Ухвала суду № 46245217, 01.07.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/25346/14-ц Провадження № 22-ц/772/1758/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 52Доповідач Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

головуючого: Рибчинського В.П.,

суддів: : ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі: Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу з доповненнями представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и л а:

26 листопада 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 та стягнення аліментів.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що її колишній чоловік ОСОБА_8 грубо порушує права її неповнолітніх доньок - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, створює небезпеку для їхнього життя та здоровя, ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дітей, а тому вважає, що його слід позбавити батьківських прав.

21 квітня 2015 року ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просила позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_8 аліментів залишити без розгляду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2015 року позовну заяву ОСОБА_4 в частині стягнення аліментів залишено без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, представник ОСОБА_4 ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.04.2015 року та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 25.11.2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 14.02.2014 року.

Від даного шлюбу у сторін є двоє неповнолітніх дочок: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії 1-БК № 362560 від 04.10.2013 року (а.с. 16), та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії 1-БК № 362561 від 04.10.2013 року (а.с. 15).

Згідно з довідкою № 4-5/509 від 27.08.2014 року, виданою Судакською ЗОШ № 2 АР Крим, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчалась в 1-Г класі даної школи з 01.09.2013 року по 15.01.2014 року, після чого вибула до м. Києва (а.с. 44).

Відповідно до характеристики, наданої Судакською ЗОШ № 2 АР Крим від 13.11.2014 року, ОСОБА_7 пішла в 1 клас у віці 7 років. Раніше відвідувала дитячий садок. Проживає з матір'ю і бабусею. На батьківські збори приходить бабуся. Дитина емоційно неврівноважена, відчуває труднощі при спілкуванні з однокласниками. Спостерігається підвищений рівень тривожності (а.с. 94).

Як вбачається з характеристики, наданої ЗОШ № 222 м. Києва, ОСОБА_7І навчається в даній школі з 20.01.2014 року. Зарекомендувала себе, як дисциплінована, старанна учениця. До виконання доручень ставиться відповідально, бере активну участь у житті класу. З однолітками підтримує дружні стосунки. Батько, ОСОБА_8, підтримує зв'язок з класним керівником, постійно займається питанням освіти та інтелектуальним розвитком дитини, розділяє достатньо уваги навчанню та вихованню своєї доньки, відвідує батьківські збори (а.с. 95).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дитини від 22.01.2014 року, складеного працівниками Служби у справах дітей Дніпровської районної ради у м. Херсон, неповнолітні ОСОБА_6І та ОСОБА_7І проживають разом зі своїми батьками в м. Херсон по вул. Кременчуцькій, 56, в приватному будинку, який складається з двох поверхів. Житлово-побутові умови проживання задовільні, відповідають санітарно-гігієнічним нормам. У помешканні наявні всі зручності. Діти забезпечені всіма необхідними речами відповідно до віку. Для дітей створені належні умови для розвитку та виховання (а.с. 117).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не довела ухилення відповідача від виконання батьківських обовязків.

З даними висновками суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне:

Постановою Пленуму Верховного Суду України у п. 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", розяснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

За змістом ст. 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) вбачається, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до сімейного життя.

Закон України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п. 15 вищевказаної постанови, позбавлення батьківських прав (тобто позбавлення прав на виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, обєктивного зясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 27 лютого 1991 року визначено неможливість розлучення дитини з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків коли таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст.171 СК дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Діючий СК України не встановлює вікових меж для обов'язку суду вислухати дитину при вирішенні спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд першої інстанції дійшов висновку про недоцільність опитування дітей в судовому засіданні, оскільки психолог під час підготовки висновку органу опіки та піклування опитував дітей, а повторний допит буде для них черговою важкою психологічною травмою. Згідно висновку від 12.02.2015 року виконавчий комітет Вінницької міської ради вважає недоцільним позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4

Під час опитування дітей психологом, працівником Вінницького міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомили, що хочуть проживати з мамою, яку вони дуже люблять та яка добре про них піклується. У звязку з частими конфліктами між батьками, діти мають певні образи та побоювання щодо батька (а.с. 182-183 т.1).

Доводи апелянта щодо ухилення ОСОБА_8 від сплати аліментів на утримання дітей в розмірі не нижче 200 доларів США щомісяця на кожну дитину, як встановлено шлюбним контрактом, суд бере до уваги, оскільки пояснення ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції про те, що він не знає де знаходяться діти та кому потрібно платити аліменти на утримання дітей є безпідставними. Разом з тим суд зважає і на ту обставину, що ОСОБА_4 добровільно відмовилась від позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дітей.

Посилання на відсутність створення батьком умов для отримання дитиною освіти є необґрунтованим та спростовується характеристикою зі школи № 228 м. Києва (т.1 а.с. 95), а сам факт, що дитина пропустила заняття в школі ніяким чином не може свідчити про відсутність умов для отримання дитиною освіти.

Відсутність забезпечення дітям необхідного медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток не підтверджується матеріалами справи, а одиничний факт про те, що дочка лікувалась у медичному закладі з діагнозом гострий отит та опік на нозі не можуть слугувати підставою для ствердження, що відповідач не забезпечував дітей належним медичним оглядом та лікуванням.

Жорстоке поводження, яке полягає у фізичному або психічному насильстві, застосування недопустимих методів виховання, приниження людської гідності дитини, що виразилось у тому, що відповідач 30.12.2013 року, за день до святкування нового року, без згоди позивачки забрав дітей, судом оцінюється критично, так як батько не був позбавлений батьківських прав щодо своїх дітей. Крім того порядок виховання дітей та визначення їх місця проживання на той час вирішено не було.

Твердження апелянта про хронічний алкоголізм чи захворювання на наркоманію ОСОБА_8 не підтверджується жодним доказом у справі. Більш того, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у витребуванні доказів, а саме інформації з лікувального закладу, де проходив курс лікування від наркотичної залежності відповідач, однак клопотання про витребування зазначених доказів перед судом апеляційної інстанції поставлено не було.

Також суд першої інстанції вірно дійшов висновку про недоведеність факту розбещення ОСОБА_8 неповнолітніх дочок ОСОБА_7 та ОСОБА_6, оскільки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 156 КК України закрито на підставі постанови слідчого СВ Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 09.04.2014 року.

Поряд з іншим, колегія суддів погоджується з висновком органу опіки тапіклування, оскільки він є обґрунтованим та не суперечить інтересам дітей.

Доводи апелянта носять формальний характер, ґрунтуються на припущеннях та не скасовують вірних висновків суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин колегія суду приходить до висновку, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2015 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на вимогах чинного цивільного законодавства, що відповідно до положень ст.308 ЦПК Україниє підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегіясуддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргуз доповненнями представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 залишити без задоволення.

РішенняВінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Рибчинський В.П.

Судді: ІванюкМ.В.

ОСОБА_3.