Ухвала суду № 46259370, 02.07.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №581/190/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/867/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 30

УХВАЛА

02 липня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Сибільової Л. О. , Околота Г. М.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 червня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальність «АТП-2004», Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», третя особа ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звертаючись з позовом просив стягнути з ТОВ «АТП-2004» 4281 грн. 98 коп. майнової шкоди та грошовий еквівалент відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 грн.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 червня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 118 грн. 87 коп. відшкодування майнової шкоди та 2550 грн. відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» на користь ОСОБА_4 500 грн. 00 коп. франшизи та 2550 грн. відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати ухваливши нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В суд сторони не зявилися, про час і місце розгляду повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема з описової частини постанови старшого слідчого СВ Липоводолинського РВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_5 від 12 березня 2014 року вбачається та обставина, що 29 червня 2012 року близько 09 год. 20 хв. в смт. Липова Долина Сумської області водій ОСОБА_3, рухався на автомобілі КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом по вул. Горького, на зустріч йому в цей час рухався гр. ОСОБА_4 на велосипеді. Після роз'їзду відбулося зіткнення між велосипедом та причепом автомобіля, контакт відбувся із заднім лівим колесом (а.с.9).

Свідок ОСОБА_6 в ході його допиту в судовому засіданні показав суду про те, що 29 червня 2012 року в першій половині дня він чергував на кареті швидкої медичної допомоги і, як водій, відвіз лікаря на місце ДТП на ринкову площу в смт. Липова Долина по вул. Горького. Він особисто, прибувши на місце події, спостерігав як ОСОБА_4 перебував на асфальті під причепом (відразу біля його лівих колес), автомобіль КАМАЗ був тягачем причепа; велосипед лежав поряд, осьова лінія розмітки дороги розміщувалася між серединою автомобіля КАМАЗ. З урахуванням його водійського стажу роботи на автомобілі КАМАЗ показав, що причіп при повороті праворуч зміщується менше праворуч, на відміну від тягача КАМАЗ, який зміщується праворуч більше, що спостерігалось на місці події; по обидві сторони проїзної частини того дня були встановлені торговельні палатки.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 суду показала про те, що 29 червня 2012 року вранці вона перебувала в смт. Липова Долина по вул. Горького і спостерігала як ОСОБА_4 рухався нешвидко на велосипеді по проїзній частині, а також бачила як рухався вантажний автомобіль з причепом, перед яким розходилися пішоходи, щоб надати цьому транспортному засобу можливість рухатись далі. Вантажний автомобіль переїхав за осьову лінію разом із причепом і частково рухався не по своїй полосі, а по зустрічній полосі руху. Оскільки вона зайшла до палатки, то моменту наїзду на потерпілого вона не бачила, побачила його відразу після цього: ОСОБА_4 лежав разом із велосипедом ближче до переднього лівого колеса причепа, головою до середини причепа та автомобіля-тягача, був живий, а велосипед був частково пошкоджений в області рами, керма та переднього колеса.

Свідок ОСОБА_8 суду показала про те, що 29 червня 2012 року вона перебувала на виїзному ринку в смт. Липова Долина по вул. Горького і цього ранку спостерігала як по дорозі рухався вантажний автомобіль з причепом, а на зустріч йому рухався велосипед під керуванням ОСОБА_4, який проїхавши за нею 2-3 метра по правій стороні дороги потрапив під останнє колесо причепа на правій стороні дороги (по тій, по якій рухався потерпілий). При цьому, обидва учасники руху пересувалися нешвидко, а вона почула як спочатку впав велосипед, а потім ОСОБА_4; після цього велосипед опинився під вказаним колесом причепу, а потерпілий частково опинився під велосипедом; потрапляння потерпілого під задні колеса причіпу відбулося на правій стороні дороги, по якій рухався ОСОБА_4 (це була зустрічна полоса руху). Саме вона, побачивши таку подію, виклала швидку медичну допомогу.

Зі змісту протоколу огляду місця події від 20 червня 2012 року та з фототаблиць і схеми розташування транспортного засобу після ДТП до нього вбачається, що наїзд на велосипед чорного кольору задніми двома лівими колесами причіпу номерний знак НОМЕР_2, який буксирувався автомобілем марки КАМАЗ, державний номер НОМЕР_3, відбувся на лівій стороні дороги по вул. Горького смт. Липова Долина, тобто на зустрічній полосі руху. З огляду на фото № 1-3,5,8 до вказаного протоколу та показання ОСОБА_3, надані ним в суді в якості свідка, щодо того, що після наїзду на велосипед він здав назад 1,5-2 мерти, це сукупно, на думку суду, також підтверджує пояснення потерпілого ОСОБА_4 щодо того, що наїзд на велосипед та в наступному завдання йому тілесних ушкоджень відбувся саме на правій стороні дороги по вул. Горького в смт. Липова Долина (зустрічній стороні руху для водія ОСОБА_3В.). Крім цього, факт наїзду на велосипед та потерпілого, що рухався за допомогою автомобіля марки КАМАЗ під керуванням водія ОСОБА_3, також послідовно підтверджувалося ОСОБА_4 в ході його допиту в якості потерпілого на стадії досудового розслідування кримінального провадження № 42013200210000003, і достатньо детально відтворено ним під час проведення 10 жовтня 2013 року слідчого експерименту.

Приймаючи до уваги вищевказані докази як належні та допустимі, суд дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_3 вимог пп. б) п. 2.3., 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2011 року № 1306, оскільки він не дотримався безпечного бокового інтервалу, не врахував кривизни ділянки дороги (повертання дороги праворуч по вул.Горького в смт.Липова Долина), здійснив наїзд на велосипед під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого останньому завдано різного характеру тілесні ушкодження. Порушення вищевказаних норм правил дорожнього руху, на думку суду, перебувають у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожнього - транспортної пригоди, які судом наведені нижче. При цьому, суд вважає, що з урахуванням розміщення з обох сторін торговельних палаток, розміру транспортного засобу із причепом і сторони руху ОСОБА_4, незначну швидкість руху обох учасників руху (швидкість дорівнювала швидкості руху пішохода 3-6 км./год.), суд не знаходить в діях ОСОБА_4 ознак грубої необережності, а навпаки вважає, що його дії до ДТП з урахуванням досліджених вище доказів відповідали вимогам п.11.14 Правил дорожнього руху. До цього, в обох вищевказаних учасників наведеної події за результатами їх медосвідчення після ДТП, алкоголю

в крові не виявлено, обидва транспортні засоби були справні (окрім, зафіксованих при огляді велосипеда «МВЗ» механічних пошкоджень)(арк.пров.10-12,15,16).

Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Полтаваавтотранссервіс», як власника автомобіля КАМАЗ 53202 та причіпу СЗАП 8352, застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», що підтверджується полісами обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6146234, АА/3854908 від 01 липня 2011 року, строк дії двох полісів - 1 рік (з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року) (арк.пров. 24, 25-26, а.спр.11).

Вказаний вище транспортний засіб КАМАЗ із причепом у період часу з 01 вересня 2011 року і до 30 червня 2012 року (включно) був орендований ТОВ «АТП-2004» у його власника, водій ОСОБА_3 на день ДТП перебував у трудових правовідносинах з орендарем (а.с. 82-92,137).

У період часу з 29 червня 2012 року по 14 серпня 2012 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в Липоводолинській ЦРЛ із основним діагнозом: Забій лівого стегна і лівого суглобу. Забійна рвана рана передньої черевної стінки зліва. Обширна гематома м'яких тканин лівого стегна. Надфастальна серома лівого стегна. ДЕ II ступеня. У вказаний період йому 29 червня та 04 липня 2012 року проводилося операційне втручання у виді пунції гематоми, а також були призначені та використані для лікування нижченаведені ліки і витратні матеріали, а саме: розчин Рінгера 200,0 - 7 флаконів, натрій хлористий 0,9% - 200,0 - 2 флакони, вітамін С 10% 2,0 - 8 ампул, реосорбілакт 200,0 - 1 флакон, етамзілат 12,5% - 2,0 - 52 ампули, цефазолін 1,0 - 18 флаконів, кетанов 1,0 - 20 ампул, калій хлорид 100,0 - 2 флакони, цифран в таблетках - 10 таблеток, орнігіл в таблетках - 10 таблеток, фезам в таблетках - 81 таблетка, сорбіфер в таблетках - 68 таблеток, фолієва кислота 5 мг - 15 днів, вітамін В-12 1000 гам - 10 ампул, ритмонорм - 37 таблеток, тайгерон - 10 таблеток, кардіомагніл в таблетках - 1 упаковка, пентоксифілін в таблетках - 1 упаковка, діклоберл 3,0 - 8 ампул, діклоберл таблетки - 16 таблеток, діклак гель - 3 упаковки, шприц 2,0 - 10 штук, шприц 20,0 - 1 штука, шприц 5,0 - 75 штук, системи 4 штуки, бинт 7х14 - 20 штук, марля 5 м - 1 упаковка, перекис водню - 5 флаконів, декасан 200,0 - 2 флакони, мазь Левомеколь - 3 упаковки, рентген плівка - 1 штука. При виписці з даного лікувального закладу рекомендовано з ліків вживати: діклоберн 1т. х 2 рази на день, діклак гель (а.с. 39,40).

За період лікування в Липоводолинській ЦРЛ ОСОБА_4 понесені документально підтверджені витрати на прописані лікарями для лікування медикаменти (ліки та витратні матеріали) в стаціонарних умовах та по виписці з лікарні для вживання у домашніх умовах на загальну суму 180 грн. 32 коп. (а.с.14-16,39).

Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 578 від 01 жовтня 2012 року, № 709 ОСОБА_4 за даними оригіналу історії хвороби № 1620 Липоводолинської ЦРЛ, знаходився на стаціонарному лікування в хірургічному відділенні з 29 липня 2012 року по 14 серпня 2012 року з діагнозом: Забій лівого стегна і лівого суглобу. Забійна рвана рана передньої черевної стінки зліва. Обширна гематома м'яких тканин лівого стегна. Надфастальна серома лівого стегна ДЕ II ступеня. Наслідки перенесення повторних інфарктів головного мозку з вестибуляторним синдромом. Характер пошкоджень вказує на те, що вони могли утворитися в результаті контакту з тупими твердими предметами (предметом), можливо в результаті ДТП. По часу пошкодження можуть відповідати 29 червня 2012 року, що підтверджується медичною документацією. Пошкодження у виді обширної гематоми м'яких тканин лівого стегна, надфастальної сероми лівого стегна ДЕ II ступеня, не являються небезпечними для життя і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли тривалий розлад здоров'я (більше трьох тижнів). Кожне, із вищеописаних пошкоджень, у виді забою лівого стегна і лівого суглобу, забою рваної рани передньої черевної стінки зліва відноситься до легких тілесних пошкоджень (арк.пров.49-50, 51-54).

У період часу з 21 серпня по 03 вересня 2012 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КП «Сумська обласна клінічна лікарня» частково у зв'язку із болями у лівому стегні, у період перебування у даному закладі проведено операційне втручання до закритої і деформованої гематоми лівого стегна із встановленням трубочного дренажу. У вказаний період лікарями йому були призначені та ОСОБА_4 спожиті нижченаведені ліки та витратні матеріали: маніт 200,0 - 3 флакони, лазікс 2,0 - 3 ампули, пентоксифілін 5,0 - 7 ампул, пірацетам 5,0 - 10 ампул, солкосеріл 5,0 - 5 ампул, дигаксин - 13 таблеток, косарк - 26 таблеток, корвазан - 26 таблеток, дексалгін 2,0 - 3 ампули, актовегін 5,0 - 3 ампули, NaCL 0,9% 100,0 - 3 флакони, вата 100,0 - 1 упаковка, системи одноразові - 10 штук, шприци 5,0 - 18 штук, шприци 2,0 - 3 штуки, на загальну суму 438 грн. 55 коп. (а.с.64). При виписці з даного закладу рекомендовано для амбулаторного лікування приймати дигаксин 0,2 (1 раз на добу постійно), корвазан (12,5х2 рази на день (постійно), косарк (1 раз на добу), кардиомагнил 75 м ( 1 таблетка в 19 год. 00 хв.), ницерицм уно 30 (1 таблетка раз на добу протягом 1 місяця).

Сторони у даній справі визнали, що потерпілий ОСОБА_4 ні від ПрАТ «УТСК» страхового відшкодування, ні від ТОВ «АТП-2004» грошових виплат в рахунок компенсації завданої шкоди не отримував.

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч.1 ст.212 ЦПК України.

Дослідивши зібрані по справі докази місцевий суд обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Визначаючи розмір відшкодування шкоди суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги сукупну і документально підтверджену вартість придбаних потерпілим ОСОБА_4 за власний кошт медикаментів (ліків та витратних матеріалів) за період стаціонарного лікування у двох медичних закладах і у домашніх умовах, що складає 618 грн. 87 коп. Разом з цим, цілком обґрунтовано стягнув франшизу в розмірі 500 грн. на користь потерпілого з володільця джерела підвищеної небезпеки, з яким ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах на момент ДТП, тобто з ТОВ «АТП-2004».

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 з приводу відсутності підстав для задоволення позову, оскільки кримінальне провадження порушене за ст.286 КК України було закрито і до адміністративної відповідальності він не притягувався, є необґрунтованими та висновків суду не спростовують виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» відсутність складу злочину, наприклад у разі відмови в порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами КПК України, 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами КПК України, 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода завдана здоров'ю ОСОБА_4 внаслідок наїзду автомобілем, за кермом якого був ОСОБА_3, отже завдана джерелом підвищеної небезпеки.

Умислу ОСОБА_4, а також підстав для звільнення внаслідок непереборної сили від відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не встановлено.

Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи висновку автотехнічної експертизи, як на підставу для звільнення відповідачів від відповідальності, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки жоден з відповідачів в тому числі і ОСОБА_3, який брав участь у справі як третя особа, з клопотанням про її проведення не зверталися, не заявляв такого клопотання ОСОБА_3 і в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 20 червня 2014 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -