Рішення № 46260267, 07.07.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2637/15-ц

2/639/1143/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі : головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Антохіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-тя особа 5-та Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради, у якому просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру №49, розташовану за адресою м. Харків, вул. Ак. Богомольця, 23, на права члена житлового кооперативу «Романтик-3»; визнати за ОСОБА_1 право власності на вищезазначену квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 1988 року по 1992 рік ОСОБА_2, як членом житлового кооперативу «Романтик-3» було здійснено повну оплату вартості однокімнатної квартири №49, по вул. Ак. Богомольця, 23 в м. Харкові у розмірі 7670,90 руб, що підтверджується довідкою ЖК «Романтик-3» №02 від 02.02.2015р.

Проте право власності на зазначену квартиру ОСОБА_2 не зареєстрував.

12.06.2010 року ОСОБА_2 помер.

У встановлені законом строки ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, у звязку з тим, що право власності на вищезазначену квартиру на імя померлого ОСОБА_2 не зареєстровано.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, заявлений позов підтримала у повному обсязі і підтвердила обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Харківської міської ради, ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності за № 08-11/4692/2-14 від 24.12.2014 року, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, ухвалити рішення згідно вимог чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову і можливість його часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ч. 1 і 3 ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України про обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доведенню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і по яким у сторін і інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.

Відповідно до вимог ст. 57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами являються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних у якості свідків, пояснень свідків, письмових доказів, речових доказів тощо.

Так, з довідки №02 від 02.02.2015 року убачається, що ОСОБА_2 проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та був власником даної квартири. ОСОБА_2 був членом житлового кооперативу «Романтик-3». Вартість квартири №49 виплачена повністю у розмірі 7670,90 руб. у період з 1988 року по 1992 рік. Житловий будинок № 23 (у якому розташована квартира) прийнято до експлуатації згідно акту №978 від 24.12.1991 року. ( а.с. 5)

Згідно до технічного паспорту зазначена квартира є однокімнатною, ізольованою, складається з однієї кімнати, житловою площею 18,0 кв.м., є кухня, площею 7,3 кв.м., сполучена вбиральня, площею 3,3 кв.м., коридор, площею 5,0 кв.м, вбудована шафа, площею 0,6 кв.м та 0,7 кв.м., лоджія, площею 4,8 кв.м. Загальна площа квартири становить 37,3 кв.м. (а.с. 21-23).

Згідно відповіді КП «ХМБТІ» за № 23-51337 від 21.01.2011 року, квартира АДРЕСА_1 по праву власності в бюро не зареєстрована. ( а.с. 12)

Позивач просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру №49, розташовану за адресою м. Харків, вул. Ак. Богомольця, 23, на права члена житлового кооперативу «Романтик-3».

Відмовляючи у задоволені позову в даній частині, суд виходить з наступного.

12 червня 2010 року помер ОСОБА_2. ( а.с. 7)

Частиною 4 ст.25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У звязку з чим, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в даній частині задоволенню не підлягає.

Крім того, ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.

Як було встановлено судом 12 червня 2010 року помер ОСОБА_2. ( а.с. 7)

Зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Згідно вимогам ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1223 ЦК України у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.

Заповіту спадкодавець не залишив, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 40460584 від 22.05.2015 року. (а.с.52)

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за його життя і народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив, і батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 залишилася його дружина ОСОБА_1, позивач у справі. ( а.с. 6)

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частина 3 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно мешкав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом строку, визначеного статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від спадку.

Як свідчать відповідь ХДНК № 5 від 27.05.2015 року за № 1520/01-16 та Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 40460467 від 22.05.2015 року, за даними перевірки архівних матеріалів, що знаходяться на зберіганні у справах Пятої ХДНК, після померлого 12.06.2010 року ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 654/2010, у матеріалах якої знаходиться заява про прийняття спадщини за законом від дружини спадкодавця, ОСОБА_1, яка мешкає в АДРЕСА_3, зареєстрована в книзі обліку спадкових справ 22.09.2010 року під № 1572. Інших заяв про прийняття або відмову у прийнятті спадщини не подавалося.

Також мається заява від 04.03.2011 року про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка складається з заборгованості пенсійного фонду, від ОСОБА_1, за яку діє ОСОБА_5 по довіреності. Видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 04.03.2011 року, за реєстровим № 3-131, на імя ОСОБА_1 на заборгованість по пенсії, що знаходиться на особистому рахунку (виплата пенсії проводилась через відділення звязку №157); заява від 20.08.2014 року від ОСОБА_1, за яку діє ОСОБА_5, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю; розяснення про причини неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. ( а.с. 49-51)

Відповідно до п. 3.1 Розяснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Таким чином, суд вважає, що у ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду з вищезазначеним позовом за захистом своїх порушених прав .

У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 зазначено, що у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається квартира.

Отже, квартира АДРЕСА_4, пайовий внесок за яку вніс член житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи, після його смерті входить до складу спадщини.

Враховуючи викладене, суд не бачить правових підстав для відмови у позові ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності у порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_5 після смерті чоловіка, ОСОБА_2, померлого 12.06.2010 року.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 11, 60, 114, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 25 ч.4, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Розяснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, 3-тя особа 5-та Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру № 49 (сорок девять) будинку № 23 (двадцять три) по вул. Ак. Богомольця в м. Харкові, загальною площею 37,3 кв.м, після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого 12 червня 2010 року у м. Харкові.

У задоволені іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В. В. Труханович