Постанова № 4624669, 23.07.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-22899/09/1270

Категорія №2.1.15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 липня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності сторін:

від позивача: Натолочна Н.П., довіреність від 20.01.09;

від відповідача №1: не прибув;

від відповідача №2: Квасов П.І., довіреність №15176/10 від 22.07.09; Шуст Ю.В., довіреність №5125/10 від 16.03.09;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Лугцентрокуз» до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Закрите акціонерне товариство «Лугцентрокуз» з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, третя особа Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська, про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 23 червня 2009 року за клопотанням позивача у відповідності до ч.2 ст. 89 КАС України стягнуто на користь Закритого акціонерного товариства «Лугцентрокуз» з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 8138,70 грн.

Ухвалою суду від 23 червня 2009 року за клопотанням позивача у відповідності до ст.52 КАС України до справи залучено в якості співвідповідача Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Луганська.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Лугцентрокуз», р-р 26000959676068 у ПУМБ м. Луганська, МФО 304966, суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 4 172 484 грн., у тому числі: за травень 2008 року у розмірі 983870,00 грн.; за червень 2008 року 516888,00 грн.; за серпень 2008 року 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року 330714,00 грн.; за листопад 2008 року у розмірі 1 548 871,00 грн.; за грудень 2008 року 248042,00 грн.; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Лугцентрокуз» витрати на судовий збір в сумі 9838,70 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що ЗАТ «Лугцентрокуз» згідно з встановленим порядком подало податкові декларації з податку на додану вартість, в яких було заявлене бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у загальній сумі 4172484,00 грн., у тому числі за травень 2008 року у розмірі 983870,00 грн.; за червень 2008 року 516888,00 грн.; за серпень 2008 року 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року 330714,00 грн.; за листопад 2008 року у розмірі 1 548 871,00 грн.; за грудень 2008 року 248042,00 грн.

Позивач зазначив, що ДПІ у Жовтневому районі були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, за висновками складених довідок зазначено, що порушень не встановлено, але бюджетне відшкодування підприємством не отримано, чим порушені його права та інтереси.

Представник відповідача №1 - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області надав суду проти адміністративного позову заперечення та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач звернувшись до адміністративного суду проти суб'єкту владних повноважень не сформулював і не представив фактів порушення його прав та інтересів у публічно-правових відносинах з боку держказначейства, оскільки висновки від ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська до держказначейства не надавалися, та просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача №2 - ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання Закрите акціонерне товариство «Лугцентрокуз» (надалі - ЗАТ «Лугцентрокуз») зареєстровано органом державної влади виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.02.1993 року, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13392898, адреса місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд.107, корп.14, згідно свідоцтва №17154658 зареєстровано платником податку на додану вартість, знаходиться на обліку платників податків в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська.

Суд установив, що за результатами позапланових документальних виїзних перевірок ЗАТ «Лугцентрокуз», проведених ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, здійснених на підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні» податковим органом приймалися заходи щодо підтвердження суми ПДВ до виробника, у тому числі по деклараціям:

- за травень-червень 2008 року з заявленою сумою бюджетного відшкодування в розмірі 983870 грн. за травень 2008 року (вх.№30730 від 20.06.2008 року) та в розмірі 488976 грн. за червень 2008 року (вх.№38971 від 21.07.2008 року), що підтверджується довідкою позапланової виїзної перевірки від 08.08.2008 року №648/23-217/13392898.

- за серпень 2008 року з заявленою сумою бюджетного відшкодування в розмірі 586946грн. (вх.№52486 від 19.09.2008 року), що підтверджується довідкою позапланової виїзної перевірки від 27.11.2008 року №946/23-217/13392898.

- за жовтень-листопад 2008 року з заявленими сумами бюджетного відшкодування в розмірі 330714,00 грн. за жовтень 2008 року (вх.№72091 від 19.11.2008 року) та 1548871грн. за листопад 2008 року (вх.№76652 від 19.12.2008 року), що підтверджується довідкою позапланової виїзної перевірки від 27.01.2009 року №54/23-217/13392898.

- за грудень 2008 року з заявленою сумою бюджетного відшкодування в розмірі 248042,00 грн. (вх.№85494 від 20.01.2009 року), що підтверджується актом планової виїзної перевірки від 27.03.2009 року №249/23/13392898.

З матеріалів справи вбачається, що зазначеними перевірками підтверджені факти сплати у попередніх податкових періодах сум податку, які були включені до складу податкового кредиту за травень 2008 року в сумі 983870,00 грн.; за червень 2008 року в сумі 516888,00 грн.; за серпень 2008 року в сумі 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року в сумі 330714,00 грн.; за листопад 2008 року в сумі 1 548 871,00 грн.; за грудень 2008 року 248042,00 грн. Причому, проведеними перевірками достовірності цих сум, порушень чинного законодавства не встановлено.

Відповідач вказує, що на виконання вимог Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України про організацію та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» від 18.08.2006 року №350 не були включені до реєстру про відшкодування та знаходяться на опрацюванні суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року у розмірі 27912 грн., що пов'язано з неотриманням результатів зустрічних перевірок та встановлення в ланцюгах постачання сировини суб'єктів господарювання.

Але, з огляду на результати проведених вищезазначених перевірок суд вважає, що відповідач установив обов'язкову підставу отримання бюджетного відшкодування ЗАТ «Лугцентрокуз», тобто наявність частини такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що в свою чергу обґрунтовує позовні вимоги позивача.

За таких підстав відповідач не обґрунтовано посилається на н аказ ДПА України від 18.08.2006 року №350, як на підставу для не надання висновків до Державного казначейства про відшкодування позивачу сум податку на додану вартість по деклараціям ЗАТ «Лугцентрокуз » за травень 2008 року (вх.№30730 від 20.06.2008 року), за червень 2008 року (вх.№38971 від 21.07.2008 року), за серпень 2008 року (вх.№52486 від 19.09.2008 року), за жовтень 2008 року (вх.№72091 від 19.11.2008 року), за листопад 2008 року (вх.№76652 від 19.12.2008 року), за грудень 2008 року (вх. №85494 від 20.01.2009 року).

Втім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв'язку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що безпосередньо порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.03.1997 року «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.8. ст. 1 Закону №168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази суд приходить до висновку, що податковим органом були безпідставно порушені законні права та інтереси Позивача з огляду на наступне.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР обумовлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Вказане кореспондується з нормою пункту 7.1. статті 7 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна, яка видана Продавцем - Покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

Суд установив, що наявність податкових накладних і вантажних митних декларацій у Позивача, за якими було визначено суми податкового кредиту за травень 2008 року в сумі 983870,00 грн.; за червень 2008 року в сумі 516888,00 грн.; за серпень 2008 року в сумі 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року в сумі 330714,00 грн.; за листопад 2008 року в сумі 1 548 871,00 грн., було перевірено та підтверджено посадовими особами податкового органу у довідках від 08.08.2008 року №648/23-217/13392898, від 27.11.2008 року №946/23-217/13392898, від 27.01.2009 року №54/23-217/13392898 та акті перевірки від 27.03.2009 року №249/23/13392898. Крім того, зазначені податкові накладні та вантажні митні декларації надані позивачем у судовому засіданні як письмові докази, оскільки вони в собі містять відомості про обставини, які мають значення для вирішення даної справи.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 Закону №168/97-ВР , така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7.   статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За таких підстав, обов'язком ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, Головного управління Державного казначейства у Луганській області є - вчиняти дії, направлені на здійснення відшкодування податку на додану вартість, що передбачено нормами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», серед яких: протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації - податковому органу проводити документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. При наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого же строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, визначена перевірка була проведена Відповідачем, що підтверджується Довідками від 08.08.2008 року №648/23-217/13392898, від 27.11.2008 року №946/23-217/13392898, від 27.01.2009 року №54/23-217/13392898 та актом перевірки від 27.03.2009 року №249/23/13392898.

Таким чином суд установив, що з урахуванням наданих позивачем письмових доказів та документів, а також результатів перевірки, викладених у вищезазначених Довідках, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ЗАТ «Лугцентрокуз», підтверджено наявність сум податку на додану вартість, які належить відшкодуванню на рахунок платника у банку по деклараціям за травень 2008 року в сумі 983870,00 грн.; за червень 2008 року в сумі 516888,00 грн.; за серпень 2008 року в сумі 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року в сумі 330714,00 грн.; за листопад 2008 року в сумі 1 548 871,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 248042,00 грн., всього у загальній сумі 4172484 грн.

Цей висновок суд ґрунтується на результатах перевірок, проведених ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, результати яких оформлені довідками від 08.08.2008 року №648/23-217/13392898, від 27.11.2008 року №946/23-217/13392898, від 27.01.2009 року №54/23-217/1339289, що відповідає вимогам п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (далі - Порядок №327), яким передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства, оформляється довідка.

Довідка - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Підпунктом 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» у підпункті 7.7.10. пункту 7.7.   статті 7 визначає, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України та встановлює, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом порушені вимоги підпунктів 7.7.2., 7.7.5., 7.7.6., 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 08.06.2001р. № 489/5680, статтями 2, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншим цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20.12.2000 року, що призвело до ненадходження на розрахунковий рахунок Позивача суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у загальній сумі 4 172 484,00 грн. по декларації за травень, червень, серпень, жовтень і листопад 2008 року і дає підстави для винесення рішення про бюджетне відшкодування податку за рішенням суду.

Крім того, посилання відповідача щодо неотримання відповідей по вказаних постачальниках на час розгляду справи для суду є неприйнятним, оскільки у п. 3 довідок від 08.08.2008 року №648/23-217/13392898, від 27.11.2008 року №946/23-217/13392898, від 27.01.2009 року №54/23-217/1339289, та акті перевірки від 27.03.2009 року №249/23/13392898 зазначається, що за результатами перевірки не було встановлено взаємовідносини ЗАТ «Лугцентрокуз» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні документи та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними.

У зв'язку з цим суд вважає, що позивач законно і обґрунтовано набув право на бюджетне відшкодування, так як проведеною перевіркою встановлено, що частина від'ємного значення дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Суд установив, що ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська до органу Державного казначейства України в Луганській про підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у загальній сумі 4172484,00 грн. у тому числі за травень 2008 року в сумі 983870,00 грн.; за червень 2008 року в сумі 516888,00 грн.; за серпень 2008 року в сумі 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року в сумі 330714,00 грн.; за листопад 2008 року в сумі 1 548 871,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 248042,00 грн. не направлявся.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Суд установив, що недодержання збоку ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська поряду визначення сум податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Лугцентрокуз» та ненадання висновків про суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, до органу державного казаначейства у строки, визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Згідно статті 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обов'язкових платежів та інші.

Відповідно до п.4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.06.1997 року №209/72 (в редакції наказу ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року №200/86) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за номером №489/5680, передбачено, що у разі ненадання висновку щодо відшкодування ПДВ, повернення сплаченого податку здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування щодо наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ у загальній сумі 4172484,00 грн. у тому числі за травень 2008 року в сумі 983870,00 грн.; за червень 2008 року в сумі 516888,00 грн.; за серпень 2008 року в сумі 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року в сумі 330714,00 грн.; за листопад 2008 року в сумі 1 548 871,00 грн. за грудень 2008 року в сумі 248042,00 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з цим суд при вирішенні даної справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, аналіз чинного законодавства та встановлених у судовому засіданні обставин дозволяє суду дійти висновку про те, що вимоги позивача у справі щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ у загальній сумі 4172484,00 грн. у тому числі за травень 2008 року в сумі 983870,00 грн.; за червень 2008 року в сумі 516888,00 грн.; за серпень 2008 року в сумі 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року в сумі 330714,00 грн.; за листопад 2008 року в сумі 1 548 871,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 248042,00 грн. відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно платіжного доручення №369 від 23.04.2009 року позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська сумі 9838,70 грн., з яких ухвалою суду від 23 червня 2009 року позивачу було повернуто надмірно сплаченого державного мита у сумі 8138,70 грн., крім залишку у сумі 1700,00 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Лугцентрокуз» до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Лугцентрокуз», р-р 26000959676068 у ПУМБ м. Луганська, МФО 304966, суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 4 172 484 грн., у тому числі: за травень 2008 року у розмірі 983870,00 грн.; за червень 2008 року 516888,00 грн.; за серпень 2008 року 544099,00 грн.; за жовтень 2008 року 330714,00 грн.; за листопад 2008 року у розмірі 1 548 871,00 грн.; за грудень 2008 року 248042,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Лугцентрокуз» судовий збір у сумі 1700,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28 липня 2009 року.

СУДДЯ