Рішення № 46274370, 02.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2015 Справа № 905/67/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання(помічника судді)Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Колективного підприємства "Маріупольське спеціалізоване

будівельно - монтажне управління № 4", м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства

"Тельманівський кар'єр", с. Гранітне Тельманівського району Донецької області

про стягнення 109286,96 грн., у тому числі заборгованості в сумі 100936,00грн., інфляційних витрат в сумі 3772,02грн., 3% річних в сумі 4578,94грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Донець Д.О., довіреність б/н б/д

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Колективне підприємство «Маріупольське спеціалізоване будівельно - монтажне управління № 4», м. Маріуполь Донецької області (далі - КП «МСБМУ №4») звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», с. Гранітне Тельманівського району (далі - ПАТ «Тельманівський кар'єр») про стягнення 109286,96грн., у тому числі заборгованості в сумі 100936, 00грн., інфляційних витрат в сумі 3772,02грн., 3% річних в сумі 4578,94грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.06.2014р. порушено провадження у справі №905/3839/14, ухвалою від 26.06.2014р. розгляд справи відкладено.

29.04.2015р. КП «МСБМУ №4» звернулось до господарського суду Запорізької області з клопотанням щодо прийняття справи №905/3839/14 до розгляду.

Ухвалою від 08.05.2015р. господарським судом Запорізької області у відповідності з приписами ст.17 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) клопотання КП «МСБМУ №4» у справі №905/3839/14 направлено за підсудністю до господарського суду Донецької області.

19.05.2015р. вказані матеріали надійшли на адресу господарського суду Донецької області та згідно автоматичного розподілу передані на розгляд судді Осадчій А.М.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території м.Донецьк справа №905/3839/14 втрачена.

Згідно п.7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (із змінами та доповненнями) не підлягає відновленню справа, втрачена до закінчення судового розгляду. В такому разі заявник не позбавлений права на подання нової позовної заяви (іншого звернення, передбаченого ГПК) у загальному порядку. При цьому про втрату справи зазначається в ухвалі про порушення провадження у новій справі.

Оскільки до клопотання КП «МСБМУ №4» щодо прийняття до розгляду втраченої справи додано ідентичну первісній позовну заяву суд розцінює вказаний документ як нову позовну заяву, якій за результатами автоматичного розподілу присвоєно №905/67/ 15.

Ухвалою суду від 21.05.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 03.06.2015р., у подальшому розгляд справи відкладався.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору підряду №ТК/Р/П/4-68/21 від 07.07.2012р. за актом приймання виконаних підрядних робіт №2001 за жовтень 2012р. виконані та прийняті роботи з ремонту покрівлі промислового об'єкту, однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково, заборгованість складає 100936, 00грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряда №ТК/Р/П/4-68/21 від 07.07.2012р., додаткової угоди №1 від 31.07.2012р., договірної ціни, локального кошторису №2-1-1 з розрахунками одиничної вартості на 01.08.2012р., відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1, дефектного акту, акту засвідчення прихованих робіт, акту приймання виконаних підрядних робіт №2001 за жовтень 2012р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №КБ-3 за жовтень 2012р., платіжних доручень №895 від 02.08.2012р., №1592 від 10.10.2012р., №1903 від 23.11.2012р., акту звірки від 31.12.2012р., підписаного одноособово позивачем.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), ст.ст. 193, 197, 198 Господарського кодексу України (далі- ГК України), ст.ст. 1,2, 54, 61 ГПК України.

17.06.2015р. позивач за супровідним листом надав суду витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача станом на 12.06.2015р., лист Донецької дирекції Центру поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» №16/10-2-305 від 12.06.2015р., роздруківку з мережі Інтернет переліку відділень поштового зв'язку на території Донецької області, що контролюються українською владою, проте у зв'язку із загрозою життю працівників поштового зв'язку тимчасово послуги поштового зв'язку не надаються, належним чином засвідчені копії довідки АБ№459359, Статуту позивача, змін до нього, протоколу №2 від 21.12.2000р., податкових накладних, реєстрів податкових накладних.

У письмових поясненнях, які отримані судом 02.07.2015р., позивач зазначив, що індекс 21 у № договору присвоєно позивачем для внутрішнього користування, інші договори між сторонами не укладались; зменшення ціни договору узгоджено сторонами шляхом підписання акту приймання робіт, умовами договору передбачено обов'язок Підрядника повідомляти Замовника та погоджувати з ним кошторис тільки при збільшенні ціни. Позивач вважає, що оскільки у акті виконаних робіт відсутня дата його підписання, зазначення у акті, що він складений на виконання робіт у жовтні 2012р. свідчить про те, що датою його підписання є 31.10.2012р., відповідно обов'язок з оплати виконаних робіт виник у відповідача з 04.11.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.2015р. підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Усно зазначив, що локальний кошторис, відомість ресурсів та договірна ціна підписані до договору №ТК/Р/П/4-68 від 07.07.2012р., оскільки предмет договору та дані, зазначені у означених документах, є тотожними, інші договори між сторонами не підписувались.

Представник відповідача у судове засідання 02.07.2015р., як і у попередні засідання 03.06.2015р., 17.06.2015р., не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений наступним шляхом.

У п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" № 01-06/2052/14 від 01.12.2014 зазначено, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю). 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Згідно даних витягу з ЄДРПОУ, який міститься в матеріалах справи, юридична адреса ПАТ «Тельманівський кар'єр»: 87123, Донецька область, Волноваський район, с.Гранітне, вул. Южна, буд.21.

Як встановлено у актах канцелярії господарського суду Донецької області №83 від 21.05.2015р., №584 від 19.06.2015р. внаслідок того, що згідно листа Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» №7-14-197 від 06.05.2015р. відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, канцелярія суду не має можливості направити поштову кореспонденцію (ухвали суду) на юридичну адресу відповідача.

Факт неможливості направлення також вбачається з листа Донецької дирекції Центру поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» №16/10-2-305 від 12.06.2015р., роздруківки з мережі Інтернет переліку відділень поштового зв'язку на території Донецької області, що контролюються українською владою, проте у зв'язку із загрозою життю працівників поштового зв'язку тимчасово послуги поштового зв'язку не надаються.

У мережі Інтернет на сайті http://nerudprom.altcom.ua/ у вільному доступі міститься інформація щодо електронної адреси, яка належить ПАТ «Тельманівський кар'єр» - telmkar_sbit@mail.ru.

Як свідчить витяг з журналу обліку вихідної електронної пошти суду (02-52) на вказану електронну адресу судом направлено ухвалу від 17.06.2015р., вихідний номер направлення 02-52/68 від 19.06.2015р.

Суд не мав можливості направити відповідні телефонограми внаслідок того, що номери телефону, зазначені на вказаній сторінці у мережі Інтернет, недіючі.

Інформація про час і місце судових засідань щодо розгляду справи №905/67/15 розміщувалась на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Матеріали справи містять роздруковані та оформлені належним чином сторінки з відповідними повідомленнями.

З огляду на викладене, суд здійснив всі можливі дії направлені на повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені ним в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

07.07.2012р. між КП «МСБМУ №4» (Підрядник) та ПАТ «Тельманівський кар'єр» (Замовник) укладений договір підряду № ТК/Р/П/4-68, за умовами п.1.1. якого Підрядник зобов'язується на свій ризик за конкретним завданням Замовника з його або своїх матеріалів виконати роботу щодо ремонту покрівлі промислового об'єкту, який знаходиться за адресою: Донецька обл., Тельманівський р-н., с.Гранітне, вул.Южна, 21. Замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. (п.1.2. договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей. Підписи представників сторін скріплені печатками підприємств. Позивачем присвоєно договору внутрішню нумерацію, зокрема, індекс 21, який відсутній у номері договору на документах, які підписувались на його виконання та додатковій угоді до нього, відповідно суд вважає, що між сторонами укладений договір № ТК/Р/П/4-68.

Строк дії договору встановлено сторонами у пункті 9.1 договору, а саме: договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

31.07.2012р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, яка є його невід'ємною частиною.

Вартість та витрати з виконання робіт по ремонту покрівлі корпусу складають суму 452660грн., у тому числі ПДВ 20% - 75443,33грн., визначаються із кошторисом, який складає Підрядник, виходячи із конкретного завдання Замовника. (п.2.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.07.2012р.).

Сторонами договору підписано договірну ціну та кошторис, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Дані документи не містять посилання на вказаний договір, але внаслідок ідентичності об'єкту, на якому згідно договору слід провести роботи у договорі та означених документах, ціни робіт та відсутність, як стверджує позивач, інших договорів з тотожним об'єктом між сторонами, суд приходить до висновку щодо віднесення останніх до договору.

Розділом 5 договору сторони узгодили порядок приймання-здачі робіт. Зокрема, здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмета підряду до приймання.(п.5.1. договору).

Відповідно до зазначеного пункту договору сторонами підписано акт приймання виконаних підрядних робіт №2001 за жовтень 2012р. на суму 450936,00грн. (з ПДВ).

У вищезазначеному акті наявне посилання на договір №ТК/Р/П/4-68 від 07.07.2012р. та додаткову угоду №1 від 31.07.2012р., що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.

Акт підписаний уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплений печатками підприємств.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Сторонами також підписана довідка про вартість виконаних робіт № КБ-3 за жовтень 2012р.на суму 450936,00грн.

Одночасно суд зазначає, що вказані документи не містять конкретної дати їх підписання.

Згідно ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Таким чином, оскільки акт та довідка підписані за жовтень 2012р., суд вважає, що вони підписані в останній день місяця- 31.10.2012р.

Цей факт опосередковано випливає також з податкової накладної, що складалась за результатами господарської операції з прийняття робіт, оскільки дата її складання - 31.10.2012р.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт №2001 та довідка КБ-3 за жовтень 2012р. є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №ТК/Р/П/4-68 від 07.07.2012р.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як передбачено у п.4.4.1 договору Замовник перераховує за матеріали суму 300000,00грн., в тому числі ПДВ 20% -50000,00грн., в 3-х денний строк з моменту підписання договору.

Платіжним дорученням №895 від 02.08.2012р. відповідач сплатив позивачу 300000,00грн. в якості попередньої оплати за ремонт крівлі.

Згідно п.4.4.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 31.07.2012р. залишок коштів по договору у сумі 152660,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 25443,33грн. Замовник перераховує Підряднику в 3-х денний строк після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Враховуючи встановлену судом дату підписання акту 31.10.2012р., зобов'язання по оплаті виконаних робіт згідно п.4.4.2 договору у редакції додаткової угоди відповідач повинен був виконати в строк до 03.11.2012р. включно.

Відповідачем до моменту підписання акту перехована оплата за договором підряду № ТК/Р/П/4-68, що підтверджується платіжним дорученням №1592 на суму 40000,00грн.

Отже, залишок коштів, що підлягав сплаті після підписання акту-приймання виконаних робіт становив 110936,00грн.

У подальшому вартість виконаних робіт за договором № ТК/Р/П/4-68 відповідачем сплачена частково у сумі 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1903 від 23.11.2012р.

У всіх платіжних дорученнях відповідач вказує як підставу здійснення оплати договір № ТК/Р/П/4-68, однак вказує дату його підписання 08.07.2012р. Договору, з тотожним номером, який би був укладений 08.07.2012р., за ствердженням позивача, не існує, відповідач протилежного не навів, як наслідок, позивач прийняв здійснені оплати у рахунок погашення заборгованості за договором № ТК/Р/П/4-68, дані суми не відносяться до предмету спору.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом вартість виконаних робіт, яка залишилась не сплаченою, складала 100936,00грн.

Доказів оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач суду не надав.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 100936,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 100936,00грн. Відповідно ПАТ "Тельманівський кар'єр", в односторонньому порядку порушив взяті на себе зобов'язання за договором в частині оплати вартості виконаних робіт.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Як виходить з наданого розрахунку позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 4578,94грн. за період з 04.11.2012р. по 07.05.2014 р. (з урахуванням часткової оплати) та інфляційних нарахувань у сумі 3772,02грн. за період з 24.11.2012р. по 07.05.2014р.

Розрахунок 3% річних є вірним, відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 4578,94грн. підлягають задоволенню.

Порядок нарахування інфляційних за законом передбачений у місяцях, оскільки індекс інфляції вираховується помісячно, тому суд з урахуванням дати виникнення заборгованості визначає вірний період нарахування - грудень 2012р.- квітень 2014р.

Однак розмір інфляційних нарахувань, що розрахований судом за вказаний період, є більшим, ніж сума, яка заявлена до стягнення позивачем, а саме, 7227,38грн., тому, приймаючи до уваги відсутність клопотання зацікавленої сторони - КП «МСБМУ №4», суд у відповідності до вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає законних підстав для виходу за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає сума інфляційних нарахувань 3772,02грн.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються повністю, стягненню підлягають 100936,00грн. основної заборгованості, 3%річних в сумі 4578,94грн., інфляційні нарахування в сумі 3772,02грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 511, 526, 530, 625, 629, 837, 838, 854, 882 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49,82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства "Маріупольське спеціалізоване будівельно - монтажне управління № 4", м. Маріуполь Донецької області до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", с. Гранітне Тельманівського району Донецької області про стягнення 109286,96 грн., у тому числі заборгованості в сумі 100936, 00грн., інфляційних витрат в сумі 3772,02грн., 3% річних в сумі 4578,94грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр"(87123, Донецька область, Волноваський район, с.Гранітне, вул. Южна, буд.21, ідентифікаційний код 04628681) на користь Колективного підприємства "Маріупольське спеціалізоване будівельно - монтажне управління № 4" (87527, Донецька область, м.Маріуполь, Іллічівський район, сел.Каменськ, вул.Челябінська, буд. 1, ідентифікаційний код 01241295) заборгованість в сумі 100936,00грн., 3%річних в сумі 4578,94грн., інфляційні нарахування в сумі 3772,02грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 2185,74грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 02.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 07.07.2015р.

Суддя А.М. Осадча