Постанова № 4625604, 21.07.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 р.

  Справа № 2-а-2714/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяна Олександрівна

при секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

представника прокуратури Вінницької області: Березюка О.Г.

у відсутності відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Козятинського транспортного прокурора Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_2

про: стягнення штрафу в розмірі 510,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Козятинським транспортним прокурором Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області подано позов про стягнення з ОСОБА_2 510 грн. накладених фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позов мотивовано тим, що постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 056862 від 7.07.2008р. до ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без ліцензійної картки.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 зазначену постанову не оскаржив, в строки встановлені на добровільну сплату застосованих фінансових санкцій не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор вимушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача та представник прокуратури позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №321698.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в обґрунтування та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 , зареєстрований 15.10.2004 року.

Державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області 04.07.2008 року було здійснено перевірку транспортного засобу DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, що належить перевізнику - приватному підприємцю ОСОБА_2, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт № 072958 від 4.07.2008р.

Проведеною перевіркою встановлено, що у перевізника ОСОБА_2 відсутні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійна картка.

Зокрема, згаданою нормою Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 056862 від 7.07.2008р. до ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн.

Дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу рекомендованим листом, який відділенням поштового зв'язку на адресу позивача не повертався, що свідчить про його отримання адресатом.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно положень ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем та прокурором докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 510 грн.

Поряд з цим суд наголошує, що оскільки відповідач -ОСОБА_2 скоїв порушення законодавства про автомобільний транспорт, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець, тому і фінансова санкція в сумі 510 грн. має бути стягнута з нього як з підприємця.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в дохід Державного бюджету України (р/р №31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Державний бюджет м. Вінниці 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 510 грн. (п'ятсот десять гривень) фінансової санкції.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 22.07.09

Суддя Драчук Тетяна Олександрівна

Копія вірна

Суддя:

Секретар: