Рішення № 46277514, 06.07.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа № 925/800/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 3 213,65 грн. заборгованості,

за участю прокурора м. Черкаси

за участю представників сторін:

прокурор: Лисик М.А. - прокурор прокуратури м. Черкаси - за посадою;

від позивача: Луговський О.С. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3213,65 грн. заборгованості за договором утримання при будинкової території. Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Надано витяг з ЄДР на відповідача.

Прокурор міста Черкаси вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Черкаської міської ради. Прокурор вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Надано витяг з ЄДР на відповідача.

Відповідач чи його представник в засідання не з'явились. Ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за вказаною позивачем адресою та повернулась суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

16.12.2008р. між Черкаською міською радою (землевласник - Позивач по справі), в особі секретаря Черкаської міської ради Маринкевича Василя Петровича, що діє на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та рішень Черкаської міської ради від 31.08.2008р. №4-310 та від 04.10.2007р. №4-11, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (землекористувач - Відповідач по справі), було укладено угоду про справляння плати за користування частиною прибудинкової території (Далі - Договір), предметом якого є плата за використання частини прибудинкової території по вул. Б. Вишневецького, 28 міста Черкаси під використання відповідачем власного нежитлового приміщення (пральня) (п. 1.1 угоди).

Відповідно до п. 2.1 Договору цей договір діє до 01.12.2011р. За відсутності заперечень сторін дія договору продовжена на 2015р.

Відповідно до п. 3.1 Договору Замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за використання прибудинкової території.

Пунктом 3.2 угоди Відповідач зобов'язався протягом 4-х місяців оплатити фактичне використання ним частини прибудинкової території за період з 15.10.2004 року по 30.11.2008 року в сумі 8 253 грн. 21 коп. рівними частинами по 2063,30 грн. щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.4 угоди передбачено, що щомісячна плата за користування частиною прибудинкової території з 1 грудня 2008 року складає 166,57 грн. Оплата здійснюється щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Щорічно плата за користування земельною ділянкою у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі уточнювалася на коефіцієнт індексу інфляції (за 2009 рік коефіцієнт індексації становив 1,152; за 2010 рік -1,059).

Відповідно до п. 3.1 та 3.4 Договору Замовник сплачує Виконавцю щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, кошти в грошовій формі в розмірі 166,57 грн. як плату за користування прибудинковою територією.

З 01 січня 2009 року у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі розмір щомісячного платежу становить 191,89 грн. (коефіцієнт індексації - 1,152).

з 01 січня 2010 року у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі розмір щомісячного платежу становить 203,21 грн. (коефіцієнт індексації - 1,059).

Пунктом 3.5 угоди встановлено, що в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів плати за користування частиною прибудинкової території розмір щорічної плати змінюється без внесення змін до даної угоди.

Відповідно до п.17 рішення Черкаської міської ради від 29.12.2011р. №3-508 «Про міський бюджет на 2012 рік», п. 20 рішення Черкаської міської ради від 27.12.2012р. № 3-1499 «Про міський бюджет на 2013 рік» та п.20 рішення від 31.01.2014р. №4-449 «Про міський бюджет на 2014 рік» передбачено, що з 01.01.2012р. розмір плати за користування частиною прибудинкової території визначається з урахуванням рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010р. №5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель у м. Черкаси».

Згідно розрахунку плати за користування частиною прибудинкової території по ФОП ОСОБА_1, наданому Департаментом архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради 01.10.2014р. (вих. №13264-01-20), щомісячна плата за користування частиною прибудинкової території з 1 січня 2012 року становить 289 грн. 69 коп. (а.с. 13).

Таким чином, з 01.01.2012 року по 30.09.2014 року Відповідачу донараховано орендної плати згідно розрахунку департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради 2853 грн. 84 коп., а саме:

286,69 - 203,21 = 86,48 грн. різниці в орендній платі;

86,48 грн. х 12 міс. = 1037,76 грн. за 2012 рік;

86,48 грн. х 12 міс. - 1037,76 грн. за 2013 рік;

86,48 грн. х 9 міс. = 778,32 грн. за 9 міс 2014 року;

Всього донараховано орендної плати 2853,84 грн. (1037,76 + 1037,76 + 778,32 = 2853,84 грн.).

З 01.01.2015р. щорічна плата за користування земельною ділянкою у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі уточнювалася на коефіцієнт індексу інфляції (за 2015 рік - 1,249).

Так, з січня 2015р. у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі розмір щомісячного платежу становить 361 грн. 82 коп.

Всього за період з 01.12.2008р. по 31.03.2015р. Відповідачу нараховано 18860 грн. 60 коп. (16006,76 + 2853,84 = 18860,60 грн.)

За весь вищевказаний період використання Відповідачем земельної ділянки, який він зобов'язався оплатити згідно пунктів 3.2 і 3.4 угоди №593, йому нараховано 27113 грн. 81коп. (18860,60 + 8253,21= 27113,81 грн.).

В порушення взятих на себе договірних зобов'язань Відповідач лише частково виконує умови угоди. На виконання договору відповідач сплатив до міського бюджету лише 23900,16 грн. Внаслідок цього за ним утворилася заборгованість у розмірі 3213 грн. 65 коп. (27113,81 - 23900,16 = 3213,65 грн.) за період з 01.12.2008р. по 31.03.2015р.

Невиконання Землекористувачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення власника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості і санкцій.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення прокурора та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Згідно статутних та реєстраційних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку України.

Позивач є органом місцевого самоврядування відповідно до положень Конституції України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

ФОП ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі, оскільки вона внесена до ЄДРПОУ як суб'єкт підприємницької діяльності, спірний договір від 16.12.2008р. підписала як підприємець і її волевиявлення та активні дії свідчили про чітке усвідомлення статусу суб'єкта підприємницької діяльності по здійсненню послуг з обслуговування населення (прання та хімічне чищення одягу), та настання певних юридичних наслідків. Прокурор погодився з такими доводами позивача.

Суд враховує, що відповідач протягом тривалого часу вносила регулярні платежі за використання прибудинкової території (а.с. 14 та зворот) і ці платежі підтвердив позивач. Суд враховує, що використання землі в Україні є платним.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Частиною 4 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 10 цього Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою.

Предметом даного спору є вимоги власника про стягнення із користувача прибудинковою територією коштів на утримання об'єкту благоустрою за договором у зв'язку з порушенням ним обов'язку щодо внесення плати за користування прибудинковою територією.

Між сторонами виникли та існують договірні господарські відносини спільної господарської діяльності по утриманню прибудинкової території та об'єкту підприємництва (хімчистка) на підставі змішаного письмового, строкового, оплатного, двостороннього, консенсуального договору від 16.12.2008р. (а.с. 10).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 16.12.2008р., що зареєстрований в управлінні земельних ресурсів виконкому Черкаської міської ради 16.12.2008р. №593 - не заперечений сторонами, - не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Статтею 1130 ЦК України встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено розмір та строк сплати за використання прибудинкової території, який визначений п. 3.4 Договору - щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, кошти в розмірі, визначені в п. 3.2 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не здійснив оплату за використання прибудинкової території.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежного виконання позивачем умов спірного договору. Суд враховує відсутність заяв відповідача про застосування строків позовної давності до спірних відносин, та заперечень стосовно свого статусу підприємця у спірних правовідносинах.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної плати за використання прибудинкової території належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за утримання прибудинкової території в сумі 3213,65 грн. Вимога підлягає до задоволення судом.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідач не подав суду доказів проведеного розрахунку чи мотивованих заяв про об'єктивну неможливість заперечити вимоги, спростувати доводи позивача тощо. Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду спору має бути враховано державною виконавчою службою при виконанні рішення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542, номер рахунку в банку невідомий

3213,65 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 06.07.2015р.

Суддя Г.М. Скиба