Рішення № 46253980, 27.05.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Дронська І.О.

Справа № 420/222/15-ц

Провадження № 22ц/782/212/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Луганської області в складі:

головуючого Дронської І.О.

суддів: Борисова Є.А., Коротенко Є.В.,

при секретарі Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 02 квітня 2015року у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалось на те, що відповідно до укладеного договору від 01.10.2011року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та сплатою штрафу у розмірі 500грн.+ 5% при порушенні позичальником строків платежу більш ніж на 30днів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених договором. У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором відповідач, станом на 30.11.2014року, має заборгованість в сумі 30328,18грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 19676,68грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8431,11грн.; заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 300грн.; штрафу (фіксована частина) в сумі 500грн.; штрафу (процентна складова) в сумі 1420,39грн. Позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати в сумі 303,28грн.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 02.04.2015року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.10.2011року у розмірі 30328,18грн., а також судові витрати в сумі 303,28грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що Новопсковський район знаходиться в зоні АТО, в звязку з проживанням на території бойових дій існують законодавчі документи, які призупиняють нарахування штрафів та штрафних санкцій, що судом першої інстанції не було враховано. Наявність боргу та необхідність його сплати апелянт не заперечує, просить змінити рішення в частині стягнення штрафних санкцій, провести реструктуризацію її боргу та звільнити її від сплати штрафних санкцій за неналежне виконання умов кредитного договору.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам у повній мірі рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 01 10.2011року відповідач отримала у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки. У подальшому умови кредитування між сторонами були змінені в частині суми кредитного ліміту: 06.03.2013року ліміт знижено до 15000грн., 22.03.2013року збільшено до 20000грн.

Станом на 30.11.2014року сума боргу перед позивачем за договором склала 30328,18грн., з яких: 19676,68грн заборгованість за кредитом; 8431,11грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; 500грн штраф (фіксована частина); 1420,39грн. штраф (процентна складова).

Сума заборгованості також підтверджена довідкою позивача про розмір заборгованості станом на 02.04.2015року.

На підставі зазначеного, з урахуванням умов укладеного між сторонами кредитного договору, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає повному задоволенню та заборгованість в сумі 30328,18грн. підлягає стягненню з відповідача.

Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, але, в частині стягнення штрафних санкцій, не застосував до спірних правовідносин сторін положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014року № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014р., із змінами, внесеними 12.02.2015року № 189-VIII.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання абзацу третього пункту 5статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції Кабінет Міністрів України, своїм розпорядженням №1053 від 30 жовтня 2014року, затвердив перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО).

Відповідно до даних паспорту ОСОБА_2, а також відомостей адресно-довідкового підрозділу територіального ДМС України в Луганській області, а.а.с.37,43, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою Новопсковський р-н., с. Заайдарівка, вул. Пролітарська, 30.

Як вбачається з п.10 розпорядження КМУ №1053 від 30.10.2014року щодо населених пунктів Новопсковського р-ну, Луганської області, с. Заайдарівка (Заайдарівська сільська рада), віднесено до зони АТО.

На підставі зазначеного, колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є субєктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якої, відповідно до ст..2 зазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобовязань.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що комерційним банкам Національним Банком України дані розяснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014року, відповідно до якого банки зобовязані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. «Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу", сказано в листі.

За доводами апеляційної скарги апелянт вважає, що має право на звільнення від сплати передбачених умовами кредитного договору штрафних санкцій.

Між тим, колегія суддів не вбачає підстав для повного скасування нарахованих позивачем штрафних санкцій з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як було зазначено вище, відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банкам забороняється нарахування громадянам, які підпадають під дію зазначеного Закону, пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, правильність якого відповідачем не заперечувалась, станом на 14 квітня 2014року за неналежне виконання умов договору відповідачу ОСОБА_2 була нарахована заборгованіть по кредиту в сумі 18852,29грн., заборгованість по процентам в сумі 1349,55грн., заборгованість по комісії в сумі 50грн., а всього 20251,84грн.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згода на запропоновані Приватбанком умови надання кредиту підтверджена ОСОБА_3 власним підписом.

Якщо сторони досягли домовленості, згідно з положеннями ст..ст.207,640 ЦК України та уклали кредитний договір, в якому передбачені умови сплати пені і штрафу за порушення позичальником строків виконання зобовязання за кредитним договором, то вони мають виконуватися і вважатися такими, що момент домовленості настав.

Як вбачається з Умов та правил надання банківських послуг, п.2.1.1.12.9, у разі порушення позичальником строків платежу по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500грн. + 5%.

Протягом 30 днів заборгованість за кредитним договором відповідачем погашена не була, а тому у позивача, станом на 14 квітня 2014року виникло право на нарахування штрафних санкцій за попередній період у вигляді штрафу в сумі 500грн. фіксована складова та 1012,59грн. процентна складова, а всього 1512,59грн.

Щодо зміни тарифів та умов кредитування, на що банк має право відповідно до п.1.1.3.2.3.Умов, за доводами апеляційної скарги, то ОСОБА_2 з зазначеними вимогами до суду першої інстанції не зверталась і це питання не було предметом розгляду судом першої інстанції.

Щодо відсутності необхідних у ОСОБА_2 коштів для виконання зобовязань за кредитним договором, то відповідно до п.2 ч.1 ст.617 ЦК України відсутність необхідних коштів у особи, яка порушила зобовязання, не є підставою для звільнення останньої від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне зясування судом обставин, що мають значення по справі;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню

З урахуванням зазначених обставин, переглянувши рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права - не застосовано закон, який підлягає застосуванню в частині визначення розміру штрафних санцій, а тому, на підставі ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням зазначеної частини рішення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням змін, внесених в рішення суду першої частини, що потягло за собою зменшення розміру суми, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зменшити і розмір судового збору, визначеного судом першої інстанції, що підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 02 квітня 2015року змінити, скасувавши у частині визначеного судом першої інстанції розміру суми стягнення заборгованості та суми судових витрат.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» ззаборгованість за кредитним договором № б/н від 01.10.2011року в сумі 29920,38грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 19676,68грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8431,11грн.; заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 300грн.; штрафу (фіксована частина) в сумі 500грн.; штрафу (процентна складова) в сумі 1012,59грн., а також понесені судові витрати в сумі 299,20грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді: