Ухвала суду № 46275530, 07.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16

тел. 235-24-26

______________________________

У Х В А Л А

"07" липня 2015 р. Справа № 911/2433/15

за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, м. Київ,

до відповідача приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант», м. Київ,

про виконання договірних зобов’язань

Суддя О.В. Конюх

ВСТАНОВИВ:

позивач – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 15.10.2014р. до відповідача – приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант», м. Київ, в якому просив суд зобов’язати відповідача виконати умови договору від 26.07.2010р. №285, шляхом надання безкоштовно позивачу додатково житла площею 2 077,74 кв.м., окрім запропонованих 3 737 кв.м., за 50% вартості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015р. №911/2433/15, на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України, позовну заяву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області до приватного акціонерного товариства «Виробнича проектно-будівельна фірма «Атлант» про виконання договірних зобов’язань разом з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Заявник – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України звернувся до господарського суду Київської області з заявою від 01.07.2015р. про повернення судового збору, в якій просить господарський суд Київської області повернути з державного бюджету України судовий збір в розмірі 1218,00 грн., сплачений за платіжним дорученням від 16.04.201р. №729.

Розглянувши подану Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Київській області заяву про повернення судового збору, суд встановив наступне.

Приписами частини другої ст. 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України “Про судовий збір” передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним (пункт 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу”), тобто розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, в порядку частини 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі (частина 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”).

Господарський суд Київської області не відмовляв у прийнятті позовної заяви Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (ст. 62 ЦК України) та не повертав її без розгляду (ст. 63 ГПК України), а в порядку ст. ст. 15, 17 ГПК України направив до господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю, за таких обставин, у господарського суду Київської області відсутні підстави для винесення ухвали про повернення сплаченого заявником розміру судового збору, оскільки Законом України “Про судовий збір” не передбачено повернення сплаченої суми судового збору у зв’язку з направленням заяви за територіальною підсудністю до іншого місцевого господарського суду.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної в пунктах 5.2, 5.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу”, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується господарським судом, який розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи, і законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Винесення ухвали про повернення сплаченого Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Київській області за платіжним дорученням від 16.04.201р. №729 суми судового збору в розмірі 1218,00 грн. не належить до компетенції господарського суду Київської області, який повернення позовної заяви не здійснював.

За таких обставин, у задоволенні заяви Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про повернення судового збору слід відмовити, а оригінал платіжного доручення від 16.04.201р. №729 про сплату судового збору належить повернути заявнику для надання останньому можливості звернутися за вирішенням зазначеного питання до компетентного суду, яким було здійснено повернення позовної заяви (пункт 2 частини 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”).

Враховуючи вищевикладене та позицію Вищого господарського суду України, викладену в розділі 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу”, керуючись ст. 7 Закону України “Про судовий збір” та статтями 44, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви від 01.07.2015р. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про повернення судового збору.

Копію ухвали та оригінал платіжного доручення від 16.04.201р. №729 надіслати заявнику.

Суддя О.В. Конюх