Ухвала суду № 46274652, 01.07.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2015 Справа № 26/45/09

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" про відстрочку виконання постанови

у справі № 26/45/09

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47- А)

про стягнення 616 815, 61грн.

Представники:

від позивача: Вагнер Д.В., провідний юрисконсульт юридичного відділу Філії "Управління магістральних газопроводів "ХАРКІВТРАНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", довіреність № 2-01 від 12.01.2015р.

від відповідача (заявника): не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.08.2009р. у справі № 26/45/09 (суддя Юлдашев О.О.) за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 11-883 від 07.12.2004р. на транспортування природного газу для потреб населення в сумі 616 815,61 грн. позов задоволений частково та стягнуто з ВАТ "Мелітопольгаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 310 200 (триста десять тисяч двісті) грн. 21 коп. основного боргу; 191 574 (сто дев'яносто одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 85 коп. втрат від інфляції; 35 684 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 74 коп. - 3 % річних; 4 837 (чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 14 коп. витрат на державне мито, 281 (двісті вісімдесят один) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 4 857,23 грн. основного боргу відмовлено.

В частині стягнення 6 739,54 грн. основного боргу провадження у справі припинено

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. у справі № 26/45/09 апеляційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.08.2009р. по справі № 26/45/09 скасоване частково і прийняте нове рішення.

Позов задоволений частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (м. Мелітополь Запорізької області) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) 310 200,21 грн. основного боргу, 191 574,85 грн. втрат від інфляції, 35 684,74 грн. 3 % річних, 5 489,66 грн. державного мита та 278,13 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 11 596,77 грн. провадження у справі припинено.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (м. Мелітополь Запорізької області) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) 24,33 грн. державного мита по апеляційній скарзі. Видачу наказів із вказівкою необхідних реквізитів доручено господарському суду Запорізької області.

Повернуто Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) зайво сплачене за платіжним дорученням № 10353 від 28.08.2009р. державне мито в сумі 2 721,00 грн. за перегляд рішення судом апеляційної інстанції. Видано довідку.

На виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. у справі № 26/45/09 господарським судом Запорізької області 26.03.2010р. видані накази № 26/45/09.

18.06.2015р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява ПуАТ "Мелітопольгаз" від 12.06.2015р. № 1063 про відстрочку виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. у справі № 26/45/09 на три роки.

Розпорядженням керівника апарату суду Вознесенської О.І. від 18.06.2015р. № П-255/15 у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді-доповідача у справі Юлдашева О.О., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 26/45/09.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2015р. заяву про відстрочку передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою від 19.06.2015р. заяву ПуАТ "Мелітопольгаз" прийнято до розгляду, судове засідання по розгляду заяви призначено на 01.07.2015р. о 14 год. 30 хв.

Представник заявника в судове засідання 01.07.2015р. не з'явився. Неявка заявника не перешкоджає розгляду заяви.

Як зазначено в заяві ПуАТ "Мелітопольгаз", загальна сума заборгованості по справі № 26/45/09 склала 543 251, 92 грн.

Протягом березня 2010р. - березня 2015р. ПуАТ "Мелітопольгаз" розраховувалося по справі № 26/45/09 (Договір № 11 - 883 від 07.12.2004р.) та станом на 01.06.2015р. заборгованість склала 233 027, 38 грн.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 360-р від 13.06.2012р. "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" реорганізовано шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Відповідно до протоколу №10 від 26.12.2014р. загальних зборів ВАТ "Мелітопольгаз" прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство "Мелітопольгаз".

Пунктом 1.2.1 Статуту ПуАТ "Мелітопольгаз" товариство є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях ВАТ "Мелітопольгаз.

Державну реєстрацію ПАТ "Мелітопольгаз" проведено 23 березня 2015р.

Ухвалою від 20.08.2003р. господарський суд Запорізької області порушив провадження по справі № 25/55 про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз", якою ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, а згідно з частиною 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія якого припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Також, необхідно прийняти до уваги, що ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а в коментарі зазначено, що з моменту порушення справи про банкрутство вводиться особистий правовий режим, направлений на відновлення платоспроможності боржника з використанням спеціальних коштів, зазначений режим вимагає спеціальної нормативної регламентації, в зв'язку з цим необхідно мати на увазі, що Закон має приоритетну силу, щодо інших нормативно-правових актів.

На теперішній час ПуАТ "Мелітопольгаз" опинилося вкрай складному фінансовому становищі, окрім кредиторської заборгованості по справі № 25/55 в розмірі 19 430 223, 52 грн., з 01 квітня 2015р. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 583 від 03.03.2015р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.03.2015р. за № 242/26687, підвищено тарифи за спожитий природний газ населенню в 6,6 разів, які є непомірними по відношенню з доходами споживачів, та в свою чергу спричинили масові неплатежі за поставлений природний газ ПуАТ "Мелітопольгаз" населенню.

Таким чином, станом на 01.06.2015р. рівень оплати населення складає 63,8 % порівняно з даним періодом 2014р., який становив 87,7 %.

Крім того, зменшено обсяги споживання природного газу бюджетними установами та господарськими об'єктами, що також призводить до фінансової скрути ПуАТ "Мелітопольгаз".

Незважаючи на те, що товариство є спеціалізованим підприємством газового господарства, яке обслуговує газові мережі м. Мелітополь, Мелітопольського району, с.м.т. Приазовське, с.м.т. Веселе та райони Приазовський і Веселівський, забезпечує життєдіяльність населення вищезазначених населених пунктів, та має фахівців, які пройшли навчання по виконанню робіт з підвищеної небезпеки, вимушене з 01.06.2015р. наказом № 65 від 02.03.2015р. запровадити 3-х денний робочий тиждень.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оплату праці" оплата праці працівникам підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Станом на 01.06.2015р. фонд оплати праці працівникам ПуАТ "Мелітопольгаз" складає 1 695 000, 70 грн., невиплата якої може потягнути за собою несвоєчасне перерахування до бюджетів усіх рівнів, а саме: податкових зобов'язань, перерахувань до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування.

Згідно частини 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.

Таким чином, на думку заявника, вищезазначені обставини ускладняють виконання боргових зобов'язань по справі № 26/45/09 на суму 233 027, 38 грн.

У зв'язку із викладеним заявник просить відстрочити виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. по справі № 26/45/09 на 3 роки.

Представник ПуАТ "Укртрансгаз" в судовому засіданні 01.07.2015р. підтримав письмові заперечення на заяву про відстрочку виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. у справі № 26/45/09. Зокрема зазначив, що у поданій відповідачем заяві не наведені обставини, які передбачені у ст. 121 ГПК України. Відповідач зазначає цілий ряд факторів, але здатність їх об'єктивно перешкоджати або робити неможливим виконання судового рішення викликає сумнів.

До того ж, ті обставини, які відповідач вважає такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у справі № 26/45/09, жодним чином не підтверджені документально (не надано докази зниження платоспроможності населення, зменшення обсягів споживання природного газу, запровадження триденного робочого тижня та інш.).

Також, для ПуАТ "Укртрансгаз" відстрочення виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. на три роки не є прийнятним з огляду на те, що в даний час ПуАТ "Укртрансгаз" несе значні витрати через посилену експлуатацію магістральних газопроводів у зв'язку з транспортуванням природного газу по всій території України та "великим транзитом" у країни Європи. На позивачеві лежить виконання взятих державою зобов`язань по транзиту природного газу, що зумовлює необхідність підтримання газотранспортної системи у належному стані та проведення її своєчасного ремонту, а також переоснащення об'єктів газотранспортної системи, в тому числі, підземних сховищ газу, оскільки найменша аварія може спричинити непрацездатність всієї системи.

ПуАТ "Укртрансгаз" здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб`єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом.

Відповідно до постанови КМУ № 83 від 04.03.2015 ПуАТ "Укртрансгаз" включено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

ПуАТ "Укртрансгаз" як правонаступник ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", відповідно до постанови КМУ від 24.07.1998 31173 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" створено з метою здійснення господарської діяльності з транспортування та зберігання природного газу. Виходячи із змісту норм Закону України "Про нафту і газ" відносини з транспортування та зберігання природного газу є важливою та невід'ємною складовою нафтогазової галузі України. Належне функціонування нафтогазової галузі України є головною умовою забезпечення енергетичної безпеки України, що й підкреслює загальнодержавне значення галузі та необхідність суворого дотримання законодавства при вирішенні її проблемних питань та захисті її інтересів.

Позивач зобов'язаний щомісяця відраховувати значні суми, що підлягають обов`язковій сплаті до Державного бюджету України та державних цільових фондів, що є важливим елементом формування їх доходної частини, а також для виплати заробітної плати працівниками ПуАТ "Укртрансгаз".

В рамках міжнародних угод, укладених між ПуАТ "Укртрансгаз" та іноземними банками, з метою модернізації газотранспортної системи України та впровадження сучасних технологій, позивачем були залучені для цього необхідні кредитні ресурси.

Станом на 01.04.2015р. заборгованість ПуАТ "Укртрансгаз" за залученими кредитами від банківських установ складає: 65 000 тис. грн. і 29 000.0 тис. доларів США (інформація додається).

У березні 2015 року сплачено відсотків за користування кредитними коштами всього на суму в розмірі 6 189 781 тис. грн. і 373 160 тис. доларів США.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що подальше невиконання відповідачем рішення по справі № 26/45/09 може призвести до таких негативних наслідків, як:

- вилучення грошових коштів з господарського обігу;

- виникнення дефіциту оборотних активів;

- зниження ділової активності підприємства;

- неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими операціями;

- суттєве погіршення фінансово-економічного положення ПуАТ "Укртрансгаз".

Крім того, відстрочка виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. на три роки неодмінно призведе до значного знецінення сум, що підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин ПуАТ "Укртрансгаз" заперечує проти відстрочки виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. на будь-який строк.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1, 3 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Згідно пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За приписами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження обставин, про які йдеться у заяві, відповідачем надано:

Протокол № 10 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Мелітопольгаз" від 26.12.2014р.;

Статут ПуАТ "Мелітопольгаз" 2014р.;

Наказ ПуАТ "Мелітопольгаз" № 65 від 02.03.2015р.;

Акт звірки розрахунків станом на 31.03.2015р. між ПуАТ "Укртрансгаз" та ПуАТ "Мелітопольгаз".

Проте, дані документи не можуть свідчити про неможливість виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 26/45/09 від 21.01.2010р.

Постанова Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 26/45/09 прийнята судом 21.01.2010р.

26.03.2010р. на виконання даної постанови господарським судом Запорізької області були видані відповідні накази.

Постановою ВП № 19591232 від 04.06.2010р. державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Лучинкіної Г.Г. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 26/45/09, виданого 26.03.2010р. господарським судом Запорізької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 310 200, 21 грн. основного боргу, 191 574, 85 грн. втрат від інфляції, 35 684,74 грн. - 3 % річних; 5 489,66 грн. витрат на державне мито 278,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.06.2010р. Державним виконавцем ВДВС Мелітопольського МРУЮ Лучинкіною Г.Г. винесено постанову ВП № 19592574 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.03.2010р. № 26/45/09 про стягнення з ВАТ "Мелітопольгаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 24, 33 грн. держмита по апеляційній скарзі.

Постановою ВП № 19591232 від 04.06.2010р. державного виконавця ВДВС Мелітопольського МРУЮ Лучинкіної Г.Г. на підставі п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено виконавче провадження з виконання наказу № 26/45/09, виданого 26.03.2010р. господарським судом Запорізької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 310 200, 21 грн. основного боргу, 191 574, 85 грн. втрат від інфляції, 35 684,74 грн. - 3 % річних; 5 489,66 грн. витрат на державне мито, 278,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою ВП № 19591232 від 04.06.2010р. державного виконавця ВДВС Мелітопольського МРУЮ Лучинкіної Г.Г. на підставі п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено виконавче провадження з виконання наказу № 26/45/09, виданого 26.03.2010р. господарським судом Запорізької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"24, 33 грн. держмита по апеляційній скарзі.

Згідно акту звірки розрахунків, станом на 31.03.2015р. за період часу, який минув з моменту видачі господарським судом Запорізької області наказів від 26.03.2010р. № 26/45/09, заборгованість відповідача перед позивачем складає 233 027, 38 грн.

Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним відповідних заходів щодо погашення даної заборгованості та виконання вищезазначеного судового рішення.

Обставини, які боржник (відповідач) вважає такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 26/45/09, жодним чином не підтверджені документально (не надано докази зниження платоспроможності населення, зменшення обсягів споживання природного газу, запровадження триденного робочого тижня тощо).

Суд звертає увагу відповідача також на те, що господарська діяльність визначається як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ст. З ГК України).

Крім того, суд приймає до уваги категоричні заперечення позивача та його матеріальний стан.

Таким чином, господарський суд вважає, що заявником не наведені переконливі доводи щодо наявності саме тих виняткових конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

За змістом ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Приймаюче судове рішення про відмову у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення, господарський суд також звертає увагу сторін на наступне.

Відповідно до Конституції (Основного Закону) України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015, із змінами, внесеними згідно із Законом № 213-VIII від 02.03.2015) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 в рішенні від 26.06.2013р. № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі „Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Законом України від 17.07.1997р. № 457/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ратифіковано конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи N 4 і N 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи N 2 і N 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі, з відповідними заявами та застереженнями.

За приписами ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності 11.09.1997р. (із змінами і доповненнями, внесеними Протоколом N 11 від 11 травня 1994 року, протоколом N 14 від 13 травня 2004 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. (п.40) по справі "Горнсбі проти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

У пілотному рішенні від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, Європейський суд визнав проблему невиконання рішень національних судів системною в Україні:

"55. ... Суд дійшов висновку, що порушення, зазначені в цьому рішенні, не пов'язані з якимсь поодиноким випадком чи особливим поворотом подій у цій справі, але є наслідком недоліків регуляторної та адміністративної практики органів влади держави з виконання рішень національних судів, за які вони несуть відповідальність. Отже, ситуацію у цій справі слід кваліфікувати як таку, що є результатом практики, несумісної з положеннями Конвенції (...)."

Крім того, в резолютивній частині цього рішення Європейський суд також вказав:

".... зазначені вище порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв'язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту...."

Порушення прав заявників на виконання остаточних рішень судів протягом розумного строку, з посиланням на справу Юрій Миколайович Іванов, було констатовано у рішеннях Європейського суду від 09.01.2014 у справі "Кисельова та інші проти України", заява № 6155/05, "Хайнацький та інші проти України", заява № 12895/08, "Сем'яністий та інші проти України", заява № 7070/04, та рішеннях від 13.02.2014 у справі "Щукін та інші проти України", заява № 59834/09, та у справі "Васильєв та інші проти України", заява № 29266/08.

Борг відповідача перед позивачем виник ще у період січень-грудень 2006 року, наказ суду про стягнення цього боргу виданий ще 26.03.2010р.

З огляду на викладене, суд вважає, що надання відповідачу відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області ще на три роки порушить право позивача на виконання рішення суду протягом розумного строку, а значить і права на справедливий судовий захист.

Приймаючи судове рішення господарський суд вважає за потрібне здійснити процесуальне правонаступництво позивача.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.

Як зазначено в ч.1, 2, 5 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010р. N 2677-VI, з наступними змінами), сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 25 ГПК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 25 ГПК України.

Згідно п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (2012р.) товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Вказане правонаступництво Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" підтверджено також Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом від 22.06.2015р. за № 20757274.

Правонаступництво відповідача (боржника) судом не здійснено, оскільки відповідно до п.1.1.1 Статуту ПуАТ "Мелітопольгаз", Публічне акціонерне товариство "Мелітопольгаз" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз".

Керуючись ст. 25, 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити стягувача у виконавчому провадженні ВП № 19592574 Відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міжрайонного управління юстиції з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801)

2. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Мелітопольгаз" від 12.06.2015р. № 1063 про відстрочку на три роки виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. у справі № 26/45/09 відмовити повністю.

Суддя В.М. Соловйов