Ухвала суду № 46260188, 26.03.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2458/15-к

Провадж. № 1-кс/639/412/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Кісь Д.П., за участю: секретаря Мельнікової А.В., прокурора Болгової Н.Є., підозрюваного ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12014220500000277, внесеному до ЄРДР 11.02.2014 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого до затримання за адресою: Чернігівська область, с. Семенівка, вул. Красна площа, 38, раніше судимого 20.11.2012 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майор міліції ОСОБА_3, за погодженням з прокурором прокуратури Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_4 та прокурором Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_5, звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про надання дозволу на затримання особи з метою приводу для участі у розгляді зазначеного клопотання стосовно ОСОБА_1

У клопотанні слідчий посилався на те, що ОСОБА_1 В,В. маючи не зняту та не погашену судимість, за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, під час випробувального строку, скоїв нове кримінальне правопорушення при наступних обставинах: у середині листопада 2013 року ОСОБА_1 через газету «Премєр» познайомився з ОСОБА_6, який подавав об'яву у газету, з метою надання в оренду з правом викупу автомобіль НОМЕР_1.

ОСОБА_1, діючи умисно, із корисних намірів, зловживаючи довірою, під видом узяття в оренду із правом викупу автомобіля ОСОБА_6, 11.11.2013 р. уклав із останнім договір оренди, за яким повинен був сплачувати за користування вказаним автомобілем, з моменту його підписання строком до 11.11.2015 року - 150 грн. за кожну календарну добу. Після підписання даного договору ОСОБА_1 розпочав користуватися ним.

ОСОБА_1, заздалегідь не бажаючи виконувати умови укладеного договору, шляхом оплати ОСОБА_6 на протязі послідуючих двох місяців грошей за умовами договору, зробивши тим самим вигляд виконання зобов'язань, передбачених ним, увійшов у довіру до ОСОБА_6. Однак після цього ОСОБА_1 перестав виконувати умови вказаного договору, укладеного із ОСОБА_6 та на підставі довіреності, виписаної 11.11.2013 р. нібито від імені ОСОБА_6 (бланк довіреності серії ВРВ № 044389), засвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7, яку ОСОБА_1 здобув при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах, продав за 5000 доларів США вказаний автомобіль ОСОБА_8. На підставі вищевказаної довіреності, виданої від імені ОСОБА_6 на імя ОСОБА_8, останній 10.12.2013 року у ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Харків № 1 ГУМВС України в Харківській області зняв з обліку для подальшої реалізації автомобіль НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6 та 17.12.2013 року продав його ОСОБА_9 за 5200 доларів США.

Згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 26402449, виданного 03.03.2014 року ХФ ДП «Інформаційний центр», бланк довіреності серії ВРВ № 044389 витрачався 22.09.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_10М, що здійснює свою діяльність за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Леніна, 92, під час засвідчення нотаріальної дії, а саме видачі довіреності від імені ОСОБА_11 на право розпоряджання автомобілем марки «Шкода Октавія», д.н. АХ 1648 BE громадянам ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Крім того, продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_1, діючи умисно, із корисних намірів, шляхом зловживання довірою у жовтні 2013 р. через малознайомого ОСОБА_14, з метою узяття у оренду автомобіля марки «Рено-Кенго», д.з. АО 0717 АЕ, звернувся до ОСОБА_15, яка розпоряджалася зазначеним автомобілем на підставі довіреності, виданої на її імя його власником ОСОБА_16

Уклавши з ОСОБА_15 усну угоду на право користування вказаним автомобілем, а також його ремонту, ОСОБА_1 розпочав ним користуватися. Однак, заздалегідь не бажаючи виконувати умови укладеного договору, з початку ОСОБА_1 періодично дзвонив ОСОБА_15 та розповідав їй про хід здійснення ремонту її автомобіля, тим самим увійшов до неї у довіру, однак через деякий час перестав відповідати на телефонні дзвінки та уникав зустрічі із ОСОБА_15

У період часу з жовтня 2013 року до 19.02.2014 року ОСОБА_1В при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, продав за 6000 доларів США автомобіль НОМЕР_3 гр. ОСОБА_17, надавши останній довіреність на право розпорядження зазначеним автомобілем, виписану нібито від імені власника вказаного автомобіля ОСОБА_16 (бланк довіреності серії ВРО № 437075) на її імя.

Згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 26442801, виданного 12.03.2014 року ХФ ДП «Інформаційний центр», бланк довіреності серія ВРО № 437075 витрачався 22.11.2011 року приватним нотаріусом Покровським Я О., що здійснює свою діяльність за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, 31, під час засвідчення нотаріальної дії, а саме - видачі довіреності від імені ОСОБА_18 на право розпоряджання автомобілем НОМЕР_4 громадянам ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_1, переховувався від органів досудового розслідування.

Заслухавши прокурора, який просив обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного та його захисника, які проти задоволення клопотання заперечували, та просили застосувати стосовно підозрюваного більш мякий запобіжний захід аніж тримання під вартою, дослідивши надані копії матеріалів кримінального провадження, приходжу до такого.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судовим розглядом встановлено, що 11.02.2014 року та 20.02.2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 12014220500000277, за фактом незаконного заволодіння шахрайським шляхом автомобілями ОСОБА_6 та ОСОБА_15

05.08.2014 року слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1В у вчиненні зазначених злочинів, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, та яке того ж дня було направлено поштовим відправленням за місцем реєстрації ОСОБА_1

На неодноразові виклики слідчого Жура В.В. до останнього не зявлявся, вжитими заходами встановити його фактичне місцезнаходження не надалось можливим. Згідно показань допитаних свідків ОСОБА_1 за місцем реєстрації за адресою: Харківська область, смт. Слатіно, вул. Нагорна, буд. 40 ніколи не проживав, родичам місцезнаходження ОСОБА_1 не відоме.

У звязку з викладеним ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.08.2014 року та 18.03.2015 року надавались дозволи на затримання ОСОБА_1, з метою приводу останнього до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З показань ОСОБА_1 встановлено, що він фактично був затриманий 25.03.2015 року о 13:00 год. в смт. Семенівка Чернігівської області на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді від 18.03.2015 року.

З матеріалів досудового розслідування, копії яких було надано слідчому судді, а саме: протоколів прийняття заяв про кримінальне правопорушення від ОСОБА_15, ОСОБА_6, протоколів допиту потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_6, протоколів допиту свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_9 та інших документів (договору оренди від 11.11.2013 року, облікової картки приватного транспортного засобу АХ8711АЕ, довіреності від 11 .11 2013 року тощо), а також частково з показань самого ОСОБА_1, наданих в судовому засіданні, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за вищенаведених слідчим обставин.

З показань ОСОБА_1 також вбачається, що він обізнаний у змісті підозри.

При цьому ОСОБА_1 був раніше засуджений - вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.11.2012 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за аналогічних обставин, що свідчить про стійку настанову у ОСОБА_1 на вчинення корисливих злочинів за схожою злочинною схемою.

Крім того, вказаним вироком ОСОБА_1 було призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Тобто, ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні під час іспитового строку, визначеного вищезазначеним вироком Дзержинського районного суду м. Харкова іншого злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання, в тому числі у виді позбавлення волі строком до 3-х років.

Також перевіркою даних про особу підозрюваного встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатр не перебуває, має місце реєстрації, яке не співпадає з місцем його фактичного проживання.

Зі слів підозрюваного ОСОБА_1 також встановлено, що він непрацездатних батьків на утриманні, нерухомості та транспортних засобів у власності не має, він одружений, має двох неповнолітніх дітей 2005 та 2006 років народження, проте фактично з ними більш ніж протягом року не проживав, оскільки мешкав з січня 2014 року в смт. Семенівка Чернігівської області. Діти ж разом з дружиною проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, що свідчить про відсутність достатніх міцних соціальних звязків у підозрюваного ОСОБА_1

Отже, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування до ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Однак, враховуючі існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність встановлених обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кількох кримінальних правопорушень під час іспитового строку, визначеного вироком суду за аналогічний за обєктивною стороною злочин; покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; факт переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, та враховуючи дані про особу підозрюваного, застосування більш мякого запобіжного заходу, є неможливим, а тому клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас, суд вважає за можливе відповідно до вимог ст. ст. 182, 183 КПК України визначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі для злочину відповідної тяжкості у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (20*1218=24 360 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 191, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятора УДПтС України в Харківській області, доручивши етапування ОСОБА_1 Жовтневому РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Строк затримання обчислювати з 25 березня 2015 року 13:00 годин.

Строк дії ухвали до 22 травня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обовязків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у сумі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого та/або суду; повідомляти слідчого та/або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання уповноваженому процесуальному прокурору у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Харкова має бути наданий уповноваженій службовій особі Харківського слідчого ізолятора УДПтС України в Харківській області.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого по даному кримінальному провадженню застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Розяснити, що у разі внесення застави, але невиконання заставодавцем обовязків із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обовязки, застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області в 5-денний термін з дня її оголошення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Д.П. Кісь