Рішення № 46274088, 02.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.15р. Справа № 904/5145/15

За позовом Державного підприємства "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "Енергосталь", 61166, м. Харків, пр. Леніна, б. 9

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", 51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18б

про стягнення 138 281,90 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Гарбуз Н.П. - юрисконсульт за довіреністю від 19.05.2014 року за № 489

від відповідача Захарченко О.В. - юрисконсульт І категорії претензійно-позовного бюро юридичного відділу правового управління за довіреністю від 29.01.2015 року за № 22

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "Енергосталь" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" про стягнення інфляційних втрат в сумі 128361,51 грн., 3% річних в сумі 9920,39 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 17.06.2008 року за № 70097/28-1426-02 про створення науково-технічної продукції та рішення суду від 10.12.2014 року у справі № 904/7067/14 в частині своєчасної та повної оплати за отриману продукцію.

Відповідач позов визначає частково: інфляційних втрат в сумі 106524,29 грн., 3% річних в сумі 9290,53 грн. (відзив на позовну заяву від 01.07.2015 року за № 017/909) посилаючись на те, що позивачем не вірно визначено періоди нарахування 3% річних й інфляційних втрат, оскільки відповідач перерахував кошти в рахунок виконання рішення суду 03.03.2015 року, але позивач розраховує свої вимоги до 13.03.2015 року.

Згідно наказу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном № 81 від 24.04.2012 року з 14.05.2012 відбулась зміна найменування Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь".

Відповідно до п. 1.4 статуту ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (протокол № 14 від 20.04.2012 року), Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського".

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2008 року між Українським державним науково-технічним центром з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", як виконавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", як замовником, укладено договір № 70097/28-1426-02 про створення науково-технічної продукції за умовами п. 1.1 якого замовник доручає та зобов'язується оплатити відповідно до п. 2 даного договору, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання і передачі роботи: ТЕО. Об'єкти інфраструктури. Газотурбінна електростанція комбінованого циклу потужністю 303 МВт.

Пунктом 2 додаткової угоди від 24.05.2012 року за № 5 до договору №70097/28-1426-02 від 17.06.2008 року внесено зміни до преамбули вказаного договору та викладено у наступній редакції: "Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (ДП "УкрНТЦ "Енергосталь"), далі - Виконавець, в особі генерального директора Сталінського Дмитра Віталійовича, який діє на підставі Статуту, з одного боку, і Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (ПАТ "Дніпровський меткомбінат", далі - Замовник, в особі директора з економіки Нагорняка Віталія Федоровича, що діє на підставі довіреності № 259 від 11.10.2011 року, з іншого боку, уклали цей договір про таке...".

Згідно з п. 2.1 договору, в редакції протоколу розбіжностей до договору вартість за науково-технічну продукцію по даному договору замовник в установленому порядку оплачує виконавцю вартість робіт з ПДВ 893 816,40 грн.

За умовами пункту 2.3 договору в подальшому оплата здійснюється у відповідності з календарним планом (додаток № 1).

Розрахунок за виконані роботи замовник здійснює на підставі оформленого акту здачі-прийняття робіт у строк до 20 банківських днів після надання виконавцем розрахункових документів та податкової накладної (п. 2.4 договору).

Пунктом 9.1 договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 07.08.2008 року та додаткових угод № 2 від 27.05.2008 року, № 4 від 15.06.2011 року до нього, передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.06.2012 року, але будь - якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 року у справі № 904/7067/14 позов ДП "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "Енергосталь" задоволено повністю та присуджено до стягнення з ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" основного боргу в сумі 638614,48 грн., судового збору в сумі 12772,29 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 року у справі № 904/7067/14 вищевказане рішення суду залишено без змін.

Вказаними рішенням господарського суду Дніпропетровської області й постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду встановлено, що позивачем відповідачу надані обумовлені договором послуги, які в подальшому були прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт № 66 від 12.01.2009 року на суму 255 201,92 грн. з ПДВ., № 82 від 16.07.2014 року на суму 638 614,48 грн. з ПДВ, але відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 255201,92 грн., що підтверджується банківськими виписками, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 638614,48 грн., яка і присуджена до стягнення з відповідача.

Крім того, вищевказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 року у справі № 904/7067/14 встановлено, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи до 04.09.2014 року.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 7.1 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України передбачено наступне: за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 128361,51 грн. за період 06.09.2014 року до 13.03.2015 року та 3% річних в сумі 9920,39 грн. за період з 06.09.2014 року до 13.03.2015 року підлягають задоволенню частково - інфляційних втрат в сумі 106524,29 грн. за період з жовтень 2014 року - лютий 2015 року, 3% річних в сумі 9443,02 грн. за період з 06.09.2014 року до 02.03.2015 року з огляду на наступне:

За приписами п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з п. 8.1 ст. 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до п. 32.2 ст. 32 названого Закону.

Як встановлено судом, відповідно до постанови Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції від 03.03.2015 року про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження з виконання наказу суду від 23.12.2014 року у справі № 904/7067/14 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 10.03.2015 року.

Відповідачем оплачені кошти на рахунок Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції згідно наказу суду від 23.12.2014 року у справі № 904/7067/14 03.03.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 5293 від 03.03.2015 року з призначенням платежу: "добровільне виконання рішення господарського суду по справі № 904/7067/14 за позовом ДП "УНТЦ "Енергосталь"".

Отже, відповідачем зобов'язання щодо оплати боргу за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 року виконані 03.03.2015 року в зв'язку з чим й розрахунок 3% річних та інфляційних втрат повинен розраховуватись позивачем до 03.03.2015 року.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів п. 1.9 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано наступні приписи п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому, за змістом абзацу 8 листа Верховного суду України від 03.04.1997 року за № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових спорів", абзацу 3 ч. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 01.07.2015 року за № 017/909 викладено клопотання про розстрочення виконання рішення суду терміном на три місяці шляхом помісячної сплати відповідачем 38604,94 грн.

Клопотання обґрунтовано наступним: виробничо-господарська діяльність ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" починаючи з 2008 року та на даний час здійснюється у надзвичайно складних умовах, які викликані нестабільною кон'юктурою світового ринку чорних металів та постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, а також зростання тарифів на залізничні перевезення на внутрішньому ринку. Крім того, негативно впливають на виробничо-господарську діяльність підприємства і втрата усталених господарських зв'язків з постачальниками сировини та матеріалів на Донбасі з причин проведення бойових дій на території Донецької й Луганської областей внаслідок чого за підсумками І кварталу 2015 року сума збитків відповідача склала 9624,7 млн. грн.

Позивач поясненнями від 02.07.2015 року проти задоволення клопотання відповідача заперечує.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області з огляду на наступне:

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, обов'язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести у відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем не надано до справи обґрунтованих доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин щодо тяжкого фінансового становища підприємства, тобто не доведено обставин, які ускладнюють виконання рішення суду.

При цьому, суд зважає на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає на неможливість задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що борг у відповідача за договором виник 04.09.2014 року, тобто у відповідача був досить тривалий час для виконання своїх зобов'язань за договором.

Отже, з урахуванням всіх обставин у їх сукупності, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18б, ідентифікаційний код 05393043, п/р 26007619941106/980 в ПАТ "Промінвестбанк" м. Київ-1, МФО 300012) на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Леніна, б. 9, ідентифікаційний код 31632138, п/р 26004052309547 в ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533) 106524 (сто шість тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 29 коп. - інфляційних втрат, 9443 (дев'ять тисяч чотириста сорок три) грн. 02 коп. - 3% річних, 2319 (дві тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 35 коп. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву від 01.07.2015 року за № 017/909, про розстрочення виконання рішення суду терміном на 3 місяця - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 06.07.2015 року.

Суддя С.П.Панна