Постанова № 46279216, 10.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року 12 год. 40 хв.Справа № 808/9250/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Горбовій І.С.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_4 виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 8)»

до Мелітопольської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про скасування податкової вимоги, рішення та визнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_4 виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 8)» (далі - позивач, підприємство) з позовом до Мелітопольської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 в частині суми податкового зобовязання та основним платежем 153832,56 грн., за штрафними санкціями 51456,84 грн.; визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 02.12.2014 № 522-11 на суму 205289,40 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 03.12.2014 № 2213/10/2500-202.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2015 провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.09.2012 в частині суми податкового зобовязання за основним платежем 153832,56 грн. було закрито.

Позивачем до початку розгляду справи по суті було подано уточнену позовну заяву,в якій позивача з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд зобовязати відповідача за наслідками судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 000271702 винести податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання та вручити його позивачу; визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 02.12.2014 № 522-11 на суму 205289,40 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 03.12.2014 № 2213/10/2500-202; визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та внесення до картки особового рахунку платника податків заборгованості у вигляді пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 2740,19 грн. та фінансових санкцій в сумі 30766,51 грн. та зобовязати відповідача виключити зазначені відомості з картки особового рахунку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначили, що 12 вересня 2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 про донарахування Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_4 виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№8)» зобов'язань за платежем «податок на доходи фізичних осіб» в сумі 256224,41 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77054,80 гривень.

03 грудня 2014 року представнику позивача ОСОБА_4 відділенням Мелітопольської ОДПІ було вручено Податкову вимогу від 02.12.2014 року № 522-11, відповідно до якої зазначено що станом на 01.12.2014 року сума податкового боргу за узгодженим грошовими зобов'язаннями з податку на доходи фізичних осіб код бюджетної класифікації 11010100 становить 205289,40 гривень.

03 грудня 2014 року представнику позивача податковим органом було вручено Рішення про опис майна у податкову заставу від 03 грудня 2014 року №2213/10/2500-202, відповідно до якого податковим органом прийнято рішення здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) позивача.

Платіжним дорученням № 1077 від 30.12.2014 року позивачем проведено оплату суми заборгованості згідно Акту перевірки № /17-221/08680052 від 30.08.2012р. у розмірі 205 289,40 гривень.

Після проведення оплати, відповідачем донараховано та внесено до картки особового рахунку платника податків позивача, заборгованість у вигляді пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 2740,19 гривень та фінансових санкцій в сумі 30766,51 гривень, що підтверджується Довідкою від 26.01.2015 року №47/10/2500-136.

Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі № 0870/9126/12, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення - рішення винесене Мелітопольською ОДПІ Запорізької області ДПС від 12.09.2012 року № НОМЕР_1 в частині суми податкового зобов'язання за основним платежем 102 391,85 гривень за штрафними санкціями 25 597,96 гривень.

Вважає, що відповідач в даному випадку повинен був винести нове податкове повідомлення-рішення чого зроблено не було. Невинесення нового податкового повідомлення-рішення, яке повинно містити зменшену суму грошового зобовязання, спричинило формування податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, а також внесення до картки особового рахунку платника податку з доходів фізичних осіб в сумі 2740,19 грн. та фінансових санкцій в сумі 30766,51 грн. просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що за наслідками перевірки позивача (акт № 639/17-221/08680052 від 30.08.2012) було прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб № 000271702 від 12.09.2012 на загальну суму 333279,214 грн., у тому числі основного платежу 256224,41 грн., штрафної санкції 77054,80 грн.

Сума грошового зобовязання, визначена у ППР від 12.09.2012 № НОМЕР_1 з урахуванням скасованої частки, що визначена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2013, склала на загальну суму 205289,40 грн. Тому керуючись Податковим кодексом України контролюючим органом було вручено позивачу 04.12.2014 податкову вимогу форми «Ю» від 02.12.2014 № 522-11 на загальну суму боргу 205289,40 грн.

Згідно даних картки особового рахунку платника податків та банківських виписок позивачем самостійно, але несвоєчасно, сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 205289,40 грн. В разі порушення платником правил сплати податків ст.. 126 ПК України передбачено відповідальність у вигляді штрафу в залежності від строку затримки платежу. Пеня, нарахована на суму такого узгодженого грошового зобовязання, є податковим боргом.

Крім того, на момент розгляду справи не існує жодного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 30766,51 грн., про які згадує позивач, так як і будь-якої податкової вимоги про стягнення зазначеної суми. Просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що Мелітопольською ОДПІ 12.09.2012 було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким нараховані грошові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 256224,41 грн., за штрафними санкціями 77054,80 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржене в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 по справі № 0870/9126/12 адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 в частині суми грошового зобовязання за основним платежем 102391,85 грн., за штрафними санкціями 25597,96 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 по справі № 0870/9126/12 була залишена без змін, в результаті чого сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 205289,40 грн.

02.12.2014 відповідачем було оформлено податкову вимогу форми «Ю» № 522-11, відповідно до якої сума податкового боргу позивача становить 205289,40 грн.

03.12.2014 відповідачем було прияйте рішення про опис майна у податкову заставу № 2213/10/2500-202.

Відповідно до платіжного доручення № 1077 від 30.12.2014 позивачем суму, визначену у податковій вимозі було сплачено.

Листом від 26.01.2015 № 47/10/2500-136 Мелітопольською ОДПІ підприємство було повідомлено, що згідно даних карток особових рахунків за позивачем станом на 25.01.2015 обліковується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 2740,19 грн. Зазначена сума боргу складається з пені за несвоєчасну сплату грошового зобовязання та фінансових санкцій, що виникли за результатами контролюно-перевірочної роботи. За даними карток особових рахунків, за підприємством обліковується неузгоджені фінансові сакції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 30766,51 грн.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 зазначеного Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 60.1 ст. 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Як вбачається з матеріалів справи Ухвала Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом була прийнята 02.10.2014, якою постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 по справі № 0870/9126/12 була залишена без змін, в результаті чого сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 205289,40 грн.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Позивачем суму визначену у податковій вимозі у розмірі 205289,40 грн. було сплачено 30.12.2014, що підтверджується копією платіжного доручення, тобто із пропуском встановленого законодавцем строку.

Оскільки, в судовому порядку встановлено факт несплати у встановлений строк узгодженої суми грошового зобов'язання, а сплата заборгованості відбулась 30.12.2014, тобто після прийняття податкової вимоги, тому спірна вимога є правомірною і скасуванню не підлягає.

Підставою для нарахування пені стала несвоєчасна сплата грошового зобовязання, визначеного у податковій вимозі.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивач зобовязаний був самостійно сплатити суму податкового зобовязання визначену у податковій вимозі протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У відповідності до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положення п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначають, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як зазначалось вище платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, узгодження суми податкового зобовязанням відбулось з дня набрання рішення по справі № 0870/9126/12 законної сили, а саме 02.10.2014, а податкова вимога винесена 02.12.2014, що суперечить вищезазначеним вимогам чинного законодавства.

Отже, податковий орган повинен був нараховувати пеню зі спливом 10-денного строку з дня набрання законної сили рішення у справі № 0870/9126/12.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що податковим органом не вірно визначена сума пені за не своєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання, а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та внесення до картки особового рахунку платника податків заборгованості у вигляді пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 2740,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог відносно визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 03.12.2014 № 2213/10/2500-202.

Відповідно до п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно із п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.

В судовому засіданні встановлено, що у позивача на даний час існує заборгованість зі сплати пені, у звязку з несвоєчасною сплатою заборгованості визначеної у податковій вимозі, а тому суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 03.12.2014 № 2213/10/2500-202 є правомірним та підстав для його скасування у суду немає, а тому в цій частині позовні вимог не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог відносно зобовязання відповідача за наслідками судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 000271702 винести податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання та вручити його позивачу, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки питання прийняття чи не прийняття рішень відноситься до дискреційних повноважень податкового органу, а суд не справі перебирати на себе не властиві йому функції контролюючих органів.

Також не підлягають задоволенню позовні вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та внесення до картки особового рахунку платника податків заборгованості у вигляді фінансових санкцій в сумі 30766,51 грн. та зобовязати відповідача виключити зазначені відомості з картки особового рахунку, оскільки позивачем не доведено документально як наявність таких порушень з боку податкового органу так і відсутністю в картці особового рахунку позивача наявності застосування відповідачем таких фінансових санкцій.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Мелітопольської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області щодо нарахування та внесення до картки особового рахунку Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_4 виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 8)» відомостей у вигляді нарахування пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 2740грн. 19 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_4 виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 8)» (ЄДРПОУ 08650052) суму судового збору у розмірі 18 грн. 27 коп. (вісімнадцять гривень двадцять сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака