Постанова № 46277667, 22.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа № 43/138-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача - Жестокова І.Є.

відповідачів - Степанишеної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" (вх. №3149 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.15 р. у справі № 43/138-09

за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"

до Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева"

про стягнення 691 306,46 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.15 р. по справі № 43/138-09 (суддя Савченко А.А.) відмовлено Державному підприємству "Завод ім. В.О. Малишева" в задоволенні заяви про визнання наказу по справі № 43/138-09 від 05.03.2010 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.15 р. по справі № 43/138-09 та постановити нове рішення, яким визнати наказ господарського суду Харківської області від 05.03.2005 по справі № 43/138-09 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу в розмірі 688515,73 грн. Судові витрати просить покласти на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

В обґрунтування викладених вимог, відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення стабільного розвитку». При цьому відповідач зазначає, що на виконання даного закону в передбаченому порядку КП "Харківкомуночиствод" та ДП "Завод ім.В.О.Малишева" підписали акт звіряння заборгованості, відповідно до якого загальна сума, узгоджена кредитором до списання становить 18 570 782,33 грн. Відповідач вказує на те, що до складу заборгованості ДП "Завод ім.В.О.Малишева" у розмірі 18 570 782,33 грн. перед КП "Харківкомуночиствод", яка є списаною з моменту підписання акту, входить заборгованість встановлена наказом господарського суду Харківської області від 05.03.2010 по справі № 43/138-09. Вказані обставини та факт списання заборгованості ДП "Завод ім.В.О.Малишева" у розмірі 18 570 782,33 грн. підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 у справі про банкрутство ДП "Завод ім.В.О.Малишева" № 5023/10655/11 та постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013.

Представник КП "Харківводокканал" 22.05.2015 р. надав за вх. № 8110 заперечення на апеляційну скаргу, в яких проти апеляційної скарги ДП "Завод ім. В.О. Малишева" заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не було дотримано порядок списання заборгованості, визначений Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"; поданий до справи в якості доказу списання акт звіряння розрахунків не відповідає вимогам вищевказаного закону та не є підставою для проведення списання заборгованості. Крім того, позивач вважає, що зазначеним законом не передбачено списання сум судового збору, який було стягнуто з відповідача. Ці суми до цього часу не сплачені, тому у разі задоволення заяви позивач не зможе в примусовому порядку їх стягнути.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи ДП "Завод ім. В.О. Малишева", перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2010 у справі № 43/138-09 стягнуто з Державного підприємства завод ім. В.О. Малишева на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", правонаступником якого є КП "Харківводоканал", 688515,73грн. основного боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 6885,16грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

На виконання рішення суду від 22.02.2010 по справі № 43/138-09 господарським судом Харківської області 05.03.2010 видано відповідний наказ.

Державне підприємство завод ім. В.О. Малишева 05.05.2016 звернулось до суду з заявою про визнання наказу господарського суду Харківської області 05.03.2010 таким, що не підлягає виконанню у відповідності до ч. 117 ГПК України.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДП "Завод ім. В.О. Малишева" суд першої інстанції послався на те, що акт звірки, на підставі якого, на думку заявника, проведено списання заборгованості в сумі 688515,73 грн. основного боргу, витрат по сплаті державного мита у сумі 6885,16 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00г рн перед КП "Харківкомуночиствод", не є належним доказом у справі, оскільки підписаний особою, яку неможливо ідентифікувати, не містить дати його підписання учасниками процедури списання, а форма наданого боржником акту не відповідає вимогам ДСТУ, в силу чого списання коштів, на думку суду, не відбулося. Крім того, судом зазначено про відсутність обґрунтованого розрахунку сум, які підлягали списанню на виконання вимог Закону за наказом № 43/138-09, та доказів на підтвердження часткової оплати заборгованості в процесі виконання судового рішення, якщо відповідне виконання відбувалось.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно- промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012р. визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно- промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу). Вказаний Закон набрав чинності 30.10.2012р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. за № 993 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" підприємство боржника - ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" - вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до п.З заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (З відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до ст. 2 Закону здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

За змістом п.2 ч. 2 ст. 2 Закону визначено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Зазначені комісії складають акти звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Так, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Як встановлено місцевим судом, на виконання вимог вищевказаного Закону в передбаченому порядку КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувались станом на 01.09.2012 року і не сплачена станом на 30.10.2012 року. Узгоджена, зокрема, сума до списання кредитором становить 18570782,33 грн.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 2 ч. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", зазначений акт погоджено з органом управління майном ДП "Завод ім. В,О, Малишева" - ДК "Укроборонпром", про що свідчить відповідний підпис та печатка на актах.

Отже, списання заборгованості ДП "Завод ім. В.О.Малишева" у розмірі 18570782,33 грн. перед КП "Харківкомуночиствод" відбулося, до складу якої зокрема входить заборгованість встановлена наказом господарського суду Харківської області по справі № 43/138-09 від 05.03.2010.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи наданий детальний розрахунок щодо того, з яких сум (за якими договорами, рішеннями суду) складається спірна заборгованість. До того ж, в матеріалах справи міститься заява КП "Харківкомуночиствод" про визнання конкурсних вимог (а.с. 89-107), з якої вбачається, що до складу заборгованості в розмірі 18 570 782,33 грн. входить сума за наказом № 43/138-09 у розмірі 695636,89 грн.

Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи копію позовної заяви КП "Харківкомуночиствод" до АК «Харківобленерго» про зобов'язання відповідача підписати акт звіряння розрахунків з позивачем на суму 18 570 782,33 грн., в якій КП "Харківкомуночиствод" підтверджує, що списання заборгованості ДП "Завод ім. В.О.Малишева" в розмірі 18 570 782,33 грн. на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Отже, враховуючи приписи п. 4 ст. 2 ч. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" заборгованість боржника перед апелянтом у розмірі 18570782,33 грн. згідно акту звіряння заборгованості є списаною з моменту (з дати) підписання такого акту.

Зазначені обставини підтверджуються ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі № 5023/10655/11 та постановою Вищого господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 року, що набрали законної сили.

В той же час, колегія суддів зазначає про те, що акт звіряння дійсно має окремі формальні дефекти, однак їх наявність не може бути підставою для висновку про те, що списання не відбулося, оскільки факт списання коштів встановлений судовим рішенням у справі № 5023/10655/11, яке набуло законної сили і є обов'язковим для виконання.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Статтею 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

З огляду на вищенаведену норму законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, однією з підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є той факт, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зокрема, як зазначалось вище, факт списання підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року по справі № 5023/10655/11 та постановою Вищого господарського суду України по справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 року, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суду здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що наказ господарського суду Харківської області по справі № 43/138-09 від 05.03.2010 про стягнення з Державного підприємства завод ім. В.О. Малишева на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", правонаступником якого є КП "Харківводоканал", 688515,73 грн. основного боргу, є таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, ухвала господарського суду Харківської області від 18.05.2015 року по справі № 43/138-09 прийнята з порушеннями норм процесуального права, які є підставою для її скасування.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 ст.104, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП "Завод ім. В.О. Малишева" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.05.2015 р. у справі № 43/138-09 скасувати.

Заяву Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання наказу господарського суду від 05.03.2010 року по справі № 43/138-09 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати наказ господарського суду Харківської області від 05.03.2010 року по справі № 43/138-09 виданий на виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2010 року про стягнення з Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська,126, код ЄДРПОУ 14315629, р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота" м.Харкова, МФО 351931) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м.Харків, вул.Шевченко,2, код ЄДРПОУ 03361715, р/р 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) 688515,73 грн. основного боргу, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61013, м.Харків, вул.Шевченко,2, код ЄДРПОУ 03361715, р/р 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська,126, код ЄДРПОУ 14315629, р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота" м.Харкова, МФО 351931) 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2015.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.