Постанова № 4625572, 10.07.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2009 р. Справа № 2-а-2736/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям.

встановив:

У червні 2009 року до суду подано регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області позовну заяву про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 заборгованості по фінансовим санкціям у розмірі 1700 грн на підставі рішенні від 12.03.2009 року №0203882800-21.

Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в частині несплати заборгованості по штрафним санкціям згідно з рішенням про застосування останніх від 12.03.2009 року №0203882800-21 на суму 1700,00 грн. Вказане рішення прийняте на підставі акта перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 від 07.02.2009 року, яким встановлено порушення вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995р. (зі змінами та доповненнями), відповідачем проводилась роздрібна торгівля алкогольними напоями при відсутності відповідної ліцензії.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу докази.

Відповідач в судове засідання не з'явився, по невідомій суду причині.

З'ясувавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача або його повноважного представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач, ОСОБА_2, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 31.10.2002 року Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.10).

07 лютого 2009 року працівниками Козятинської ОДПІ у Вінницькій області було здійснено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, про що складено акт перевірки №24/02/07/23/НОМЕР_1 від 07.02.2009 р. (а.с.6-8).

За результатами перевірки встановлено, що відповідач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями при відсутності відповідної ліцензії, що суперечить вимогам статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995р. (зі змінами та доповненнями), а саме працівниками Козятинської ОДПІ у Вінницькій області здійснено закупку однієї пляшки горілки “Хортиця”місткістю 0,5 л. по ціні 24,00 грн на вимогу представників Козятинської ОДПІ ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями представлена не була.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 12.03.2009 року регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області було винесено рішення №0203882800-21 про застосування фінансових санкцій за порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995р. (зі змінами та доповненнями) у розмірі 1700,00 грн (а.с. 5), яке було направлено відповідачу та отримано останнім, про що свідчить поштове повідомлення №47780 від 18.03.2009 року (а.с.9).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

  Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995р. (зі змінами та доповненнями) встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Абзац 5 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, передбачає, що у разі, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами без наявності ліцензії до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1 700 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року встановлено порядок застосування штрафних санкцій за порушення ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Суд дійшов висновку, що дії Позивача по проведенню перевірки та прийняттю рішення про застосування фінансових санкцій є правомірними, оскільки відповідно до п. 6 вищезазначеної Постанови застосування штрафних санкцій позивач наділений повноваженнями щодо застосування фінансових санкцій, а відповідно до ст. 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”наділений повноваженнями щодо здійснення перевірок суб'єктів господарювання з даного питання.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 вищевказаного Закону України, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Станом на час розгляду справи відповідачем не було сплачено штрафні санкції у добровільному порядку, а рішення про застосування фінансових санкцій №0203882800-21 від 12.03.2009 р. не було оскаржене у визначеному законом порядку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованіст по фінансовим санкціям в розмірі 1700 грн до Державного бюджету (Вінницький район, р/р №31119106700071, код ЄДРПОУ 34701209, МФО 802015, код платежу 21081100).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 14.07.09

Суддя Чудак Олеся Миколаївна