Постанова № 46278651, 30.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 р. Справа № 805/1713/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька щодо невиплати заробітної плати протиправною, визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька щодо несплати своєчасно та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за листопад 2014 року за застраховану особу протиправною, визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо фінансування та виплату інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, контролю за цільовим використанням коштів фонду, складання зведених бухгалтерських звітів та балансів і незабезпечення своєчасного їх подання відповідним органам протиправною, зобовязання відповідачів негайно сплатити нараховану та несплачену заробітну плату за листопад 2014, зобовязати відповідачів сплатити заробітну плату за жовтень 2014, грудень 2014 квітень 2015, зобовязати відповідачів сплатити з урахуванням інфляції, індексації заробітної плати за жовтень 2014 квітень 2015, зобовязати відповідачів сплатити єдиний внесок за листопад 2014, нарахувати та сплатити єдиний внесок за грудень 2014 по квітень 2015 та подати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив державну службу з жовтня 2013 по листопад 2014 на посаді головного спеціаліста юрисконсульта Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька. При звільненні 28.11.2014 був позбавлений права на оплату праці. Бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призвела до того, що кошти які повинні були перераховані на заробітну плату працівникам Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька.

Позивач до суду не прибув про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду позивач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька до суду не прибув про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не прибув про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, за змістом яких з Головним Управлінням позивач не перебував у трудових правовідносинах. Означене Управління не є правонаступником територіального управління, тому виплата заробітної плати не входить до компетенції Головного Управління. На виконання постанови КМУ від 07.11.2014 №595 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька здійснило перереєстрацію свого місцезнаходження в м. Костянтинівка Донецької області. У грудні 2014 року звільнено перших керівників територіального управління. Після звільнення цих осіб ніякі документи, печатки, пенсійні справи та інша документація територіального управління не надходила на адресу головного управління, тому підтвердити факт роботи позивача в територіальному управлінні головне управління не має можливості. Просив відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, згідно трудової книжки, засвідченої 15.06.2015 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, з 23 жовтня 2013 по 28 листопада 2014 ОСОБА_1 проходив службу на посаді головного спеціаліста юрисконсульта Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька.

За інформацією, яка розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходження Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (код ЄДРПОУ 21956033) за адресою: Донецька область, м. Костянтинівна, вул. Ціолковського, 25.

Відповідно до Положення Про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню.

Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 22.12.2014 №28-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька є органом державної влади, тому керівники та заступники керівників цього органу та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими

нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій є посадовими особами у розумінні Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Ухвалою суду від 08 травня 2015 відповідачів зобовязано у разі заперечення проти позову надати всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при вчинення дій, з приводу яких подано позов.

Ухвалою суду від 21 травня 2015 про витребування доказів зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька надати до суду особову справу позивача, наказ про звільнення, про нарахування та виплату заробітної плати за жовтень-листопад 2014 року.

Ухвалою суду від 09 червня 2015 про зупинення провадження та витребування доказів зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька надати до суду особову справу позивача, наказ про звільнення, про нарахування та виплату заробітної плати за жовтень-листопад 2014 року.

На теперішній час ухвали суду Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положеннями ст. 71 КАС України передбачено, що обовязок доведення обставин покладається на сторону, що посилається на зазначені обставини у якості вимог та заперечень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вирішив розглядати справи за наявними доказами.

Суд дійшов до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька не доведено факту виплати у повному обсязі заробітної плати позивачу за жовтень-листопад 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей Порядок визначає процедуру фінансування бюджетних установ, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям (далі установи), здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської областей.

У населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Відтак, враховуючи те, що на території Донецької та Луганської області проводиться антитерористична операції суд вважає необґрунтованим доводи позивача про допущення бездіяльності щодо невиплати заробітної плати з боку Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд зазначає наступне.

За привалами ст. 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

За приписами ст. 117 цього Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства суд дійшов до висновку, що особи, які проходять державну службу, отримують заробітну плату з Державного бюджету України відповідно до спеціальних нормативно-правових актів, тому до спірних правовідносин не можна застосовувати положення ст. 117 Кодексу законів про працю України.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх

виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За таких обставин, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності та зобовязання сплатити єдиний внесок за листопад 2014, нарахувати та сплатити єдиний внесок за грудень 2014 по квітень 2015 та подати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади суд зазначає. У судовому засіданні не встановлено обставин, як б свідчили, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька не перераховано єдиний внесок та не надано відповідної звітності, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Також, як встановлено судом, позивач не проходив службу у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, тому позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на нормах матеріального права та спростовуються наявними у справі доказами.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недотриману заробітну плату за жовтень-листопад 2014 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за жовтень-листопад 2014 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дмитрієв В.С.