Ухвала суду № 46252172, 19.02.2015, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/433/15-к

Провадження № 1-кс/352/94/15

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

19 лютого 2015 р. м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

за участю прокурора Безбородька Т.М.

слідчого Вацеби М.В.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

секретаря Кожуховської О.І.

розглянув клопотання заступника начальника СВ Тисменицького РВ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4, погодженого із заступником прокурора Тисменицького району Безбородьком Т.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого відповідно до вимог ст.89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотання надійшло до суду «19» лютого 2015 р.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного ОСОБА_2,-

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015090250000069 від 11.02.2015 р., відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.

Підозрюваний ОСОБА_2 доставлений в судове засідання після фактичного затримання 17.02.2015 року о 19 год. 10 хв. без ухвали слідчого судді.

Підозрюваний ОСОБА_2 отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується його особистим підписом у клопотанні.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 12.02.2015 р. приблизно о 19:00 год., знаходячись по вул. Галицькій в м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, за гроші в сумі 100 грн. незаконно збув ОСОБА_5 паперовий згорток із вмістом сухої подрібненої рослинної речовини, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, обіг якого заборонено, вагою 1,408 грама. 14.02.2015 р. ОСОБА_2 приблизно о 14:00 год., знаходячись в м. Тисмениця, за гроші в сумі 100 грн. незаконно збув ОСОБА_5 паперовий згорток із вмістом сухої подрібненої рослинної речовини, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), обіг якого заборонено, вагою 1,445 грама. 17.02.2015 р. ОСОБА_2 приблизно о 18:00 год., знаходячись в м. Тисмениця, за гроші в сумі 100 грн. незаконно збув ОСОБА_5 два паперові згортки із вмістом сухої подрібненої рослинної речовини, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), обіг якого заборонено, вагою 1,674 грама. 17.02.2015 р. під час проведення огляду приміщення станції техобслуговування, що по вул. Об'їздна, 1 в м. Тисмениця, працівники міліції виявили та вилучили вісім паперових згортків із сухою подрібненою рослинною речовиною, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), обіг якого заборонено, вагою 4,82 грама, який ОСОБА_2 зберігав з метою збуту.

ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинені повторно. 17.02.2015 р. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст.208 КПК України та 18.02.2015 р. йому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст 307 КК України. ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років із конфіскацією майна. Вина останнього у вчиненні інкримінованого неправомірного діяння підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом особистого огляду покупця, протоколом добровільної видачі придбаного наркотичного засобу, висновками судово-хімічної експертизи.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_2 з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого злочину, за який передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; крім того, ОСОБА_2 тривалий період часу перебував в ОСОБА_7, де в нього залишилися звязки, а тому може переховуватися за межами України. На даний час досудовим розслідуванням не встановлено інших осіб, з якими ОСОБА_2 здійснював збут наркотиків, а тому, перебуваючи на волі, він може незаконно впливати на іншого підозрюваного та свідків, які дають викриваючі покази. Перебуваючи на волі та маючи звязки серед кримінального середовища, ОСОБА_2 перешкоджатиме кримінальному провадженню; не маючи легального доходу, ОСОБА_2 буде продовжувати збувати наркотичні речовини.

Слідчий та прокурор підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні свою вину в інкримінованому неправомірному діянні не визнав, просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід.

Захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із врахуванням недоведеності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину, вагомості наявних доказів вчинення ним інкримінованого неправомірного діяння, тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2; з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та недостатності застосування у даному випадку більш мяких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам; враховуючи особу затриманого, його вік, те, що він не працює, має на утриманні малолітню дитину, - приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання.

До підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш мякі запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обовязків, а також запобігти спробам переховування від органу досудового слідства і суду, впливу на свідків і потерпілого та перешкоджання встановлення істини у справі.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою обчислювати з моменту його затримання, тобто з 19 год. 10 хв. 17 лютого 2015 р.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176-178, 183-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Івано-Франківська строком на 60 днів, тобто до 19 год. 10 хв. 17 квітня 2015 року.

Розмір застави визначити у межах 50 мінімальних заробітних плат в сумі 60900 (шістдесят тисяч дев'ятсот) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області: ТУ ДСА України у Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 26289647, банк одержувача: ГУДКСУ у Івано-Франківській області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 26289647, рахунок 37316005000355.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом пяти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя Хоминець М.М.