Ухвала суду № 46273124, 23.06.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/564/15-ц Провадження № 22-ц/795/1218/2015 Головуючий у I інстанції Циганко М. О. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Євстафіїва О.К., Тагієва С.Р.

при секретарі Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу (депозиту),

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 23.04.2015 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є таким, що прийнято внаслідок неповного з»ясування судом всіх обставин справи в їх сукупності.

В скарзі апелянт зазначає, що судом не було взято до уваги, що Постановою НБУ № 150 від 02.03.2015 року АТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а правовідносини розповсюджується ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та законодавчо встановлений порядок повернення коштів, які знаходяться на банківських рахунках позивача.

Оскільки сума вкладу позивача не перевищує гарантовану державну суму, отже позивач грошові кошти в розмірі 145806,90 грн. (сума з урахуванням відсотків) отримає найближчим часом протягом дії тимчасової адміністрації, а тому конфлікт інтересів сторін відсутній.

Вказує, що суд вийшов за межі позовних вимог, самостійно здійснивши розрахунок інфляційних та 3% річних та дійшов хибного висновку про можливість нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних витрат від суми неповерненого депозиту під час дії тимчасової адміністрації.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 17.10.2014 року сторони уклали договір №10001008807216 банківського вкладу (депозиту) «Найкраща пропозиція on-line» у гривнях. Згідно укладеного договору ОСОБА_1 зобовязалася передати, а ПАТ «Дельта Банк» зобовязався прийняти грошову суму (вклад) в розмірі 140 000 грн. з процентною ставкою на суму вкладу 13% річних, вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок №26307112482316 по 15.01.2015 року включно (а.с.4).

Відповідно до п. 1.9 вищевказаного договору, нараховані проценти за вкладом виплачуються одночасно з поверненням суми вкладу по закінченню строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів №26205700255477, відкритий в установі банку.

Пунктом 1.10 договору передбачено, що вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п.1.3 даного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника, операції за якими можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів № 26205700255477, відкритий в установі банку.

12.01.2015 року ОСОБА_1 було направлено листа до ПАТ «Дельта Банк» з вимогою про повернення вкладу та нарахованих за вкладом процентів в зв»язку з закінченням 15.01.2015 року строку вкладу, проте відповідач вклад та нараховані проценти не повернув (а.с.5,6).

Відповідно до копії рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року №51 на підставі постанови Правління НБУ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02.03.2015 року №150, ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно (а.с.52-57).

Відповідно до копії виписки за операціями по картковому рахунку ОСОБА_1 №26205700255477 за період з 02.03.2015 року по 04.03.2015 року, грошові кошти на рахунку на кінець періоду становлять 145 806 грн. 90 коп. (а.с.51).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано зобовязання за договором банківського вкладу з виплатою коштів та процентів відповідно до умов договору банківського вкладу. У звязку з затримкою видачі депозиту на користь вкладника підлягає стягненню 3% річних та інфляційні втрати на підставі положень ст. 625 ЦК України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи зясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання апелянта на положення ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки законом не заборонено вкладнику під час дії тимчасової адміністрації звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а запровадження тимчасової адміністрації не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, які правомірно заявлені у звязку з порушенням банком зобовязань.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 вищезазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (п. 1 ч. 6 вказаної статті).

Зокрема, суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку, що відповідачем не було виконано зобов»язання за договором банківського вкладу «Найкраща пропозиція оn-line» з виплатою грошових коштів та процентів відповідно до умов договору банківського вкладу, у зв»язку із затримкою видачі позивачу депозиту також підлягають стягненню три проценти річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦК України).

Як вбачається, ОСОБА_1 звернулась до банку із заявою про повернення вкладу і нарахованих процентів 12 січня 2015 року, а тимчасова адміністрація в ПАТ «Дельта Банк» була запроваджена лише 2 березня 2015 року.

Таким чином, оскільки відповідач не повернув вкладнику внесені ним в банк кошти, суд обґрунтовано стягнув банківський вклад та 3 проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, саме до 02.03.2015 року, за викладених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Не заслуговує на увагу апеляційного суду і посилання апелянта щодо перерахування позивачу суми, в межах процедури передбаченої ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки перерахування стосується угод № 003-24701-041213 та № 004-24701-230113, разом з тим позивач в позові посилалась щодо не виконання зобов»язання банківського вкладу (депозиту) «Найкраща пропозиція on-line» від 17.10.2014 року№ 10001008807216.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а тому скасуванню не підлягає.

Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду І інстанції перевірено в межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.

Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: