Рішення № 46239290, 25.06.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7704/15-ц

провадження № 2/753/4474/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"25" червня 2015 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Україна», ЄДРПОУ 30636550, та ОСОБА_3, про стягнення грошових сум,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом в якому просив про стягнення судового збору, а також про наступне.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Україна», ЄДРПОУ 30636550, 49500 грн. в якості страхового відшкодування.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Україна», ЄДРПОУ 30636550: 5964 грн. 40 коп. - пені; 1004 грн. 32 коп. - втрати від інфляції; 374 грн. 30 коп. - три проценти річних.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 31510 грн. 71 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 700 грн. в якості відшкодування за виконання звіту №968.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові зазначив, що відповідачем ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» за полісом №АІ/0709795 було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу - автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2 на один рік на період з 19.08.2014 року із встановленням франшизи в сумі 500 грн. та з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000 грн.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 23.10.2014 року встановлено, що з вини ОСОБА_3, як водія транспортного засобу - автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода 23.09.2014 року по пр. Мира, 6 в м. Києві.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1, який належить позивачу. При цьому, розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження вказаного автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 внаслідок вказаної ДТП становить суму 81010,71 грн. - вартості його відновлювального ремонту згідно з висновком авто-товарознавчого дослідження, який міститься у звіті №968 ФОП ОСОБА_5, за виконання якого позивач сплатив останньому 700 грн. При цьому, позивачу не було виплачене страхове відшкодування відповідачем ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» в сумі 49500 грн. в порушення вимог діючого законодавства, а також відповідачем ОСОБА_3, в порушення вимог діючого законодавства не була відшкодована позивачу вказана сума франшизи - 500 грн., а отже в якості відшкодування решти матеріальної шкоди внаслідок пошкодження вказаного автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 - загальна сума 31510 грн. 71 коп. та 700 грн. в якості відшкодування за виконання звіту №968.

При цьому, відповідач ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» отримало належне повідомлення (заяву) позивача про виплату страхового відшкодування з відповідними додатками 20.10.2014 року.

Виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.01.2015 року по 21.04.2015 року, арифметична сума пені за цей період за прострочення виплати вказаного страхового відшкодування становить суму 5964 грн. 40 коп., при цьому, втрати від інфляції за вказаний період складають 1004 грн. 32 коп., а арифметична сума 3% річних за вказаний період складає 374 грн. 30 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть

участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для

ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування.

Враховуючи викладене, проаналізувавши всі матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідачем ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» за полісом №АІ/0709795 було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу - автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2 на один рік на період з 19.08.2014 року із встановленням франшизи в сумі 500 грн. та з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000 грн. (а.с.10, 11, 22).

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 23.10.2014 року встановлено, що з вини ОСОБА_3, як водія транспортного засобу - автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода 23.09.2014 року по пр. Мира, 6 в м. Києві (а.с.14).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1, який належить позивачу (а.с.12). При цьому, розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження вказаного автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 внаслідок вказаної ДТП становить суму 81010,71 грн. - вартості його відновлювального ремонту згідно з висновком авто-товарознавчого дослідження, який міститься у звіті №968 ФОП ОСОБА_5 (а.с.23-57), за виконання якого позивач сплатив останньому 700 грн. (а.с.58). При цьому, позивачу не було виплачене страхове відшкодування відповідачем ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» в сумі 49500 грн. в порушення вимог діючого законодавства, а також відповідачем ОСОБА_3, в порушення вимог діючого законодавства не була відшкодована позивачу вказана сума франшизи - 500 грн., а отже в якості відшкодування решти матеріальної шкоди внаслідок пошкодження вказаного автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 - загальна сума 31510 грн. 71 коп. та 700 грн. в якості відшкодування за виконання звіту №968.

При цьому, відповідач ПрАТ «Страхова Компанія «Україна» отримало належне повідомлення (заяву) позивача про виплату страхового відшкодування з відповідними додатками 20.10.2014 року (а.с.19).

Виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.01.2015 року по 21.04.2015 року, арифметична сума пені за цей період за прострочення виплати вказаного страхового відшкодування становить суму 5964 грн. 40 коп., при цьому, втрати від інфляції за вказаний період складають 1004 грн. 32 коп., а арифметична сума 3% річних за вказаний період складає 374 грн. 30 коп. (розрахунок а.с.6).

Так, відповідно до положень ст.526, п.1 ст.530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Закону, в тому числі, у встановлений строк.

Відповідно до положень ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні, або іншій особі страхову виплату.

Згідно з положеннями п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень пунктів 1, 2, 5 ст.1187 ЦК України: джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З положень п.3 Положення «Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» від 28.09.1996р., вбачається, що об'єктом страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майну фізичних та юридичних осіб. Відшкодуванню страховиком підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.

Відповідно до положень пунктів 1.3, 1.4, 1.7 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Відповідно до положень ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": п.9.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування; п.9.2. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до положень п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Крім того, відповідно до положень п.36.5 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі викладеного, враховуючи також положення ст.22 ЦК України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» належить: судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 322 грн. 11 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3; судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 568 грн. 43 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Україна», ЄДРПОУ 30636550.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Україна», ЄДРПОУ 30636550, 49500 грн. в якості страхового відшкодування.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Україна», ЄДРПОУ 30636550: 5964 грн. 40 коп. - пені; 1004 грн. 32 коп. - втрати від інфляції; 374 грн. 30 коп. - три проценти річних.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 31510 грн. 71 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 700 грн. в якості відшкодування за виконання звіту №968.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 322 грн. 11 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 568 грн. 43 коп. стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Україна», ЄДРПОУ 30636550.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: