Рішення № 46245239, 02.07.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26196/14-ц Провадження № 22-ц/772/2089/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 57 Доповідач Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Жданкіна В.В.,

суддів: Вавшка В.С., Панасюка О.С.,

при секретарі: Агєєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міськогосуду Вінницької області від 25.05.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Імексбанк» про захист прав споживача шляхом стягнення заборгованості за договором депозиту, -

ВСТАНОВИЛА:

В суд звернувся ОСОБА_3 з позовом до ПАТ «Імексбанк» про захист прав споживача шляхом стягнення заборгованості за договором депозиту.

Позовні вимоги мотивував тим, що 27.10.2014 року між ним та банком було укладено договір №1140024829 банківського вкладу у гривні України, згідно підпункту 1.1. якого 27.10.2014 року відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень у вигляді вкладу (депозиту) строком на 30 (тридцять) днів на депозитний рахунок зі сплатою 22 (двадцяти двох) відсотків річних і зобов'язався повернути зазначені кошти 26.11.2014 року. Відповідно до виписки з особового рахунку, 27.10.2014 року на вказаний рахунок було зараховано 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень.

Зазначив, що на виконання підпункту 2.3.4. договору, для зарахування відсотків, 27.10.2014 року між сторонами укладено договір №1140024816 банківського рахунку (у національній валюті), відповідно до п.1.1. якого відповідачем відкрито позивачу поточний рахунок №26208654339002//26207110322101.

26.11.2014 року довірена особа позивача звернулася до банку з письмовою заявою за вх. №796 з проханням видати готівкою суму внесеного депозиту та нарахованих відсотків по договору, проте відповідачем умови договору не виконано та кошти позивачу не повернено, а тому позивач просив стягнути з ПАТ «Імексбанк» на його користь грошові кошти в сумі 232 733, 58 (двісті тридцять дві тисячі сімсот тридцять три) гривні 58 копійок, з яких 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень заборгованість по вкладу, 3 254, 79 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) гривні 79 копійок заборгованість по відсоткам, 49 478, 79 (сорок дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 79 копійок пені, а також стягнути з відповідача судові витрати в дохід держави.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.05.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

На рішення суду, представником ОСОБА_3 ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення вимог цивільного процесуального права, норм матеріального права та не повне зясування обставин справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.10.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір №1140024829 банківського вкладу у гривні України, згідно підпункту 1.1. якого 27.10.2014 року відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень у вигляді вкладу (депозиту) строком на 30 (тридцять) днів на депозитний рахунок №26304654339003//26306110322239 зі сплатою 22 (двадцяти двох) відсотків річних і зобов'язався повернути зазначені кошти 26.11.2014 року.

Згідно підпункту 2.4.2. договору, відповідач зобов'язався зберігати кошти позивача та щоденно нараховувати по залишку грошових коштів на рахунку відсотки.

Згідно підпункту 2.4.4. договору, відповідач зобов'язався повернути позивачу суму депозиту з нарахованими відсотками після закінчення терміну дії договору, на першу вимогу позивача, готівкою або в безготівковій формі за заявою позивача, шляхом перерахування на поточний або інший депозитний рахунок, вказаний позивачем.

На виконання підпункту 2.3.4. договору, для зарахування відсотків, 27.10.2014 року між сторонами укладено договір №1140024816 банківського рахунку (у національній валюті), відповідно до п.1.1. якого відповідачем відкрито позивачу поточний рахунок №26208654339002//26207110322101. Згідно підпункту 2.2.4. договору банківського рахунку, позивач має право отримувати готівкові кошти у межах заяви на видачу готівки. Згідно підпункту 2.3.6. та 2.3.7. договору банківського рахунку, відповідач зобов'язався за розпорядженням позивача видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до відповідача відповідного розрахункового документа.

Відповідно до виписки з особового рахунку №26304654339003, 27.10.2014 року на вказаний рахунок було зараховано 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень.

26.11.2014 року довірена особа позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до банку з письмовою заявою за вх. №796 з проханням видати готівкою суму внесеного депозиту та нарахованих відсотків по договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтями 526, 1058 ЦК України передбачено, що зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитись ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, з якого вкладник може зняти кошти або проводити ними розрахунки за допомогою платіжної банківської картки).

Повернення банківського вкладу має відбутись таким чином, щоб вкладник мав реальну можливість отримати вклад. Саме вкладник має право визначатись з тим, яким саме чином він буде розпоряджатись своїми коштами.

Відповідно до п. 3.1. договору №1140024816 банківського рахунку (в національній валюті) від 27.10.2014 року передбачено, що за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного розпорядження) чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,1 % несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення.

Відтак, пеня, яка підлягає стягненню з банку на користь позивача становитиме 1649 грн., що розраховується: 183254,79 грн. загальна сума заборгованості помножена на 0,1 % пені та помножена на 9 днів прострочення (в період з 26.11.2014 року по 05.12.2014 року).

Колегія суддів звертає увагу, що запровадження ж у банку тимчасової адміністрації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та повязані із цим обмеження на здійснення фінансових операцій не може обмежувати права вкладника на судовий захист його порушених прав.

На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції, яке не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову про стягнення з ПАТ «Імексбанк» на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. - заборгованість по вкладу, 3 254, 79 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 79 копійок - заборгованість по відсоткам, 1 649 (тисяча шістсот сорок девять) грн. пені.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.05.2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на користь ОСОБА_3 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. - заборгованість по вкладу, 3 254, 79 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 79 копійок - заборгованість по відсоткам та 1 649 (тисяча шістсот сорок девять) грн. пені.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_5

Судді: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

З оригіналом вірно: