Ухвала суду № 46252499, 06.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/2038/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1374/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представників: апелянта - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Галицького районного суду від 26 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

06 серпня 2013 року банк звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 грудня 2007 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №467фкв-07, згідно з яким ОСОБА_3 отримав кредитні кошти у розмірі 227 250,00 грн. зі сплатою 14,6 % річних за весь час користування кредитом на строк з 21.12.2007 року по 20.12.2010 року. Оскільки ОСОБА_3 не виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 11.07.2013 року утворилася заборгованість у сумі 300 723,53 грн., в забезпечення виконання зобовязань за даним договором укладено договори поруки з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та з ОСОБА_7 укладено іпотечний договір, згідно з яким вона передала в іпотеку домоволодіння, загальною площею 184,5 кв. м. в с. Колодіїв, вул. Церковна, 19 Галицького району. Відповідно до укладеного 30.06.2010 року договору про передачу активів, ТзОВ «Укрпромбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за даним кредитним договором. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду від 27 вересня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ТзОВ «Український промисловий банк».

Рішенням Галицького районного суду від 26 лютого 2014 року в позові ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

На дане рішення ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково.

Рішення Галицького районного суду від 26 лютого 2014 року в частині відмови в позові до ОСОБА_3 скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №467фкв-07 станом на 11 липня 2013 року в сумі 156 405 грн. 22 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 75 750 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 80 655 грн. 22 коп. та 1564 грн. 05 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Вищевказане рішення апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 156405,22грн. скасовано. Справу в цій частині передано на новий розгляд до апеляційного суду. В іншій частині рішення апеляційної інстанцій залишено без зміни. У відповідності до вимог ч.4 ст. 338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, з чим не погодилися відповідач1 та його представник й просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про час й місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що термін повного виконання зобовязань позичальником щодо повернення кредиту та сплати коштів за кредитним договором настав на 15 робочий день після отримання вимоги від 18 травня 2009 року, а з позовом до суду банк звернувся 06 серпня 2013 року.

Із таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Частинами 1, 4 ст. 60 ЦПК визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами в розумінні ст. 57 ЦПК є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Загальне правило оцінки доказів законодавець визначив у ч.1 ст.212 ЦПК України, де зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що згідно кредитного договору №467фкв-07 від 21 грудня 2007 року, укладеного між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3, останній отримав на споживчі цілі відновлювальну кредитну лінію у розмірі 227 250,00 грн., з розрахунку 14,6 % річних за весь час користування кредитом на строк з 21.12.2007 року по 20.12.2010 року.

У забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 за даним кредитним договором, між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки №467/П/1-07 від 21.12.2007 року, між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_6 був укладений договір поруки №467/П/2-07 від 21 грудня 2007 року, згідно з якими поручителі поручилися перед кредитором за виконання боржником зобовязань за кредитним договором №467фкв-07 від 21.12.2007 року.

Крім того, виконання позичальником зобовязань за кредитним договором забезпечено також іпотекою, відповідно до укладеного між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7 іпотечного договору №б/н від 22.12.2007 року, згідно з яким ОСОБА_7 передано в іпотеку домоволодіння, загальною площею 184,5 кв. м., житловою площею 64,8 кв. м. в с. Колодіїв,вул. Церковна, 19 Галицького району Івано-Франківської області.

ТзОВ «Український промисловий банк» направив ОСОБА_3 вимогу від 18 травня 2009 року №06/660 про дострокове повернення кредитних коштів у розмірі 188 974 грн. 09 коп. станом на 18 травня 2009 року.

30 червня 2010 року між ТзОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТзОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого позивач набув права вимоги по вищевказаному кредитному договору. З позовом до суду ПАТ «Дельта Банк» звернувся тільки 06 серпня 2013 року.

Відповідно до розділу 1 Кредитного Договору, Банк надає Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

1.1. Ліміт кредитування - 227 250 грн.

Строк дії Кредитної лінії - 36 місяців. Дата повернення кредиту - 20 грудня 2010 року.

Мета кредитування - споживчі потреби. Процентна ставка за користування кредитом -14,6 %.

1.11. Позичальник зобов'язаний сплачувати платежі за цим Договором у розмірі,

порядку та строки, встановлені цим Договором та графіком платежів.

1.12. Під терміном «відновлювальна кредитна лінія» розуміється форма

кредитування при якій протягом строку дії кредитної лінії Позичальник має право

користуватись кредитними коштами як у повній сумі так і частково у межах дозволеної

банком суми (ліміту кредитування) у строки та на умовах встановлених цим Договором. У

разі часткового або повного повернення Кредиту позичальник має право повторно

отримувати кредитні кошти в межах встановленого Банком ліміту кредитування протягом

строку дії кредитної лінії.

ТзОВ «Український промисловий банк» надано ОСОБА_3 кредитні кошти в межах відкличної відновлювальної кредитної лінії, однак дата та сума виданого кредиту не підтверджена позивачем належними доказами та сума виданого кредиту оспорюється відповідачем ОСОБА_3

Згідно п. 2.5. Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування (повернення заборгованості за кредитом)...

Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період від дня його надання до дня його повернення, щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту.

Згідно пояснень наданих представником апелянта в судовому засіданні апеляційного суду, розрахунок суми боргу за кредитним договором здійснено виходячи з заборгованості за тілом кредиту 182 477,88 грн. та 118 245 грн. - заборгованості за відсотками, які нараховані до 11 липня 2013 року, тобто понад визначений кредитним договором термін користування кредитом - 20 грудня 2010 року.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Відповідно до п. 4.3.4 Кредитного договору, при настанні будь-якого із випадків, передбачених п. 6.2. цього договору, банк має право призупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повного повернення Кредиту, сплати процентів за фактичний період користування кредитом, комісій та штрафних санкцій та інших платежів позичальника за цим Договором. У випадку невиконання Позичальником вимоги Банку про дострокове невиконання зобов'язань за цим Договором у встановлений цим договором строк, Банк має право стягнути примусово всю заборгованість за цим Договором.

Згідно п. 6.2. Кредитного Договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та закриття ліміту кредитної лінії, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або поручителями (заставодавцями, іпотекодавцями, гарантами, поручителями, майновими учителями) умов цього Договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим Договором, а позичальник зобов'язаний протягом 15 робочих днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по дату, що залишилась, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку, у разі настання будь-якого із наступних випадків, зокрема, порушення Позичальником строків платежів, що встановлені цим Договором.

Відповідно до п.п. 4.2.5, Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний достроково повністю повернути кредит по сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, у разі настання будь-якого із наступних випадків, передбачених п. 6.2. цього Договору. Зобов'язання передбачене цим пунктом повинне бути виконане Позичальником протягом 15 робочих днів з дати надіслання Банком позичальнику відповідної письмової вимоги.

ТзОВ «Укрпромбанк» реалізовано право, передбачене п. 4.2.5., 4.З.4., 6.2 кредитного договору, а саме визнано термін повернення кредиту таким, що настав у зв'язку тим, що позичальником допущено виникнення прострочення боргу. Зокрема, ТзОВ«Укрпромбанк» 18 травня 2009 року скерувало ОСОБА_3 вимогу № 06/660 від 18 травня 2009 року про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку з неналежним виконанням Кредитного договору №449/ФКВ-07 від 21 грудня 2007 року (а.с. 66).

Отримання даної вимоги 18 травня 2009 року визнається відповідачем ОСОБА_3 З даного часу доказів вчинення будь-яких активних дій сторін Кредитного договору по відношенню один до одного, зокрема сплата кредиту ОСОБА_3, перегляд рішення щодо строку повернення кредиту ТзОВ «Укрпромбанк», сторонами не подано та судом не здобуто. В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт зазначив, що з жовтня 2008 року припинив погашення боргу кредитору .

Враховуючи викладене, зокрема зазначені положення Кредитного договору, дії сторін Кредитного договору, зокрема скерування ТзОВ «Укрпромбанк» 18 травня 2009 року ОСОБА_3 вимоги № 06/660 від 18 травня 2009 року про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку з неналежним виконанням Кредитного договору №449/ФКВ-07 від 21грудня 2007 року, суд приходить до висновку, що термін повного виконання зобов'язань позичальником щодо повернення кредиту та сплати плати за користування кредитом за кредитним договором настав на 15 робочий день після отримання вимоги, а саме 08 червня 2009 року.

30 червня 2010 року між ТзОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельтабанк» та НБУ укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1 якого ТзОВ «Укрпромбанк» відступає «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в т.ч. і за Кредитним договором №449/ФКВ-07 від 21 грудня 2007 року, укладеним між ТзОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 і за укладеним між ТзОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_7 іпотечним договором від 22 грудня 2007 року, що стверджується наявним в матеріалах справи нотаріально посвідченим витягом. Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Загальна позовна давність встановлюється ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки.

Позовна давність, як того передбачає ст. 259 ЦК України, тобто за домовленістю сторін не збільшувалась. Письмовий договір не укладався Відповідно до ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Частинами 3,4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 » Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам надано роз'яснення (п. 31) про те, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ПАТ «Дельтабанк» до ОСОБА_3 заявлені по спливу строку позовної давності. Термін виконання зобов'язання - 08 червня 2009 року, а звернення до суду з позовом - 06 серпня 2013 року.

Оскільки строком захищається тільки порушене право, а судом встановлено порушення права ПАТ «ДельтаБанк», яке має право вимоги як новий кредитор до ОСОБА_3, однак банк пропустив строк позовної давності, а тому у позові в частині вимог до ОСОБА_3 суд першої інстанції підставно відмовив в зв'язку із спливом строку позовної давності як самостійної підстави відмови в позові.

Виконання позичальником кредитного договору забезпечено, зокрема:

договором поруки № 467/П/№ 467/П/1-07 укладеного між ОСОБА_5, ТзОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3;

договором поруки № 467/П/№ 467/П/2-07 укладеного між ОСОБА_6, ТзОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3,згідно яких поручителі поручаються перед кредитором за виконання Боржником зобов'язань, за кредитним договором № 467фкв-07 від 21 грудня 2007 року.

Відповідно до п. 10 Договорів поруки, такі діють до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за основним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 558 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам надано роз'яснення, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Судом встановлено, що Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки п. 3.1 Договору поруки, такий діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за основним договором.

Крім цього зясовано, що термін виконання зобов'язань за Кредитним договором - 08 червня 2009 року, однак позивачем не надано доказів пред'явлення протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя про необхідність виконання зобов'язання.

А тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що поруку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 припинено на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України і на час звернення банку до суду з позовом строк пред'явлення вимоги до поручителів минув.

Аналізуючи в сукупності здобуті докази, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції зясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 26 лютого 2014 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

ОСОБА_8