Рішення № 46274928, 26.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/7019/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геопроект" до Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" про стягнення 16 561,02 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Губаненко Ю.П. (дов. № 13-ю від 17.11.2014 року)

від відповідача Келим Д.А. (дов. б/н від 12.01.2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26 травня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геопроект" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 16 561,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.03.2013 року між сторонами укладено Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт №51-13, на підставі якого позивач зобов'язувався за завданням відповідача виконати роботи з виготовлення інженерно-геологічних вишукувань для технічного висновку про стан будівлі, а відповідач прийняти виконані роботи та оплатити їх. Проте, за твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 16 561,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/7019/15-г та призначено справу до розгляду на 30.04.2015 року.

22.04.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов. У поданому відзиві представник відповідача не заперечує існування заборгованості, пояснює її складним економічним стан6овищем та недофінансуванням свого підприємства, в зв'язку з чим відповідач звернувся до позивача з угодою про реструктуризацію заборгованості.

24.04.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позов. У поданих поясненнях представник відповідача просив розстрочити виконання його зобов'язання зі сплати коштів з 1 червня 2015 року по 31 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 30.04.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін у судовому засіданні 30.04.2015 року подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 30.04.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.04.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 26.05.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2015 року проти позову не заперечив, надав пояснення по суті спору в яких просить суд розстрочити виконання рішення.

Представник позивача відомостей про укладення з відповідачем угоди про реструктуризацію заборгованості не надав.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геопроект" (Виконавець) та Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (Замовник) укладено Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт №51-13 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з виготовлення інженерно-геологічних вишукувань для технічного висновку про стан будівлі по вул. Садовій, 92 в м. Ірпінь по об'єкту: "Друга черга реконструкції спортивного комплексу з будівництвом фізкультурно-реабілізаційного центру та навісу над трибунами Національного університету державної податкової служби України по вул. Садовій, 92 в м. Ірпінь" Секція №1 (буріння свердловин та статичне зондування) (далі - проектно-пошукові роботи).

Згідно з пунктом 1.3. Договору термін здачі робіт за договором - 20 робочих днів після попередньої оплати.

Приписами пунктів 2.1.-2.2. Договору передбачено, що за виконані проектно-пошукові роботи відповідно до даного договору Замовник перераховує Виконавцеві у відповідності з кошторисом №1 - 19 715,50 грн., крім того ПДВ 20% - 3 943,10 грн. Разом - 23 658,60 грн. Виконання робіт проводиться після отримання авансу в розмірі 30% вартості робіт з виготовлення проектно-пошукових робіт, визначеної в пункті 2.1. даного Договору.

Сторони погодили, що після закінчення робіт Виконавець передає Замовнику Акт здачі-приймання проектно-пошукових робіт, що є підставою для проведення розрахунку за виконану роботу. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів від дня одержання Акту здачі-приймання робіт зобов'язаний направити Виконавцю підписаний Акт здачі-приймання робіт або в той же термін надіслати мотивовану відмову (пункти 3.1.-3.2. Договору).

Відповідачем здійснено перерахування авансового платежу відповідно до умов Договору у розмірі 7 097,58 грн.

На підтвердження викладеного, позивачем надано копію банківської виписки з особового рахунку №26009619992216 (наявна у матеріалах справи).

Відповідно до умов укладеного Договору позивачем виконано роботи у повному обсязі, а відповідачем указані роботи прийнято, як належні, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками повноважних представників сторін:

-Накладної №12 від 14.05.2013 на передачу матеріалів за договором №51-13, №52-13, №53-13 від 11.03.2013 року;

-Акту здачі-приймання виконаних робіт від 12.08.2013 року, складеного згідно з Договором №51-13 від 11.03.2013 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 16 561,02 грн.

Представник позивача проти наявної заборгованості не заперечує, просить розстрочити виконання його зобов'язання зі сплати коштів з 1 червня 2015 року по 31 листопада 2015 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до умов укладеного Договору позивачем виконано роботи у повному обсязі, а відповідачем указані роботи прийнято, як належні, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками повноважних представників сторін:

-Накладної №12 від 14.05.2013 на передачу матеріалів за договором №51-13, №52-13, №53-13 від 11.03.2013 року;

-Акту здачі-приймання виконаних робіт від 12.08.2013 року, складеного згідно з Договором №51-13 від 11.03.2013 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує позивач, станом на дату звернення до суду відповідач свої зобов'язання стосовно оплати за виконані підрядні роботи виконав частково, в результаті чого наявна сума заборгованості у розмірі 16 561,02 грн.

Суд перевірив законність заявленої позивачем суми заборгованості за Договором у розмірі 16 561,02 грн. та прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача, на підставі Договору, за виконані проектно-пошукові роботи суми заборгованості у розмірі 16 561,02 грн.

Крім того, указана сума заборгованості підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств Актом звіряння взаємних розрахунків за Договором, відповідно до якого станом на 18.11.2014 року наявна заборгованість у розмірі 16 561,02 грн. (засвідчена копія наявна у матеріалах справи).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем визнаний.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 16 561,02 грн. за виконані проектно-пошукові роботи є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Крім цього, судом розглянуто клопотання відповідача, яке викладене ним у відзиві на позов, в якому останній просить суд надати розстрочку виконання рішення суду з 1 червня 2015 року по 31 листопада 2015 року, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства - відповідача.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). (пункт 7.1.2 Постанови №9 від 17.10.2012 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Зі змісту пункту 7.2 постанови № 9 від 17.10.2012 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За висновками суду, відповідачем в обґрунтування свого клопотання не надані докази, які б свідчили про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість відповідача належним чином виконати свої зобов'язання за договором.

За таких обставин, клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення з 1 червня 2015 року по 31 листопада 2015 року є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геопроект" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26; код ЄДРПОУ 04653199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геопроект" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52; код ЄДРПОУ 30182409) 16 561 (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 02 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015

Суддя С.В. Стасюк