Вирок № 46260331, 02.07.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5250/15-к 1-кп/639/320/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Кузьміна А.В.,

представника потерпілої сторони ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого: 14.01.1993 року Фрунзенським районним судом м Харкова за ч. 3 ст. 117, ч. 1, 2 ст. 118, ч. 2 ст. 107, ст. 42 КК України (в ред. 1960 р.) до позбавлення волі строком на 6 років; 25.12.1998 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 206 КК України (в ред. 1960 р.) до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнився за відбуттям строку покарання; 21.11.2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнився за відбуттям строку покарання; 18.12.2006 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 02.09.2011 року на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.08.2011р., на невідбуту частину покарання 8 місяців 26 днів, проживає та зареєстрований за адресою; м. Харків, пров. Аравійський, 10,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, у тому числі за вчинення корисних злочинів, на шлях виправлення не став та, маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість повторно скоїв корисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

01 січня 2015 року ОСОБА_2 знаходився біля території ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 99, у той час у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне заволодіння чужим майном, а саме кольоровими металами, які перебували у власності ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» та знаходились на території підприємства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, та з метою збагачення за рахунок майна підприємства ОСОБА_2, 02 січня 2015 року приблизно о 00:30 год., переліз через паркан з тильної сторони заводу, потрапивши таким чином на охоронювану територію, пройшов до будівлі корпусу № 10 та через розбите вікно проник до приміщення на першому поверсі корпусу, звідки викрав шість модулів «Електроніка» С5-2205, із загальним вмістом у них дорогоцінних металів золота 999, проби: 24,6 гр., срібла 999,9 проби 25,2 гр., паладію 999,5 проби 1,2 гр., які виніс з будівлі корпусу № 10, перекинув через паркан підприємства та зник з місця скоєння злочину, чим заподіяв ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» матеріальні збитки згідно висновку товарознавчої експертизи № 6 від 23.03.2015 року на загальну суму 15226,03 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провинуу скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що вночі 02 січня 2015 року він, переліз через паркан з тильної сторони «заводу ім. Т.Г. Шевченка», потрапивши таким чином на територію підприємства, пройшов до будівлі корпусу № 10 де через розбите вікно заліз до приміщення на першому поверсі звідки викрав шість модулів «Електроніка», які виніс з будівлі корпусу № 10, перекинув через паркан, розібрав, відокремивши плати із вмістом дорогоцінних металів, які здав до пункту прийому металів. Виручені гроші витратив на свої потреби.

До працівників міліції претензій не має, цивільний позов підприємства, судові витрати визнає в повному обсягу, ним частково відшкодована шкода підприємству в сумі 900 гривень. Про те, що у вказаному приміщенні заводу знаходяться деталі, які містять дорогоцінні метали узнав від знайомого, після чого вирішив скоїти крадіжку, оскільки не міг знайти роботу.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що в ніч на 02 січня 2015 року з охоронюваної території підприємства, а саме з будівлі корпусу № 10 була скоєна крадіжка майна: шести модулів «Електроніка» С5-2205, із загальним вмістом у деталях дорогоцінних металів - золота 999, проби: 24,6 гр., срібла 999,9 проби 25,2 гр., паладію 999,5 проби 1,2 гр., чим підприємству заподіяно матеріальні збитки згідно з висновком експертизи 15226, 03 грн. Згодом була встановлена особа крадія, яким виявився ОСОБА_2 Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків підтримує частково на суму 14326, 03 грн., оскільки ОСОБА_2 завдана шкода частково відшкодована. Просить суд призначити обвинуваченому покарання, яке не повязане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, судпровів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_2, представника потерпілої сторони ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням до приміщення.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному та часткове добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не одружений, раніше неодноразово судимий у тому числі за вчинення корисливих злочинів останній раз 18.12.2006 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 02.09.2011 року на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.08.2011р., на невідбуту частину покарання 8 місяців 26 днів, судимість не погашена у встановленому законом порядку, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на облікуу лікарівпсихіатра та нарколога не перебуває, з 30.05.2015р. проходить курс лікування від вживання опіоїдів у ХОДА КЗОЗ «Обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом», переривання курсу лікування не припустиме та може призвести до негативних наслідків для його здоровя і життя.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно тяжкий злочин, дані про його особу, обставини, які помякшують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, щоОСОБА_2 повинен нести покарання, яке пов'язане з позбавленнямволі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_2 зазначеного покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_2, те, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які помякшують його покарання, думки представника потерпілої сторони щодо призначення йому покарання, проходження ним курсу лікування від наркоманії, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обовязків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в ході досудового слідства не обирався.

Цивільний позов ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків підлягає частковому задоволенню з урахуванням висновку експертизи щодо вартості викраденого майна та часткового відшкодування обвинуваченим завданих збитків.

Суд вирішує питання про речові докази на підставі вимогст.ст. 98, 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 373,374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку 3 (трьох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обовязки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично зявлятись для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/к НОМЕР_1) на користь ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (код ЕДРПОУ 14315500) в рахунок відшкодування матеріальних збитків 14326 гривень 03 коп.

Речові докази по справі: модулі «Електроніка» СБ -2205 6шт., плати КМ 256 80 шт., плати КУ 553 34 шт., які знаходиться на зберіганні у ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка», - повернути підприємству як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської областішляхом подачі апеляційної скарги черезЖовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин