувалися за населенням. На думку свідка працівники лінійного відділу протистояти нападу не могли. Що стосується наказу по зброї, ОСОБА_17 не надав чіткої відповіді який саме усний наказ він віддавав, однак пояснив, що позивач не повинен був допустити щоб зброя потрапила до нападників. В подальшому свідку стало відомо про виведення зброї нападниками, оскільки хтось з особового складу повідомив де її сховали.

Свідок ОСОБА_18 надав пояснення про те, що 12.04.2014 він у складі групи прибув до м.Донецьк для підтримки порядку під час проведення масових заходів маючи при собі лише спец. засоби, без зброї. У той же день близько 17год. 00 хв. він повернувся до м. Словянськ до Лінійного відділу. Будь-яких скупчень людей навколо відділу у цей час не було, однак близько 21год. 00 хв. в приміщення різко ввірвалися озброєні особи та направилися до чергової частини, однак черговий двері не відчинив. На запитання суду свідок повідомив, що йому невідомо хто з особового складу повідомив нападникам про місце, де схована зброя.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що 12.04.2014 до будівлі лінійного відділу підійшли озброєні люди в кількості 15-18 осіб, двері їм не відчинили, у звязку з чим нападники почали їх виламувати. У особового складу вогнепальна зброя була відсутня, оскільки її зібрали з метою подальшого вивезення. Жодних вказівок Міністерства внутрішніх справ України щодо вчинення певних дій позивачу не надавалися, натомість ОСОБА_1 сам питав дозвіл у вищого керівництва на вивезення зброї. Свідок зазначив, що планом оборони адміністративної будівлі передбачений порядок взаємодії з натовпом громадян, водночас 12.04.2014 напад здійснили озброєні люди, вивчення порядку взаємодії з якими не проводилося. На думку свідка діями, вчиненими позивачем 12.04.2014 останній врятував життя особовому складу лінійного відділу.

Свідок ОСОБА_20 повідомив, що 12.04.2014 вогнепальну зброю, яка була наявна в лінійному відділі та у особового складу почали готували до вивозу. Яким саме чином мали вивозити зброю не відомо. Разом з тим, в той самий час, як зброю закінчили пакувати у мішки для вивозу до будівлі лінійного відділу підійшли озброєні люди. З огляну на обставини зброю сховали у тирі.

Крім того, в судовому засіданні було переглянуто відеозапис подій, що відбувалися 12.04.2014, з якого вбачається, що будівлі лінійного відділу підійшли озброєні люди та почали виламувати двері. Після того, як нападники пошкодили зовнішні вхідні двері, їх було пропущено до приміщення лінійного відділу. Водночас, з відеозапису не вбачалося наявності натовпу пересічних громадян навколо лінійного відділу, про що вказував позивачу у своїх поясненнях.

Також в матеріалах справи наявний висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці, затверджений 16.06.2014 складений за результатами проведення службового розслідування на підставі наказу УМВС України на Донецькій залізниці від 16.04.2014 №297 комісією у складі: начальника ВКЗ УМВС України на Донецькій залізниці полковник міліції ОСОБА_21, начальник СІОС ВКЗ УМВС України на Донецькій залізниці підполковник міліції ОСОБА_22, старший інспектор СІОС ВКЗ УМВС України на Донецькій залізниці лейтенант міліції ОСОБА_23, спеціаліст з охорони праці та пожежної безпеки ВМЗ УМВС України на Донецькій залізниці ОСОБА_24

Зі змістом вказаного висновку вбачається, що «…12.04.2014 о 20.15 до адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці за адресою: м. Словянськ, вул. Комяхова, 34а на легкових автомобілях підїхала група близько 20 невідомих осіб у камуфляжній формі та масках, озброєних автоматичною зброєю, тротиловими та димовими шашками. Близько 10 осіб почали вибивати вхідні двері до адмінбудівлі ЛВ. До дверей підійшов начальник ЛВ на ст. Словянськ підполковник міліції ОСОБА_1 і через двері почав спілкування з ними. Невідомі озброєні особи сказали, що якщо їх на пропустять до адмінбудівлі, то вони підірвуть її. У звязку з тим, що на момент нападу в приміщенні знаходилися 20 працівників міліції, під загрозою підриву адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ начальник ЛВ ОСОБА_1 вимушений був пропустити озброєних нападників до адмінбудівлі. Нападники ввійшли до адмінбудівлі ЛВ та заволоділи вогнепальною зброєю та боєприпасами. Захопивши начальника ЛВ на ст. Словянськ підполковника міліції ОСОБА_1 і першого заступника начальника ЛВ начальника СВ ЛС на ст. Словянськ підполковника міліції ОСОБА_19, близько 21.25 нападника залишили адмінбудівлю ЛВ та поїхали в невідомому напрямку…».

Згідно пояснень ОСОБА_1 щодо подій 12 квітня 2014 року, відображених у вказаному висновку «… В цей день близько 20:30, коли він, його заступники та слідчо-оперативна група знаходилися в приміщенні лінійного відділу, приміщення оточили невідомі особи у камуфляжній формі з автоматичною зброєю в руках. Вказані особи розбили вхідні двері до приміщення відділу з одного боку, декілька осіб, пошкодивши засови на дверях до автомобільних боксів, поникли до приміщення з іншого боку. Потім троє нападників завели ОСОБА_1 до службового кабінету, при цьому інші співробітники міліції знаходилися в коридорі на першому поверсі біля чергової частини під прицілом озброєних осіб. В кабінеті двоє озброєних почали бити ОСОБА_1 Згодом до кабінету увійшов перший заступник начальника ЛВ начальник слідчого відділення ЛВ на ст. Словянськ підполковник міліції ОСОБА_19, наголосив припинити побиття та наблизився до одного з нападників. Нападник наказав не підходити до нього та вистрелив з автомату «АК» поверх голови ОСОБА_19 Згодом ОСОБА_1 вдалося вийти з кабінету, в коридорі він побачив кілька озброєних осіб з автоматичною зброєю. Як пояснив ОСОБА_1, коли його та ОСОБА_19 насильно виштовхали до сходів у коридорі, заступник начальника ЛВ начальник кримінальної міліції ЛВ та ст. Словянськ підполковник міліції ОСОБА_15 вчинив опір нападникам і ті почали його бити. В подальшому ОСОБА_1 і ОСОБА_19 вивели з адміністративної будівлі лінійного відділу, надівши пластикові кайданки на руки за спиною, примусивши стояти обличчям до стіни. Через декілька хвилин озброєні особи вивели до них ОСОБА_15, у якого з обличчя йшла кров. Що відбувалося в той час в приміщенні лінійного відділу ОСОБА_1 не бачив. Далі озброєні особи почали виносити зброю з лінійного відділу у мішках та завантажувати до автомобілів. Після того, як нападники вивезли збою, ОСОБА_1 і ОСОБА_19 примусово відвезли до приміщення СБУ в м. Словянськ. Там їх протримали у підвалі, закутими у кайдани, протягом 12 годин, після чого відпустили…».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про міліцію» передбачені основні завдання міліції. Так, ними є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань; виконання адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про міліцію» передбачено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.

Згідно положень Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападі на адміністративне приміщення (додаток №6 до Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на станції Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці) при одержанні інформації про можливий напад або блокування начальник відділу: терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, місцеві органи СБУ, прокуратуру, державну адміністрацію; через можливості, що маються організовує ретельну перевірку ситуації, при необхідності посилює охорону приміщення відділу; проводить аналіз оперативної обстановки та прогнозування розвитку ситуації, на підставі яких приймає керівне рішення на організацію разом з органами СБУ та прокуратурою, іншими зацікавленими відомостями термінові заходи по недопущенню злочинного втручання, застосовуючи всі сили та засоби відділу, СБУ та придатних сил; про прийняті рішення інформує УМВС України на Донецькій залізниці, прокуратуру, держ. адміністрацію; при негативному розвитку ситуації та появі реальної загрози нападу екстремістських груп на приміщення відділу, вводить в дію оперативний план «Хвиля», про що терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, органи СБУ, прокуратуру, Територіальні ОВС, держ. адміністрацію та відповідальні органи.

Відповідно до вказаної інструкції при раптовому нападу або блокування начальник відділу через чергового негайно оголошує збір особового складу; інформує УМВС України на Донецькій залізниці, прокуратуру, СБУ, адміністрацію; дає вказівку черговому по відділу про порядок екіпірування та озброєння особового складу; при блокуванні приміщення відділу дає вказівку по запасному місцю збору особового складу; приймає рішення на розстановку особового складу для відсічі нападу згідно схеми; дає вказівку на оповіщення сусідніх територіальних та транспортних органів, що взаємодіють згідно з планом «Хвиля»; в відповідності з обстановкою що склалася приймає рішення про порядок вогнепальної зброї, спец.засобів та таємних документів; за допомогою засобів посилення мови вступає в переговори з особами, які захоплюють приміщення з метою схилення їх до відмови від протиправних дій; при спробі несанкціонованого проникнення окремих з числа натовпу до приміщення відділу, попереджує про можливість застосування відносно них спец.засобів, а в окремих випадках і зброї, а також притягнення до відповідальності відповідно з Законом; приймає рішення та віддає розпорядження про застосування спец.засобів, у виключних випадках, згідно діючого законодавства, зброї для відсічі нападу; при реальній загрозі захвату спеціальних оперативно-технічних засобів та секретних документів організовує їх знищення; при можливості проводить відтиснення натовпу від приміщення відділу; організовує взаємодію з додатковими силами, що прибули, з числа співробітників сусідніх територіальних та транспортних органів, або взводного відділу оперативного резерву УМВС по проведенню спеціальних операцій по відсічі блокування приміщення відділу.

Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про міліцію» працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках: для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників; для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека; для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти; для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції; для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Водночас, ч.3 ст. 5 Закону України «Про міліцію» забороняє застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 був начальником лінійного відділу на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці, службовою особою та працівником правоохоронного органу, відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» був зобов'язаний, зокрема, запобігати правопорушенням та припиняти їх, забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права і свободи, законні інтереси. Відповідно до п. 1.1 «Функціональних повноважень начальника ЛВ на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці» керував роботою відділу, ніс персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань і функцій та відповідно до п. 1.1., 2.1. «Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», затверджених 25.12.2013, був зобовязаний запобігати захопленню адміністративної будівлі та майна Лінійного відділу.

Натомість, позивач, будучи обізнаним про загрозу нападу на лінійній відділ, оскільки під час його перебування у м. Донецьк надійшла інформація про захоплення Словянського МВ ГУМВС України в Донецькій області у першій половині цього ж дня, а також з огляду на спробу нападу невідомих осіб з метою заволодіння зброєю на відділення забезпечення охорони вантажів, що знаходиться територіально близько до ЛВ на ст. Словянськ, не вчинено дій спрямованих на завчасне вивезення або евакуацію зброї та боєприпасів у безпечне місце, не вчинено дій спрямованих на охорону адміністративної будівлі. Також позивач відпустив більшість працівників лінійного відділу обґрунтовуючи такі дії закінченням робочого дня, чим фактично припинив дію «Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Словянськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї», затвердженого 25.12.2013 (дія якого фактично розпочалася близько 10-00 год. 12.04.2014).

При цьому, ОСОБА_1, в порушення вимог п.п. 1.1., 2.1. «Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», п.п. 3.3, 3.9 «Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік», не вжив заходів щодо оборони будівлі Лінійного відділу, зокрема, не надав вказівку оперативному черговому знову об'явити «Збір» особового складу працівників відділу по тривозі, видати табельну зброю, спецзасоби активної оборони та особистого захисту працівникам відділу, які залишилися у зміщенні відділу, та провести розстановку особового складу по внутрішнім постам нагляду для гідної відсічі нападу.

Суд критичною оцінює посилання позивача на те, що у осіб, які вчинили напад на лінійний відділ ст. Словянськ, озброєння якісно перевищувало озброєння, яке було наявне в лінійному відділі, що унеможливило б відсікти напад, з огляду на те, що протягом дня 12 квітня 2014 року ОСОБА_1, як начальником відділу, не забезпечено своєчасного вивезення зброї та уникнення можливості отримання її іншими особами у незаконний спосіб. Водночас, під час самого нападу на лінійній відділ, позивач навпаки віддав розпорядження зібрати зброю та помістити її у приховане місце, що не уможливило з боку працівників лінійного відділу надати відсіч нападникам, запобігти проникненню цих осіб до приміщення відділу та затримати їх, в результаті чого вказані особи мали змогу проникнути у приміщення відділу та заволодіти зброєю, набоями до неї та спеціальними засобами, що перебували на балансі УМВС України на Донецькій залізниці та зберігалися у приміщенні Лінійного відділу.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. Горобцова

Судді С.М. Дуляницька

ОСОБА_25