Ухвала суду № 46275011, 22.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22.06.2015

Справа № 910/15791/15

Суддя Домнічева І.О., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго Трейд"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контанго Трейд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" про зобов'язання вчинити дії, а саме виконати платіжне доручення № 2932 від 22.05.2015 р. щодо здійснення переказу коштів у розмірі 448 495,34 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що остання підлягає поверненню позивачу разом з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як зазначено в п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства та положень доктрини юридичної науки вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, в даному випадку це вимога про розірвання договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що кредитор банку – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.

Враховуючи те, що на підставі положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про банки та банківську діяльність" між сторонами склалися зобов’язальні правовідносини на підставі Договору банківського рахунку № 26/22842-274 від 25.02.2010 р., які носять майново-грошовий характер, а відтак в даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.03.2015 р. у справі № 910/9232/14.

З урахуванням зазначеного, вимога позивача про зобов'язання перерахувати кошти є майновою вимогою, яка впливає на склад майна позивача, оскільки породжує підстави для змін його майнового стану.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 2932 від 22.05.2015 р. щодо здійснення переказу коштів у розмірі 448 495,34 грн.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір виходячи з ціни позову у розмірі 8 969,91 грн.

Проте, до позовної заяви позивачем додане платіжне доручення про сплату судового збору № 1025 від 08.06.2015 р. на суму 1 218,00 грн.

Тобто, сплачений судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. є меншим ніж встановленого Законом України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем виконано вимоги п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя І.О. Домнічев а