Постанова № 46278682, 06.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 р. Справа № 805/2156/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Товариства з додатковою відповідальністю «Транспрогрес» про стягнення заборгованості з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, -

встановив:

03 червня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (далі позивач або УПФУ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Транспрогрес» (далі відповідач або ТДВ «Транспрогрес»), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з квітня по червень 2014 року в сумі 360,23 грн.

Підставу для звернення до суду з вказаним позовом УПФУ вбачає в тому, що всупереч вимогам ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та п.2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, за період з квітня по червень 2014 року відповідач не відшкодував позивачу різницю між сумою пенсії, призначеної колишнім працівникам відповідача за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, внаслідок чого за спірний період у ТДВ «Транспрогрес» виникли заборгованість, яка становить 360,23 грн. (а.с.3-5).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.25-26).

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, 02 липня 2015 року через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, одночасно вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с.27).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

З урахуванням наведеного та відповідно до положень ч.4 ст.122, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України справа розглянута в письмову провадженні за наявними в ній документами.

На підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

На підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЄДР) (https://usr.minjust.gov.ua) встановлено, що товариство з додатковою відповідальністю «Транспрогрес» (ідентифікаційний код 04775407) зареєстроване як юридична особа 07 липня 1995 року, про що 17 травня 2011 року до ЄДР внесений запис за номером 1 274 145 0000 008202.

Основним видом діяльності ТДВ «Транспрогрес» є код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали, крім того відповідач здійснює діяльність за кодом КВЕД 72.19 Дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук.

ТДВ «Транспрогрес» в стані припинення не перебуває та є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Транспрогрес» (ідентифікаційний код 04775407) (а.с.16-18).

Відкрите акціонерне товариство «Транспрогрес» (ідентифікаційний код 04775407) зареєстроване як юридична особа 07 липня 1995 року, про що 01 червня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 274 120 0000 002323.

Основним видом діяльності ВАТ «Транспрогрес» був код КВЕД 28.51.0 Оброблення та нанесення покриттів на метали, крім того підприємство здійснювало діяльність за кодом КВЕД 73.10.0 Дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук.

16 травня 2011 року до ЄДР внесений запис за номером 1 274 112 0012 002323 про державну реєстрацію припинення ВАТ «Транспрогрес» як юридичної особи (а.с.19-21).

ТДВ «Транспрогрес» як страхувальник перебуває на обліку в УПФУ з 24 жовтня 1997 року за реєстраційним номером 1865, про що свідчить картка страхувальника з ІКІС ПФУ: «Відомості з реєстру страхувальників» (а.с.28).

УПФУ здійснює виплату пенсії ОСОБА_1 (особовий рахунок № 187655).

Як свідчить довідка, видана в 2000 році ВАТ «Транспрогрес» за № 272/А, ОСОБА_2 працював в Центральному конструкторському та технологічному бюро промислового транспорту Чорної металургії в період з 27 квітня 1981 року по 14 грудня 1987 року на посадах старшого наукового співробітника та завідувача сектором техніко-економічних обґрунтувань.

Центральне конструкторське та технологічне бюро промислового транспорту Чорної металургії створено Міністерством чорної металургії СРСР як головна науково-дослідна та проектно-конструкторська організація безпосередньо підпорядкована Міністерству чорної металургії СРСР.

Відповідно до статуту Центральне конструкторське та технологічне бюро промислового транспорту Чорної металургії науково-технічна діяльність належала до основних видів його діяльності, а саме дослідницькі роботи технічного та організаційно-економічного характеру, конструкторські та технологічні роботи, створення та випробування опитних зразків.

ОСОБА_1 виконував та керував науковими дослідженнями в галузі економіки та організації автомобільного транспорту на підприємствах Міністерства чорної металургії СРСР, які складали основний напрямок діяльності Центрального конструкторського та технологічного бюро промислового транспорту Чорної металургії.

В подальшому Центральне конструкторське та технологічне бюро промислового транспорту Чорної металургії було перетворено на відкрите акціонерне товариство «Транспрогрес» (а.с.7, 30).

В період з 01 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року УПФУ фактично нарахована та виплачена ОСОБА_1 пенсія у сумі 11 889,74 грн., в тому числі за квітень 2014 року 3 933,51 грн., за травень 2014 року 3 933,98 грн., за червень 2014 року 3 994,25 грн., що підтверджено довідкою про розмір призначеної і фактичної отриманої пенсії від 16 червня 2015 року № 16867/04 (а.с.29).

На адресу відповідача УПФУ надсилало повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів (а.с.8, 10, 12).

Згідно з вказаними повідомленнями за період з квітня по червень 2014 року ТДВ «Транспрогрес» мало відшкодувати УПФУ фактичні витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, в розмірі 360,23 грн., в тому числі за квітень 2014 року 119,17 грн., за травень 2014 року 120,04 грн., за червень 2014 року 121,02 грн.

ТДВ «Транспрогрес» вказані повідомлення отримало, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.9, 11, 13), проте відшкодування витрат, понесених УПФУ, не здійснило.

Внаслідок невиконання ТДВ «Транспрогрес» обовязку щодо фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за спірний період у відповідача виникла заборгованість у сумі 360,23 грн., про що свідчить розрахунок погашення зобовязань (а.с.6).

Наявність у страхувальника заборгованості, стягнення якої є предметом спору, підтверджується даними картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства (а.с.31).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п.1, пп.6, 9 п.4, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України; управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Суд також відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788) особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обовязків військової служби, або внаслідок захворювання, повязаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обовязку.

Питання пенсійного забезпечення наукових працівників унормовані положеннями ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ (далі - Закон № 1977).

Відповідно до ч.9 ст.24 Закону № 1977 різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Ч.33 ст.24 Закону № 1977 визначено, що дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Крім того, суд відзначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України Закон № 1977 не містить положень, які б звільняли державні небюджетні установи та організації, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету України та госпрозрахунку, відшкодовувати Пенсійному фонду України різницю між сумою призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом «Про науково і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначає Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок № 372).

Згідно з п.2 Порядку № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що передбачено п.3 Порядку.

Відповідно до п.4 Порядку № 372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

П.5 Порядку № 372 визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається до зазначеного Порядку.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно з приписами п.6 Порядку № 372 у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством, відповідна правова норми закріплена п.8 Порядку № 372.

П.9 Порядку № 372 визначено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

П.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 № 2464-VI визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.15 ст.106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, на підставі аналізу вищезгаданих норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств за Законом № 1977, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч.15 ст.106 Закону № 1058. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст.99 КАС України, не застосовуються. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 07 квітня 2015 року у справі № 21-113а15 та від 18 листопада 2014 року у справі № 21-496а14.

ТДВ «Транспрогрес» є правонаступником ВАТ «Транспрогрес», утвореного внаслідок перетворення Центрального конструкторського та технологічного бюро промислового транспорту Чорної металургії, яке в свою чергу було створено Міністерством чорної металургії СРСР.

Впродовж спірного періоду УПФУ здійснювало виплату пенсії за віком, призначеної на підставі ст.24 Закону № 1977, ОСОБА_1

У строки, визначені Порядком № 372, ТДВ «Транспрогрес» кошти, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, на користь УПФУ не сплатило, що є підставою для їх стягнення в судовому порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 05 червня 2012 року у справі № 21-66а12 та у справі № 21-78а12.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 122, 128, 136, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Товариства з додатковою відповідальністю «Транспрогрес» про стягнення заборгованості з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Транспрогрес» (ідентифікаційний код 04775407) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (ідентифікаційний код 23336754) заборгованість з фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01 квітня 2014 року по 30 червня 2015 року у сумі 360 (триста шістдесят) гривень 23 копійки.

3. Постанова прийнята, складена та підписана у нарадчій кімнаті.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.