Рішення № 46275771, 01.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 р. Справа№ 914/1250/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», м. Київ, в особі Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», м. Кременчук,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Західенергоавтоматика», м. Львів,

про: визнання недійсним договору та стягнення коштів.

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Горобець О. О. - довіреність № 65 від 26.05.15р.,

відповідача: Шимборська О. А. - довіреність б/н від 12.04.15р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», м. Київ, в особі Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» до Публічного акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» про визнання недійсним договору та стягнення коштів.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання договору від 03.04.2012 р. недійсним з моменту укладення, оскільки Договір було укладено під впливом помилки та позивач не мав уявлення про обставини, які мають суттєве значення та не приділив уваги виявленню даних обставин і в результаті відсутності певних знань підписав Договір, який виконати неможливо. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути кошти в розмірі 72 840,00 грн. перераховані на рахунок відповідача на виконання Договору.

Ухвалою від 17.04.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.04.2015 р. В судовому засіданні 29.04.2015р. оголошено перерву до 25.05.2015р. В судовому засіданні 25.05.2015р. оголошено перерву до 02.06.2015р. Ухвалою суду від 02.06.2015р. розгляд справи відкладено на 15.06.2015р. Ухвалою суду від 15.06.2015р. розгляд справи відкладено на 22.06.2015р. Ухвалою суду від 22.06.2015р. розгляд справи відкладено на 01.07.2015р.

В судове засідання 01.07.2015 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити повністю.

В судове засідання 01.07.2015 р. представник відповідача з'явився, щодо позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Листом від 06.02.2012 р. (вих. №53/1) відповідач надав позивачу пропозицію на участь у проведенні конкурсних торгів. Серед наданих відповідачем документів, було надано Технічні вимоги на виконання науково-дослідної роботи «Виготовлення корозиметра для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труб МН. Сертифікація та отримання дозволу в «Держгірпромнагляді» України для використання зазначеного обладнання на діючому нафтопроводі», які були тотожними заявленим технічним вимогам предмету закупівлі позивача (лист від 06.02.2012 р. вих. №53/4).

03.04.2012р. між ПАТ "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта", (позивач у справі) ("Замовник") та ВАТ "Західенергоавтоматика" (відповідач у справі) ("Виконавець") укладено договір №22-03 НДР, (а.с.21-25) згідно п.1.1. якого Виконавець приймає на себе зобов'язання, а Замовник доручає виконання науково дослідної роботи (НДР) "Виготовлення корозиметрів для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труб МН. Сертифікація та отримання дозволу в Держгірпромнагляді України для використання зазначеного обладнання на діючому нафтопроводі", які зазначені в Технічних вимогах до завдання на виконання НДР (додаток №2 до Договору) і зобов'язується прийняти і оплатити ці послуги. (а.с.27-29)

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна такого становить 239 064,17 грн., в тому числі ПДВ 20% - 39 844,03 грн.

Згідно п.5.1 договору роботи проводились етапами відповідно до Календарного плану, що є Додатком 3 до договору. (а.с.30-31)

Відповідно до розділу IV Договору "Порядок здійснення оплати" формою та порядком є безготівкове поетапне перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (Відповідача), вказаний у цьому Договорі: авансовий платіж у розмірі 40% від вартості робіт Позивач здійснює згідно етапу та остаточний розрахунок в розмірі 60% від вартості робіт згідно етапу Замовник (Позивач) здійснює протягом 30 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Виконання сторонами зобов'язань за договором здійснювалося в наступному порядку: перший етап - "Розробка та затвердження технічного завдання на виготовлення експериментального корозиметра з датчиком для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труб в нафтовому середовищі". Вартість етапу - 30 тис. грн. Строк виконання етапу - 30 червня 2012 року. Позивачем згідно рахунку № 33 від 04.04.2012 на виконання першого етапу робіт було здійснено авансовий платіж в сумі 12 000,00 грн., (а.с.46) що підтверджується платіжним дорученням № 0000018323 від 12.04.2012. (а.с.47)

Після підписання Акту № 22-03/01 здачі-приймання послуг від 05.06.2012р. (а.с.48) позивачем згідно рахунку №52 від 26.06.2012 (а.с.49) було перераховано платіжним врученням № 0000033096 від 18.07.2012 на рахунок Відповідача повну вартість за перший етап в сумі 18 000,00 грн. (а.с.50)

Другий етап передбачав "Виготовлення експериментального корозиметра з датчиком для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труби в нафтовому середовищі". Вартість даного етапу - 42 тис грн. Строк виконання етапу - 31 серпня 2012 року. Позивачем згідно рахунку № 53 від 26.06.2012 (а.с.51) на виконання другого етапу робіт було перераховано платіжним дорученням № 0000033097 від 18.07.2012 на рахунок Відповідача авансовий платіж в сумі 16 800,00 грн. (а.с.52)

Після підписання Акту №22-03/02 здачі-приймання послуг, складеного сторонами 05.08.2012р. (а.с.53) Позивачем згідно рахунку № 67 від 15.08.2012 (а.с.54) було перераховано платіжним дорученням № 0000040936 від 29.08.2012 на рахунок Відповідача остаточний платіж в сумі 25 200,00 грн. (а.с.55)

Третій етап згідно договору передбачав "Тестування експериментального корозиметра з датчиком для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труб в нафтовому середовищі на діючому нафтопроводі". Вартість етапу - 2,1 тис. грн. Строк виконання етапу - 31 травня 2013 року (в редакції Додаткової угоди № 1 від 26.02.13 до Договору).

Позивачем згідно рахунку № 68 від 15.08.2012 (а.с.56) на виконання третього етапу робіт було перераховано платіжним дорученням № 0000040937 від 29.08.2012 на рахунок Відповідача авансовий платіж в сумі 840,00 грн. (а.с.57)

Перше випробування дослідного зразка корозиметра проходило з 12 до 26 вересня 2012 р. За результатами випробувань складені Акт вводу в експлуатацію дослідного зразка корозиметра від 12.09.2012 р. (а.с.58), Протокол вимірювань даних роботи дослідного зразка корозиметра (а.с.59) та Акт завершення експлуатації дослідного зразка корозиметра від 26.09.2012 р. (а.с.60). Результати випробувань виявилися нестабільними, не відповідними до реальної втрати маси металу зразка-свідка та такими, що не відповідають вимогам затвердженого Технічного завдання.

07.02.2013 р. підписано Програму випробувань корозиметра (а.с.61-70), а 26.02.2013 р. Позивачем та Відповідачем підписано Додаткову Угоду № 1 до Договору, (надалі - Угода, а.с.44). Строк закінчення виконання 3 етапу робіт за Договором визначений - травень 2013 року, згідно Календарного плану (Додаток №1 до Додаткової угоди) (а.с.45)

Дослідний зразок корозиметра із датчиком корозії був наданий представником Відповідача 22.04.2013 р. Повторне випробування дослідного зразку корозиметра відбувалося в два етапи з 23 квітня до 11 липня 2013 р., відповідно до затвердженої сторонами у лютому 2013 році Програми випробувань корозиметра КОР-1 з давачем корозії.

Перший етап - випробування дослідного зразка корозиметра КОР-1 в нафті товарній почався 23 квітня 2013 р. (а.с.71). За отриманими результатами сторонами 20.05.2013 р. складено Акт випробування дослідного зразку корозиметра КОР-1 в нафті товарній (а.с.73-75). Результати даного випробування знову визнано незадовільними. Прилад було передано представнику Відповідача для виконання ремонту в термін до 31.05.2013 р.

Другий етап - випробування дослідного зразка корозиметра КОР-1 в середовищі з високою корозійною активністю (3% водний розчин NaС1) розпочато 18.06.2013 р., виконанням ремонту дослідного корозиметра в лабораторних умовах Відповідача, що вбачається з акту від 18.06.2013р. (а.с.76). За отриманими результатами сторонами 11.07.2013 р. складено Акт випробування дослідного зразка корозиметра КОР-1 в середовищі з високою корозійною активністю (а.с.78-80). Результати даного випробування виявилися також незадовільними. Показання корозиметра було визнано нестабільними та недостовірними.

11.07.2013 р. відбулася технічна нарада за участю представників сторін по Договору, про що складений відповідний Протокол технічної наради від 11.07.13 р. (а.с.96). Результати випробування експериментального корозиметра з датчиком для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труб визнано незадовільними. У зв'язку з простроченням виконання етапів Договору прийнято рішення застосувати до Відповідача штрафні санкції, що передбачено умовами Договору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.01.2015 р. у справі №914/107/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Кременчук, Полтавська область (надалі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства "Західенергоавтоматика", м. Львів (надалі - Відповідач) про відшкодування збитків в розмірі 140 000,00 грн. (а.с.82-85)

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2015 р. у справі №914/107/14 залишено без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" - без задоволення. (а.с.91-95)

В Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. у справі №914/107/14 встановлено наступне. З наявного висновку науково-технічної експертизи щодо працездатності корозиметрів для вимірювання швидкості корозії внутрішньої поверхні магістральних нафтопроводів, виготовлених ВАТ "Західенергоавтоматика" від 25.11.2014 р. (а.с.86-90) на питання "чи потрібно вносити зміни в технічні умови на виготовлення промислового корозиметра за результатами тестового зразка корозиметра" експерт відповів, що за технічним завданням чи за технічними умовами, що наявні серед наданих матеріалів, виготовити прилад взагалі неможливо. Окрім цього, у висновку експерти зазначають, що для такого параметру як швидкість корозії трубної сталі задане значення "відносна похибка не більше 10%" виконати неможливо за відсутністю еталонів та еталонних приладів для вимірювання швидкості корозії. Тут потрібний інший спосіб завдання похибки або взагалі переведення пристрою з вимірювального до індикаторного. Оскільки технічні вимоги на виконання науково-дослідної роботи є Додатком 2 до Договору від 03.04.2012 р., підписаного обома сторонами, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що сторони при укладенні договору погодили умови, виконати які є неможливо.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання договору від 03.04.2012 р. недійсним з моменту укладення, оскільки Договір було укладено під впливом помилки та позивач не мав уявлення про обставини, які мають суттєве значення та не приділив уваги виявленню даних обставин і в результаті відсутності певних знань підписав Договір, який виконати неможливо. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути кошти в розмірі 72 840,00 грн. перераховані на рахунок відповідача на виконання Договору.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Пунктом 1 статті 229 ЦК України, визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

З аналізу коментованої статті ЦК України вбачається, що помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Оскільки в цьому випадку волевиявлення особи не відповідає її справжньому наміру, такий правочин визнається недійсним. Причини помилки в цьому випадку ролі не грають. Так, помилка може виникнути внаслідок необачності або самовпевненості учасників правочину, невірного розуміння сторонами одна одної в ході переговорів, невірного тлумачення закону, дій третіх осіб тощо. Помилка є підставою для визнання недійсними правочинів як фізичних, так і юридичних осіб.

Помилку слід відрізняти від обману, який також є підставою для визнання правочину недійсним, однак наслідки такого правочину є дещо іншими. Навіть якщо помилка виникла внаслідок дій або бездіяльності іншої сторони правочину, такі дії або бездіяльність мають бути ненавмисними, інакше правочин вважатиметься таким, що вчинений під впливом обману.

Однак не будь-яка помилка може братися судом до уваги. Так, для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, ЦК розуміє помилку щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Істотною є помилка, наслідки якої або взагалі не можна усунути, або для усунення яких сторона, що помилилася, має нести значні витрати. При вирішенні питання про істотне значення помилки за обставин, визначених у коментованій статті, потрібно виходити з істотності тієї чи іншої обставини для конкретної особи з урахуванням її становища, стану здоров'я, характеру діяльності, значення правочину тощо.

Правочин, укладений внаслідок помилки, належить до оспорюваних правочинів. Основним наслідком визнання недійсним правочину, вчиненого внаслідок помилки, є двостороння реституція - повернення сторін до первісного стану Так, закон передбачає, що якщо особа помилилася внаслідок власної недбалості (неналежно перевірила властивості речі, довірилася думці третьої особи тощо), то в разі визнання правочину недійсним вона має відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. У випадку, якщо помилці сприяла винна (необережна) поведінка іншої сторони правочину, обов'язок відшкодувати збитки покладається на цю сторону.

Згідно п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 (зі змінами та доповненнями) за змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

Відповідно до Листа Верховного Суду, від 24.11.2008, "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (Розділ «Вчинення правочину під впливом помилки») істотною може вважатись помилка, наслідки якої взагалі неможливо усунути або для їх усунення стороні, яка помилилася, необхідно здійснити значні витрати. Найчастіше хибне сприйняття стосується правової природи та предмета правочину, що може виникнути при визначенні тотожності предмета або його якості.

В Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. у справі №914/107/14 встановлено наступне. З наявного висновку науково-технічної експертизи щодо працездатності корозиметрів для вимірювання швидкості корозії внутрішньої поверхні магістральних нафтопроводів, виготовлених ВАТ "Західенергоавтоматика" від 25.11.2014 р. (а.с.86-90) на питання "чи потрібно вносити зміни в технічні умови на виготовлення промислового корозиметра за результатами тестового зразка корозиметра" експерт відповів, що за технічним завданням чи за технічними умовами, що наявні серед наданих матеріалів, виготовити прилад взагалі неможливо. Окрім цього, у висновку експерти зазначають, що для такого параметру як швидкість корозії трубної сталі задане значення "відносна похибка не більше 10%" виконати неможливо за відсутністю еталонів та еталонних приладів для вимірювання швидкості корозії. Тут потрібний інший спосіб завдання похибки або взагалі переведення пристрою з вимірювального до індикаторного. Оскільки технічні вимоги на виконання науково-дослідної роботи є Додатком 2 до Договору від 03.04.2012 р., підписаного обома сторонами, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що сторони при укладенні договору погодили умови, виконати які є неможливо.

Як вбачається із експертного висновку розробка корозиметра КОР-1 слід було провести відповідно до ГОСТ 15.001, який передбачає можливість на стадії приймання дослідного зразка прийняти рішення про проведення додаткових робіт з метою доопрацювання дослідного зразка корозиметра КОР-1, або припинити подальші дії щодо випуску серії приладів. (а.с.94)

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. визначено, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, листом від 06.02.2012 р. (вих. №53/1) відповідач надав позивачу пропозицію на участь у проведенні конкурсних торгів. Серед наданих відповідачем документів, було надано Технічні вимоги на виконання науково-дослідної роботи «Виготовлення корозиметра для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труб МН. Сертифікація та отримання дозволу в «Держгірпромнагляді» України для використання зазначеного обладнання на діючому нафтопроводі», які були тотожними заявленим технічним вимогам предмету закупівлі позивача (лист від 06.02.2012 р. вих. №53/4). Також, при укладені Договору сторонами були підписані Технічні вимоги, що є Додатком №2 до Договору від 03.04.2012 р. №22-03 НДР.

Таким чином, судом встановлено, що технічні вимоги, на підставі яких неможливо виготовити прилад згідно експертного висновку, були надані відповідачем та затверджені сторонами на момент вчинення правочину.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. у справі №914/107/14 встановлено, що згідно з висновком науково-технічної експертизи щодо працездатності корозиметрів для вимірювання швидкості корозії внутрішньої поверхні магістральних нафтопроводів, виготовлених ВАТ "Західенергоавтоматика" від 25.11.2014 р., за технічним завданням чи за технічними умовами, що наявні серед наданих матеріалів, виготовити прилад взагалі неможливо. Окрім цього, у висновку експерти зазначають, що для такого параметру як швидкість корозії трубної сталі задане значення "відносна похибка не більше 10%" виконати неможливо за відсутністю еталонів та еталонних приладів для вимірювання швидкості корозії. Тут потрібний інший спосіб завдання похибки або взагалі переведення пристрою з вимірювального до індикаторного. Оскільки технічні вимоги на виконання науково-дослідної роботи є Додатком 2 до Договору від 03.04.2012 р., підписаного обома сторонами, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що сторони при укладенні договору погодили умови, виконати які є неможливо.

Як вбачається із експертного висновку розробка корозиметра КОР-1 слід було провести відповідно до ГОСТ 15.001, який передбачає можливість на стадії приймання дослідного зразка прийняти рішення про проведення додаткових робіт з метою доопрацювання дослідного зразка корозиметра КОР-1, або припинити подальші дії щодо випуску серії приладів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони при укладенні договору №22-03 НДР, погодили умови, виконати які є неможливо.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, основним наслідком визнання правочину недійсним, укладеного внаслідок помилки, є двостороння реституція, що полягає у тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем на виконання умов Договору було перераховано відповідачу на рахунок 72 840,00 грн.

Згідно п. 5 Протоколу технічної наради від 11 липня 2013 року, позивач повернув відповідачу Технічне завдання на науково-дослідну роботу «Виготовлення корозиметра для контролю швидкості корозії внутрішньої поверхні труб МН. Сертифікація та отримання дозволу в «Держгірпромнагляді» України для використання зазначеного обладнання на діючому нафтопроводі, для визначення причин незадовільної роботи, що підтверджується супровідним листом від 17.01.2014 р. №5 (а.с.97) та описом вкладення у цінний лист. (а.с.98)

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви. За таких обставин суд, проаналізувавши подані сторонами докази, в межах заявлених вимог дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 16, 216, 229 Цивільного кодексу України, статтями 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір №22-03 НДР від 03.04.2012р. укладений між Публічним акціонерним товариством «Укртранснафта», м. Київ, в особі Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» та Відкритим акціонерним товариством "Західенергоавтоматика" недійсним з моменту його укладення.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західенергоавтоматика" (адреса: 79034, м. Львів, вул. Буйка, 2; ідентифікаційний код 00110912) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», м. Київ (адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7; ідентифікаційний код 31570412) в особі Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (адреса: 39605, м. Кременчук, Полтавська область, вул. Перемоги, 32/5; ідентифікаційний код 26113233) 72 840,00 грн.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західенергоавтоматика" (адреса: 79034, м. Львів, вул. Буйка, 2; ідентифікаційний код 00110912) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», м. Київ (адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7; ідентифікаційний код 31570412) в особі Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (адреса: 39605, м. Кременчук, Полтавська область, вул. Перемоги, 32/5; ідентифікаційний код 26113233) 3 045,00 грн.

5. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.07.2015 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.