Рішення № 46274082, 02.07.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р. Справа № 902/666/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10а)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Сфера" (22400, м. Калинівка, вул.Фрунзе, 45, Калинівський район, Вінницька область)

до : відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, Калинівський район, Вінницька область)

про стягнення 1 140 249, 80 грн. збитків

представники сторін :

від позивача : Кириленко О.П. - за довіреністю

від відповідачів : Слюсар О.В. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

08.05.2013 року публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" подано до господарського суду Вінницької області позов про стягнення з товариства з обмеженою "Еко-Сфера" і відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" 1 140 249, 80 грн. збитків.

Ухвалою суду від 13.05.2013 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/666/13.

За наслідками розгляду вказаної справи 22.07.2013 року було винесено рішення, яке в подальшому було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.09.2014 року призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи.

Згідно автоматизованого розподілу, справу № 902/666/13 передано на новий розгляд судді Стефанів Т. В..

08.12.2014 року судом було прийнято рішення по справі № 902/666/13, яким в позові відмовлено.

За наслідками перегляду вказаного вище рішення суду в касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року та рішення господарського суду Вінницької області від 08.12.2014 року у справі № 902/666/13 скасовано, а справу № 902/666/13 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області в іншому складі суду.

06.05.2015 року до господарського суду Вінницької області повернулась справа № 902/666/13 після її перегляду Вищим господарським судом України.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 07.05.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи за наслідками якого справу № 902/666/13 передано на новий розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 08.05.2015 року, справу № 902/666/13 до провадження з призначенням до розгляду на 02.06.2015 року.

В зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, ухвалами суду розгляд справи відкладався на іншу дату.

29.05.2015 року від представника відповідача - ВАТ "Вінніфрут" до суду надійшло письмове пояснення наступного змісту.

Підставою позову є те, що ПАТ "Український інноваційний банк" є власником частини майнового комплексу за адресою : м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45 і йому, як власнику спільними діями відповідачів нанесено збитки у вигляді знищення окремих об'єктів іпотеки, які він просить стягнути на підставі ст.ст. 1166, 1172, 1190 та 1192 ЦК України. ВАТ "Вінніфрут" з огляду на обставини, якими обґрунтовується позов та норми матеріального права, які позивач застосовує до даних правовідносин вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Дійсно, позивач набув право власності на частину майнового комплексу за адресою: Вінницька область, м. Калинівка, вул.Фрунзе, 45 в порядку позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки № 02-02/253 від 06.09.05 року. З метою забезпечення виконання ВАТ "Вінніфрут" зобов'язань за кредитними договорами між ПАТ "Український інноваційний банк" та ВАТ "Вінніфрут" було укладено іпотечний договір № 02-02/253, предметом якого є застава цілісного майнового комплексу "Калинівський завод натуральних концентрованих соків та пюре" на суму 77 661 309,18 грн., що розташований за адресою: Вінницька область, м. Калинівка, вул.Фрунзе, 45.

На момент знесення об'єктів, про які вказується в позовній заяві, позивач не був власником майна, в результаті знищення якого позивач просить стягнути збитки. Літери "У", "В-1" та "М-6" були знищені ВАТ "Вінніфрут" в результаті їх неналежного технічного стану в 2008 році, що доведено документами, наданими ВАТ "Вінніфрут" до матеріалів справи. Що стосується артезіанської свердловини, то всі п'ять свердловин, що були передані банку в іпотеку є в наявності, тільки знаходяться вони за межами земельної ділянки. Підтвердженням їх наявності та того, що банк набув на них право власності є копія технічного паспорту ПАТ "Укрінбанк", який складено БТІ 07.09.2012 р. на замовлення банку. В даному технічному паспорті в переліку майна відображено всі п'ять артезіанських свердловин. Щодо не правильності складання цього технічного паспорту банк претензій бюро технічної інвентаризації не висував.

В 2008 році ПАТ "Український інноваційний банк" був Іпотекодержателем об'єкту іпотеки, в який, як окремий об'єкт, входила тільки літ."У". Інвентаризації майна на момент переходу права власності в 2011 році позивач не здійснював, акт прийому - передачі майна з ВАТ "Вінніфрут" не підписував. Що стосується інших літер "В-1" та "М- 6", то ці літери ніколи не були окремим об'єктом іпотеки, а входили в загальному порядку до літер "М" та "В" як прибудови. На літери "В" та "М" право власності позивач набув в 2011 році при реєстрації за собою цього права власності на підставі Іпотечного договору № 02-02/253 від 06.09.2005 року. Відповідних доказів того, що іпотечне майно якимовь чином зменшилось, позивачем також до суду не надано. Належних та допустимих доказів того, в якому технічному стані та в якій наявності будівель позивач набув право власності на майно станом з березня 2011 року ПАТ "Укрінбанк" не надав.

ВАТ "Вінніфрут" вважає, що обґрунтування заявленого позову статтями 1166, 1172, 1190, 1192 Цивільного кодексу України є невірним способом захисту права, з огляду на правовідносини, що виникли між ПАТ "Укрінбанк" та ВАТ "Вінніфрут" за іпотечним договором № 02-02/253 від 06.09.2005 року.

Оскільки позивач не надав доказів виставлення вимог ВАТ "Вінніфрут" щодо виконання п. 4.1.1. іпотечного договору (на вимогу іпотекодержателя іпотекодавець зобов'язаний надати рівноцінне майно, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки) та враховуючи те, що в даному випадку існують збитки, завдані іпотекодавцем невиконанням договірного зобов'язання за договором іпотеки щодо збереження іпотечного майна, що не відповідає наведеним позивачем обставинам позову та регулюється іншими нормами матеріального права, ніж зазначені в позовній заяві, позов, що заявлений позивачем, на думку ВАТ "Вінніфрут", не підлягає задоволенню.

Позивач не довів належними та допустимими доказами, якими б підтверджувалась неподільність результату шкідливих діянь факту нанесення шкоди саме спільними діями відповідачів. Таким чином, якщо застосовувати норму ст. 1172 ЦК України, то має відповідати (за умови доведення цього факту) тільки ТОВ "Еко-Сфера", а враховуючи наявність договору іпотеки та взятих на себе ВАТ "Вінніфрут" обов'язків по збереженню об'єкту іпотеки, то має відповідати тільки ВАТ "Вінніфрут" і на підставі зовсім інших норм матеріального права, оскільки має місце невиконання договірних зобов'язань. Тому посилання в позовній заяві на норми ст.ст. 1166 та 1190 ЦК України не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки мало місце порушення зобов'язання, встановленого договором іпотеки.

Окрім того, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що літери "У", "В-1" та "М-6" були знесені ВАТ "Вінніфрут" як підрядником в 2011 році при здійсненні будівництва на замовлення ТОВ "Еко-Сфера".

Єдиною підставою, на яку посилається позивач є матеріали інвентарної справи, де в 2010 році техніком бюро технічної інвентаризації на схематичному плані відображено літери "У" та "В-1", що стосується літери "М-6", то вона навіть в 2010 році на схематичному плані вже не відображалась. Дана обставина не може бути належним та допустимим доказом по справі, оскільки технічної інвентаризації майна ВАТ "Вінніфрут" в 2010 році не проводилось. Жодних доказів про те, що така інвентаризація проводилась у відповідності до вимог чинного законодавства за замовленням ВАТ "Вінніфрут" та що ВАТ "Вінніфрут" з нею був ознайомлений в інвентарній справі на в матеріалах судової справи немає. Як видно з матеріалів інвентарної справи, інвентаризація в 2010 році проводилась за замовленням ТОВ "Еко- Сфера" і стосувалась виключно об'єктів, які належали ТОВ "Еко-Сфера". За вказаних обставин не існує доказів, які б підтверджували твердження позивача про те, що станом на 2010 рік ці будівлі ще існували. Остання інвентаризація об'єктів ВАТ "Вінніфрут", що були предметом іпотеки проведена в 2008 році. Наступна інвентаризація була проведена вже позивачем в 2012 році. Таким чином, належних та допустимих доказів про знесення відповідачами будівель об'єкту іпотеки в 2011 році після набуття ним права власності на них, позивачем не надано, що, на думку ВАТ "Вінніфрут" виключає можливість застосування ст.ст. 1166, 1172 та 1190 ЦК України до даних правовідносин.

Враховуючи наведені вище обставини ВАТ "Вінніфрут" вважає, що вимоги ПАТ "Укрінбанк" не доведені належними та допустимими засобами доказування, не відповідають нормам матеріального права, які підлягають до застосування у даних правовідносинах, а тому просить суд відмовити ПАТ "Укрінбанк" в задоволенні позову.

Також 29.05.2015 року від представника відповідача - ТОВ "Еко-Сфера" до суду надійшло письмове пояснення щодо таких обставин.

16.12.2008 року між ВАТ "Вінніфрут" (продавець) та ТОВ "Еко-Сфера" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу відповідно до п.п. 1.1. якого, продавець передав, а покупець прийняв виробничо-складське приміщення, означене на плану літерою "Ю", площею 3028,3 кв.м. У зв'язку з купівлею даного виробничо-складського приміщення та за наявності згоди землекористувача ВАТ "Вінніфрут", 23.07.2009 року Калинівською міською радою на 28 сесії 5 скликання було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Еко-Сфера" для виробничих потреб (обслуговування та експлуатація викупленого виробничо-складського приміщення), загальною площею 3,3706 га в м. Калинівка по вул. Фрунзе, 45 та надання ТОВ "Еко-Сфера" земельної ділянки, загальною площею 3,3706 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають в запасі Калинівської міської ради на умовах довгострокової оренди терміном на 10 років.

На виконання п. 4 вищевказаного рішення, 31.07.2009 року між Калинівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Еко-Сфера" (орендар) було укладено договір оренди землі № 134. Відповідно до п.2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 3,3706 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, охорони та іншого призначення, що перебувають в запасі Калинівської міської ради, в тому числі : 0,3832 га під капітальною забудовою, 0,2540 га під спорудами, 2,1856 га під проїздами, проходами, площадками та 0,5478 га під зеленими насадженнями. У відповідності до умов договору оренди на орендованій ще в 2009 році земельній ділянці жодних будівель, крім будівлі літ."Ю", що була предметом договору купівлі-продажу, не було.

Твердження позивача про те, що земельна ділянка, надана ТОВ "Еко-Сфера" є земельною ділянкою, на якій знаходилися об'єкти, визначені позивачем, як "знесені", що входили до складу об'єкта іпотеки, не відповідають дійсності. Таке твердження спростовано рішенням господарського суду Вінницької області по справі № 902/748/13 за позовом ПАТ "Український інноваційний банк" до ТОВ "Еко-Сфера" та Калинівської міської ради про визнання недійсним договору оренди, яке набуло законної сили.

ТОВ "Еко-Сфера" вважає, що факт відсутності об'єктів, які б належали позивачу на час набуття права оренди на земельну ділянку в 2009 році є встановленим судовим рішенням між тими ж сторонами і повторному доказуванню не підлягає. Отже, належним та допустимим доказом в даному судовому спорі (рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 902/768/13) чітко підтверджується, що вже станом на 2009 рік, на момент укладення договору оренди, жодних будівель, крім літери "Ю", на орендованій земельній ділянці не було, що фактично виключає можливість притягнення ТОВ "Еко-Сфери" до відповідальності.

На підставі належним чином оформлених документів, ТОВ "Еко-Сфера" на виділеній їй в установленому законом порядку земельній ділянці було збудовано наступні об'єкти : склад - літера "Ю", виробничо-складське приміщення - літера "Ю2", бункер для накопичування сировини - літера "Р", навіс - літера "Юз". На момент здійснення ТОВ "Еко-Сфера" забудови на вказаній земельній ділянці ні прибудови до транспортного цеху - літера "В1", ні артезіанської свердловини № 5 (б/н), ні насосної станції - літера "У", ні цеху по виробництву фруктового пюре - літера "М6" не було. Таким чином, ТОВ "Еко-Сфера", користуючись правом, наданим п.ґ ч.1 ст.95 Земельного кодексу України та п. 30 договору оренди землі №134 від 31.07.2009 року для здійснення виробничої діяльності було збудовані вищевказані об'єкти нерухомості на земельній ділянці, яка була вільна від об'єктів, визначених позивачем як "знесені". Жодного відношення до знесення цих об'єктів ТОВ "Еко-Сфера" немає, тому не може нести відповідальність за шкоду, яка товариством не заподіяна.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, визначаючи розмір збитків, виходив з звіту про незалежну оцінку виробничо-складського комплексу. Однак, ТОВ "Еко-Сфера" вважає, що даний звіт про незалежну оцінку є неналежним доказом по справі, оскільки така оцінка була здійснена суб'єктом оціночної діяльності без огляду виробничо-складського приміщення, тому дані про ринкову вартість такого комплексу не можуть бути достовірними. Крім того, оцінка була здійснена 20.01.2011 року, тоді як 23.07.2009 року, коли Калинівською міською радою було винесено рішення про надання земельної ділянки ТОВ "Еко-Сфера", ні прибудови до транспортного цеху - літера "В1", ні артезіанської свердловини № 5 (б/н), ні насосної станції - літера "У", ні цеху по виробництву фруктового пюре - літера "М6" не було, тому виникає питання про те, як можна було взагалі оцінити об'єкти, яких на момент проведення оцінки не було. За вказаних підстав - ТОВ "Еко-Сфера" вважає, що дані про ринкову вартість не можуть бути достовірними, а звіт про оцінку майна не може бути належним доказом по справі.

З поданих позивачем до позовної заяви документів даних фактів не встановлено, як і не встановлено вини ТОВ "Еко-Сфера". Дані технічної інвентаризації, мова про яких йде в позовній заяві, не можуть бути належним доказом встановлення вини ТОВ "Еко- Сфера", оскільки ними не зафіксовано факт знесення вказаних вище об'єктів ТОВ "Еко- Сфера". Крім того, жодних договірних зобов'язань ТОВ "Еко-Сфера" з позивачем ніколи не мало. Стосовно декларацій про дозвіл на проведення будівельних робіт, то вказані документи свідчать лише про факт надання дозволу на проведення цих робіт і не посвідчують того факту, що знесені будівлі там в цей момент знаходились. Більше того факт відсутності цих будівель вже в 2009 році засвідчений матеріалами справи, а саме : факт закінчення будівництва ТОВ "ЕКО-СФЕРА" літери "Ю-1", яка знаходиться на місці знесених будівель засвідчено копією свідоцтва № 159 від 20.05.2010 року, виданого Калинівською міською радою про те, що за ТОВ "ЕКО-СФЕРА" зареєстровано право власності на будівлю складу приміщення літ. "Ю" та закритого навісу-складу літ. "Ю-1", виданого на підставі дозволу на виконання будівельних робіт в грудні 2009 року та сертифікату відповідності від 07.12.2009 року (т.7, а.с. 36, 37, 38). Враховуючи те, що здійснення будівництва ТОВ "ЕКО-СФЕРА" у відповідності до діючого законодавства на відведеній в оренду земельній ділянці почалось ще в 2009 році (в 2011 та 2012 роках була реконструкція цих приміщень, а не їх будівництво), а Банк набув право власності на об'єкт іпотеки тільки 03.03.2011 року, відсутність факту наявності протиправної поведінки, причинного зв'язку та відсутності вини ТОВ "ЕКО-СФЕРА" в нанесенні позивачу позадоговірної шкоди доведено наявними у справі доказами.

На підставі викладеного ТОВ "Еко-Сфера" просить суд відмовити ПАТ "Укрінбанк" в задоволенні позову повністю.

17.06.2015 року від позивача до суду надійшло письмове пояснення в яких позивачем наведення обставини та докази в підтвердження заподіяння збитків.

26.06.2015 року від позивача до суду надійшла заява щодо дослідження та оцінки доказів.

30.06.2015 року представником ВАТ "Вінніфрут" надано суду письмові пояснення щодо не доведеності позивачем належними доказами вимог стосовно стягнення збитків.

На визначену дату 02.07.2015 року в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідачів.

В ході розгляду справи, представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові та письмових поясненнях. Представник відповідачів позов не визнала з підстав вказаних у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

06.09.2005 року акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (змінено найменування на ПАТ "Український інноваційний банк") та відкритим акціонерним товарисовм "Вінніфрут" укладено договір іпотеки № 02-02/25з, згідно п. 1.1 якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 296 від 06.09.2005 року (далі - іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення передбачених кредитним договором зобов'язань передає в іпотеку частину цілісного майнового комплексу "Калинівський завод фруктових концентратів" (виробничі будівлі, споруди та обладнання), що розташовані за адресою : Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, (далі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями без випуску заставної.

Пунктом 2.1 іпотечного договору визначено, що предмет іпотеки складається з частини цілісного майнового комплексу "Калинівський завод фруктових концентратів", а саме: будівель, споруд та обладнання згідно додатку № 1 до цього договору, що розміщені за адресою: Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить 41 713 676,19 грн. (п. 2.2).

Згідно п. 2.3 іпотечного договору, у редакції із змінами внесеними додатковою угодою № 4 від 24.09.2007 року, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на виробничі будівлі, виданого виконавчим комітетом Калинівської міської ради 20.09.2006 року на підставі рішення виконкому Калинівської міської ради № 881 від 20.09.2006 року, зареєстрованого КП "Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації" 05.10. 2006 року за № 30.

Права іпотекодавця : володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його призначення; розпоряджатись (в т.ч. відчужувати, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду тощо) предметом іпотеки, його частиною лише за письмовою згодою іпотекодержателя (п.п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2).

Права іпотекодержателя : у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою згідно з цим договором, одержати задоволення за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами; у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження або реквізиції предмета іпотеки вимагати від іпотекодавця надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки, а також вимагати дострокового виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою згідно з цим договором; задовольнити за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі свою вимогу, що визнаванні на момент фактичного задоволення, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відповідно умов кредитного договору, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних на утримання предмета іпотеки, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'являнням вимоги (нотаріальні послуги, виконавчий збір тощо); перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови експлуатації та користування предмету іпотеки; вимагати від іпотекодавця вжиття заходів, необхідних для збереження предмету іпотеки та його захисту від посягань з боку третіх осіб (п.п. 3.2, 3.2.1 - 3.2.5).

Обов'язки Іпотекодавця : на вимогу іпотекодержателя надати рівноцінне майно, прийнятне для іпотекодержателя, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження або втрати предмета іпотеки. В строк до 16 вересня 2005 (шістнадцятого вересня дві тисячі п'ятого) року застрахувати на користь іпотекодержателя із врахуванням положень ст. 983 та п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України нерухоме майно, яке входить до предмета іпотеки, - від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування внаслідок пожежі вибуху), аварії опалювальних, водопровідних та каналізаційних мереж; обладнання, яке входить до предмета іпотеки - від пожежі (вибуху), стихійного лиха, протиправних дій третіх осіб на вартість, визначену в п. 2.2. цього договору; протягом 5 (п'яти) днів повідомляти іпотекодержателя про будь-яку зміну, яка відбулась (з дня настання зміни) чи може відбутись (з дня, коли стало про це відомо) із предметом іпотеки, про будь-які дії третіх осіб щодо предмета іпотеки, про загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення - предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на іпотекодержателя; відшкодувати збитки, понесені іпотекодержателем у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням іпотекодавцем зобов'язань за цим договором . (п. п. 4.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.8, 4.1.11).

Іпотека припиняється у разі: набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не відновив його (п.п. 5.2, 5.2.3, 5.2.4).

Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 9.1).

Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець (п. 9.5).

Додатком №1 до іпотечного договору сторони погодили перелік основних засобів, які передаються у заставу станом на 06.09.2005 року (том 1 а.с. 65-72).

Відповідно до додатку №1 до іпотечного договору до переліку основних засобів, станом на 24.09.2007 року, які передаються в іпотеку віднесено, зокрема, прибудову до транспортного цеху літера "В-1", будівлі насосної станції літера "У", будівлі цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6", споруда артезіанської свердловини № 5.

При цьому, між закритим акціонерним товариством "Банківська акціонерна страхова компанія" (страховик) та відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (стахувальник) були укладенні слідуючі договори страхування майна переданого в заставу, а саме : № 117253 від 12.12.2005 року; № 113487 від 12.12.2006 року; № 300685 від 12.12.2007 року; № 301972 від 09.12.2008 року.

В даних договорах страхування наявне посилання на іпотечний договір № 02-02/25з від 06.09.2005 року та вигодонабувачем зазначено - Київська філія АТ "Укрінбанк".

04.05.2005 р. ВАТ "Вінніфрут" замовило здійснення поточної інвентаризації об'єкту нерухомого майна - прибудови до транспортного цеху літера "В-1", будівлі насосної станції літера "У", будівлі цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6", споруди артезіанської свердловини № 5. Технічні інвентаризації цих об'єктів на замовлення ВАТ "Вінніфрут" проводилися також 10.04.2006 р., 01.09.2006 р., 16.02.2007 р., 10.07.2007 р., 29.09.2008 р., 19.11.2008 р..

Згідно з протоколами від 15.12.2008 р. за № № 30, 30/2, 30/4, на засіданні правління ВАТ "Вінніфрут" було затверджено рішення з демонтажу та перенесення: насосної станції (літера "У") в зв'язку з тим, що дана споруда є аварійною внаслідок руйнування стіни; пункту приймання сировини для виготовлення пюре (літера "М6"); прибудови транспортного цеху (літера "В1"). Демонтаж вказаних об'єктів пояснюється ВАТ "Вінніфрут" тим, що приміщення прибудов розібрані та знесені у зв'язку з їх непридатністю; будівля насосної станції літера "У" була розібрана.

Факт демонтажу прибудови до транспортного цеху літера "В-1" та будівлі цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6" підтверджується технічним звітом та заключенням про технічний стан будівельних конструкцій існуючих будівель 2010 року, складеного інститутом "Вінницяагропроект".

При цьому, згідно актів знищення будівель та споруд (демонтажу) ВАТ Вінніфрут від 25.12.2008 року встановлено, що демонтовано насосну станцію (літера "У") через загрозу завалу; демонтовано навіс (літера "М6"); знищено прибудову (літера "В1") до транспортного цеху (літера "В") (том 6, а. с. 68-70).

Поруч з цим, 16.12.2008 року між відповідачем-1 ВАТ "Вінніфрут" (продавець) та відповідачем-2 - ТОВ "Еко-Сфера" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність виробничо-складське приміщення літера "Ю" площею 3028,3 кв.м., яке становить 33/100 частини виробничих будівель та споруд, належних продавцю на праві власності на виробничі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, м.Калинівка, вул.Фрунзе, 45.

ВАТ "Вінніфрут" на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 4,5251 га, про що видано державний акт.

19.12.2008 р. ТОВ "Еко-Сфера" звернулася з листом до ВАТ "Вінніфрут", в якому в зв'язку з купівлею виробничо-складського приміщення площею 3028,3 кв.м., просило надати згоду на відведення земельної ділянки орієнтованою площею 3 га для обслуговування та будівництва нових об'єктів з метою розвитку виробництва. Листом за №69 ВАТ "Вінніфрут" дало згоду на відчуження земельної ділянки на користь ТОВ "Еко-Сфера".

Рішенням Калинівської міської ради № 45 від 26.01.2009 року було припинено право постійного користування частиною земельної ділянки орієнтованою площею 3 га із земельної ділянки загальною площею 4,5251 га в м. Калинівка по вул. Фрунзе, 45, що перебуває в користуванні ВАТ "Вінніфрут" згідно державного акту на право постійного користування землею, в зв'язку з добровільною відмовою.

Також рішенням Калинівської міської ради № 346 від 23.07.2009 року ТОВ "Еко-Сфера" на умовах довгострокової оренди терміном 10 років передано земельну ділянку загальною площею 3,3706 га.

01.11.2010 року "УкрНДІагропроект інститут Вінницяагропроект" Мінагрополітики України на замовлення ВАТ "Вінніфрут" було надано технічний звіт та висновок про технічний стан будівельних конструкцій наявних будівель: адмінбудинку літ. "Г", частини будівлі транспортного цеху літ. "В", навісу літ. "Е4", цеху літ. "М6" по вул. Фрунзе, 45 у м. Калинівці Вінницької області. Згідно з цим звітом у зовнішній стіні по осі в межах осей А-Б було виявлено, що перешийок, який з'єднував адмінбудинок літ "Г" з будівлею транспортного цеху літ "В", був демонтований, після чого вхід в будівлю транспортного цеху був закладений, під нього виконано фундаменти. Цех літ. "М6" примикав до стіни цеху літ. "М3", але ніякими конструкціями не спирався на цех літ. "М3". Демонтаж перешийку ("В1"), цеху літ. "М6" та відсутність перекриття на покрівлі навісу не вплинуло на конструктивну схему будівель у цілому та на несучу спроможність конструкцій.

В 2011 році ТОВ "Еко-Сфера" здійснило будівництво на цій території закритого навісу складу, що стверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт. Згідно декларацій про готовність об'єктів до експлуатації, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, 16.12.2011 року ВАТ "Вінніфрут" за замовленням ТОВ "Еко-Сфера" здійснило будівництво закритого навісу-складу, площею 2615,3 м.кв. та реконструювало існуючий закритий навіс склад в виробничо-складське приміщення за адресою: м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Оскільки ВАТ "Вінніфрут" свої зобов'язання за кредитним договором №296 від 06.09.2005 р. не виконало, позивачем було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Так, 03.03.2011 року КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" проведено державну реєстрацію права власності ПАТ "Укрінбанк" на нежитлові будівлі та споруди за адресою: Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, що підтверджується витягом про державну реєстрації прав № 29198361 (том 2 а.с. 47).

Окрім того, здійснення 03.03.2011 року за позивачем державної реєстрації права власності на нерухоме майно за договором іпотеки, підтверджується також листом КП "Вінницьке обласне об'єднане бурю технічної інвентаризації" від 18.07.2013 року (т. 3, а.с.73-75).

У подальшому, 07.09.2012 року на замовлення ПАТ "Укрінбанк", Вінницький обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації проведено поточну інвентаризацію належних ПАТ "Укрінбанк" та ТОВ "Еко-Сфера" (розмір частки 1/2) нежитлових будівель № 45 по вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка.

Зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд Вінницького обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 07.09.2012 р. зафіксовано назви інвентаризованих об'єктів та їх балансову вартість, а також виготовлено схему розташування будівель та споруд.

З огляду на те, що із вказаних документів вбачається відсутність прибудови до транспортного цеху літера "В1", будівлі насосної станції літера "У" (разом із будівлею артезіанської свердловини № 5). цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6", ПАТ "Укрінбанк" звернулось до суду із позовом про стягнення солідарно із ВАТ "Вінніфрут" та ТОВ "Еко-Сфера" збитків за знищення вказаного майна.

При цьому, в обґрунтування свого позову, із посиланням на ст.ст. 1166, 1172, 1192 ЦК України, ПАТ "Укрінбанк" вказує, що протягом липня 2011 року - липня 2012 року ВАТ "Вінніфрут" за завданням ТОВ "Еко-Сфера" було здійснено забудову земельної ділянки по вул. Фрунзе, 45 у м. Калинівка, внаслідок чого були знищені спірні будівлі.

Банк заявою від 09.07.2013 року збільшив розмір позовних вимог до 1 140 249,80 грн. збитків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, ч.2, ч. 3 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно ч.1 ст. 15, ч.2 п. 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Предметом доказування в даній справі, враховуючи зміст позовних вимог, є встановлення наявності або відсутності факту вчинення відповідачами дій, які спричинили завдання позивачу збитків внаслідок знищення оспорюваних будівель, які відносяться до комплексу будівель забезпечених іпотечним договором № 02-02/25з від 06.09.2005 року.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про іпотеку" якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Тотожне положення сторони погодили у п. 5.2.3 іпотечного договору.

Судом встановлено, що позивач набув право власності на предмет іпотеки 03.03.2011 року, в зв'язку з чим, з огляду на зміст положень іпотечного договору, норм ст.ст. 10, 17 Закону України "Про іпотеку", вбачається, що до вказаної дати між ПАТ "Укрінбанк" та ВАТ "Вінніфрут" існували договірні відносини, за приписами яких на останнього було покладено обов'язки щодо збереження іпотечного майна, недопущення погіршення його стану або зменшення вартості предмета іпотеки понад норми його звичайної амортизації.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколів № 30/4, № 30, № 30/2 від 15.12.2008 року, на засіданні правління ВАТ "Вінніфрут" вирішено затвердити рішення з демонтажу та переносу: насосної станції (літера "У"), у зв'язку з тим, що дана споруда є аварійною внаслідок руйнування стіни; пункту прийому сировини для виготовлення пюре (літера "М6"); прибудови транспортного цеху (літера "В1").

01.11.2010 року "Укрндіагропроект інститут Вінницяагропроект" Мінагрополітики України на замовлення ВАТ "Вінніфрут" надано технічний звіт та заключення про технічний стан будівельних конструкцій існуючих будівель: адмінбудинку літ. "Г", частини будівлі транспортного цеху літ. "В", навісу літ. "Е4", цеху літ. "М6" по вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка (том 1 а.с. 89-104).

Відповідно до вказаного технічного звіту від 01.11.2010 року в зовнішній стіні по осі в межах осей А-Б було виявлено, що перешийок, який з'єднував адмінбудинок літ "Г" з будівлею транспортного цеху літ "В" був демонтований. Після чого вхід в будівлю транспортного цеху був закладений, під нього були виконані фундаменти. Цех літ. "М6" примикав до стіни цеху літ. "М3", але ніякими конструкціями не опирався на цех літ. "М3". Демонтаж перешийку ("В1"), цеху літ. "М6" та відсутність перекриття на покрівлі навісу не вплинуло на конструктивну схему будівель в цілому та на несучу спроможність конструкцій.

Таким чином, судом встановлено, що будівля насосної станції літера "У", прибудова до транспортного цеху літера "В1" та будівля цеху по виробництву фруктового пюре "М6" станом на 01.11.2010 року уже були зруйновані.

Отже, у період дії договору іпотеки від 06.09.2005 року, ВАТ "Вінніфрут" допустило порушення своїх договірних зобов'язань в частині обов'язку збереження вказаного іпотечного майна.

Враховуючи, що ВАТ "Вінніфрут" допустило порушення в зобов'язальних відносинах шляхом знесення переданого в іпотеку нерухомого майна, а саме насосної станції літера "У", прибудова до транспортного цеху літера "В1", будівлі цеху по виробництву фруктового пюре "М6", суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з останнього, завданих ПАТ "Укрінбанк" збитків.

При цьому, надані сторонами до справи документи не містить інформації про знищення чи у період дії договору іпотеки, чи після набуття ПАТ "Укрінбанк" права власності на предмет іпотеки, будівлі артезіанської свердловини № 5.

Відтак, позивачем недоведена обставина знищення відповідачами будівлі артезіанської свердловини № 5, та, як наслідок, факт заподіяння йому збитків у розмірі 187 470,00 грн. та в сумі 8 056,00 грн., а тому підстав для задоволення позову у цій частині відсутні.

Водночас, в обґрунтування розміру заявлених вимог позивач надав звіт суб'єкта оціночної діяльності ПП "Діалог-Консалтинг" (свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів від 05.12.2007 року № 6074) від 21.01.2011 року про незалежну оцінку виробничо-складського комплексу, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Згідно даних вказаного звіту від 21.01.2011 року, позивачем заявлено вимогу про стягнення вартості знищеного майна, а саме насосної станції літера "У" - 38 779,00 грн., цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6" - 733 901,60 грн., прибудови до транспортного цеху літера "В1" - 180 099,20 грн.

Також судом встановлено, що позивачем помилково вказано, що збитки, завдані знесенням цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6" становлять 733 901,60 грн. тоді як вартість вказаної будівлі складає 725 845,60 грн. (180,2 кв.м. х 4028 грн.).

Таким чином, сума збитків, яку поніс позивач через неотримання майна 03.03.2011 року під час звернення стягнення на предмет договору іпотеки № 02-02/25з від 06.09.2005 року складає 944 723,80 грн. (38 779 грн. + 180 099,20 грн. + 725 845,60 грн.).

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

Принагідно суд звертає увагу на вказівки Вищого господарського суду, наведенні в постанові від 22.04.2015 року.

Зокрема, сторонами в підтвердження наявності договорів страхування нерухомого майна, яке входить до предмету іпотеки, надано суду відповідні, які вказані вище.

Також судом встановлено, що 07.09.2005 року АБ "Брокбізнесбанк" звернувся до приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу із листом № 2160/011-01 про зняття заборони на майно зазначене в договору застави від 21.04.2003 року, а саме : цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою : м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, Вінницька область, в зв'язку із виконанням ВАТ "Вінніфрут" своїх зобов'язань за кредитними договорами № 17-01-03V від 21.04.2003 року, № 18-01-03V від 21.04.2003 року та № 19-01-03V від 21.04.2003 року.

На підставі даного листа, приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу знято відповідну заборону, що підтверджується повідомленням про зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 30 від 07.09.2005 року.

За цих, обставин суд приходить до висновку про відсутність порушення прав та законних інтересів АБ "Брокбізнесбанк" внаслідок знищенням спірних об'єктів нерухомості.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з ВАТ "Вінніфрут" 944 723,80 грн. збитків.

В зв'язку з викладеним, в позові в частині стягнення з відповідачів 195 526,00 грн. - збитків та в решті позовних вимог щодо них слід відмовити.

Крім того, суд звертає увагу на позовні вимоги до ТОВ "Еко-Сфера".

Судом встановлено, що 16.12.2008 року між ВАТ "Вінніфрут" (продавець) та ТОВ "Еко-Сфера" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність виробничо-складське приміщення, означене на плані літерою "Ю" площею 3028,3 кв.м, яке становить 33/100 частини виробничих будівель та споруд, належних продавцю на праві власності на виробничі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, місто Калинівка, вулиця Фрунзе, 45 (том 1 а.с. 18-19).

При цьому, судом встановлено, що виробничо-складське приміщення (літера "Ю") не було предметом іпотеки, що підтверджується відсутністю його у переліку об'єктів основних засобів, які передавались у заставу позивачу згідно додатку №1 до іпотечного договору.

У зв'язку з купівлею виробничо-складського приміщення (літера "Ю"), ТОВ "Еко-Сфера" звернулось до ВАТ "Вінніфрут" із листом від 19.12.2008 року, в якому просило надати згоду на відведення земельної ділянки орієнтованою площею 3 га для обслуговування та будівництва нових об'єктів з метою розвитку виробництва.

Рішенням Калинівської міської ради № 45 від 26.01.2009 року припинено право постійного користування частиною земельної ділянки орієнтованою площею 3 га із земельної ділянки загальною площею 4,5251 га в м. Калинівка по вул. Фрунзе, 45, що перебуває в користуванні ВАТ "Вінніфрут" згідно державного акту на право постійного користування землею, в зв'язку з добровільною відмовою (перехід права власності на виробничо-складське приміщення) (том 1 а.с. 120).

Рішенням Калинівської міської ради № 346 від 23.07.2009 року ТОВ "Еко-Сфера" на умовах довгострокової оренди терміном 10 років передано земельну ділянку загальною площею 3,3706 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають в запасі Калинівської міської ради на умовах довгострокової оренди терміном на 10 років з послідуючим правом викупу для виробничих потреб (обслуговування викупленого виробничо-складського приміщення) в м. Калинівка по вул. Фрунзе, 45 (том 1 а.с. 43-44).

Як вбачається із декларацій про готовність об'єктів до експлуатації, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 16.12.2011 року (том 2 а.с. 203-205) та 07.07.2012 року (том 2 а.с. 206-208) ВАТ "Вінніфрут" за замовленням ТОВ "Еко-Сфера" здійснило будівництво закритого навісу-складу, площею 2615,3 м.кв. та реконструювало існуючий закритий навіс склад в виробничо-складське приміщення за адресою: м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Однак, жоден із вказаних документів не містить інформації про наявність на забудованій земельній ділянці нерухомого майна, а саме транспортного цеху літера "В1", будівлі насосної станції літера "У" (разом із будівлею артезіанської свердловини № 5) чи цеху по виробництву фруктового пюре літера "М6".

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням господарського суду Вінницької області від 04.07.2013 року у справі № 902/768/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 року, відмовлено у позові ПАТ "Укрінбанк" до ТОВ "Еко-Сфера", Калинівської міської ради, за участю третьої особи особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ВАТ "Вінніфрут" про визнання недійсними рішень та договору оренди земельної ділянки.

При цьому, суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 21.08.2013 року у справі № 902/768/13 вказав, що на спірній земельній ділянці (вул. Фрунзе, 45 у м.Калинівка) на момент набуття ТОВ "Еко-Сфера" права оренди не було об'єктів іпотеки, тому оскаржуване рішення Калинівської міської ради № 346 від 23.07.2009 року та договір оренди не порушуються права та інтереси ПАТ "Укрінбанк", оскільки жодних прав на вказану земельну ділянку у банку не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано у розумінні статтей 33, 34 ГПК України належних та допустимих доказів наявності на орендованій ТОВ "Еко-Сфера" земельній ділянці об'єктів нерухомості, збитки за знищення яких є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Обов'язок по доказуванню відсутності вини у заподіянні шкоди лежить саме на особі, яка завдала таку шкоду.

Однак, першочерговим є встановлення особи, яка завдала шкоду, яка і зобов'язана за приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України довести відсутність її вини.

Тобто, вирішуючи даний спір слід виходити із презумпції вини відповідача-2 лише у разі доведення позивачем належними та допустимими доказами факту заподіяння йому шкоди саме неправомірними діями ТОВ "Еко-Сфера" або надання доказів спричинення шкоди внаслідок бездіяльності останнього, у разі покладення на нього обов'язку по збереженню знищеного майна.

Враховуючи, що жодних договірних стосунків між ПАТ "Укрінбанк" та ТОВ "Еко-Сфера" не існувало, обов'язку по збереженню майна на останнього покладено не було, а позивачем не надано суду доказів знищення нерухомого майна неправомірними діями відповідача-2, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині солідарного стягнення збитків із ТОВ "Еко-Сфера".

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32-34, 43, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, Калинівський район, Вінницька область (код ЄДРПОУ 30807701) на користь публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10а (код ЄДРПОУ 05839888) 944 723,80 грн. - збитків, 18 928,15 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідачів 195 526,00 грн. - збитків та в решті позовних вимог щодо них.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 липня 2015 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи