Рішення № 46254249, 30.06.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1485/15-ц

Номер провадження 2/489/1249/15

РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2015 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до ОСОБА_2 (далі-відповідач), третя особа служба у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав,

встановив

В березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що відповідач зовсім не цікавиться долею дитини, свої обов'язки щодо утримання дитини не виконує, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, ухиляється від сплати аліментів.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3, 05.05.2000 р. н.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Надав письмові заперечення проти позову. Посилався на те, що не сплачував аліменти, через труднощі в працевлаштуванні. На сьогоднішній час аліменти сплачує.

Представник третьої особи за довіреністю вказав, що вважає, що в інтересах неповнолітньої дитини в задоволенні позову необхідно відмовити.

Прокурор вважала, що позов задоволенню не підлягає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, 05.05.2000 р. н., свідоцтво про народження серії І-ПФ № 066881 від 14.06.2000, зареєстроване відділом запису актів про народження в м. Миколаїв.

Позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав у зв'язку з ухиленням його від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини. Ухилення від участі у вихованні дитини полягало в тому, що відповідач не спілкувався з дитиною, не цікавився його розвитком тощо. Ухилення від участі в утриманні дитини полягало в несплаті відповідачем аліментів, у зв'язку з чим позивач двічі зверталась до суду з позовами про стягнення пені за несплату аліментів.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що сплачував аліменти частково, оскільки не мав можливості сплачувати, а останні роки сплачує аліменти та погашає заборгованість. З дитиною не спілкувався, оскільки таке спілкування можливе лише в присутності позивача, з якою в нього склалися неприязні стосунки. Коли дитина знаходиться в лікарні він регулярно відвідує її.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Миколаївської міської ради виходячи з інтересів дитини вирішено вважати доцільним не позбавляти батьківських прав відповідача.

Ухилення батьків від виконання своїх обовязків по вихованню та утриманню дітей є підставою для позбавлення судом їх батьківських прав, відповідно до вимог пункту 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Пунктом 18 Постанови Пленуму ВС України від 30 березня 2007 року за N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, суд робить висновок, що відповідач виявляє бажання спілкуватися з сином та брати участь в його вихованні. З грудня 2013 року відповідач сплачує аліменти.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав необхідно розглядати як крайній захід і те, що суд має сприяти відновленню виховання та утримання дитини обома батьками, те, що відповідач бажає та прагне спілкуватися зі своєю дитиною, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Одночасно суд попереджає відповідача про необхідність змінити своє ставлення до участі у вихованні та утриманні дитини, а саме сплачувати аліменти та нести інші витрати по утриманню дитини, враховуючи те, що дитина є інвалідом і потребує витрат на утримання, обстеження та лікування. Також відповідачу необхідно регулярно спілкуватись з дитиною, а не тільки коли дитина перебуває у лікарні. Батьки самостійно визначають способи участі у вихованні дитини того з них хто проживає окремо, а у випадку спору можуть звернутись до органу опіки та піклування для визначення порядку і способу участі у вихованні дитини.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст. 3, 15, 212-214 ЦПК України, суд

вирішив

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв