Ухвала суду № 46232422, 01.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/7146/14 Головуючий у І інстанції Пухна О.М.Провадження № 22-ц/780/2983/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 01.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Суханової Є.М., Коцюрби О.П.,

при секретарі: Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1662, яким було звернено стягнення на предмет іпотеки: квартиру № 29, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 97/15, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 травня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 20 травня 2008 року за реєстровим №1391.

Позивач просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_5 №1662 від 21 липня 2014 року таким, що не підлягає виконанню, оскільки оспорюваний виконавчий напис було вчинено з порушенням норм законодавства.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року вищезазначений позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення міськрайонного суду є не повністю законним, оскільки застосовані не всі норми матеріального права, які повинні застосовуватись для задоволення позову, та просила змінити рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року та вказати в рішенні, що підставою для задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» з заявою про вчинення виконавчого напису після спливу строку позовної давності.

В свою чергу, ТОВ «Кредитні ініціативи» також подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 травня 2008 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №2707/0508/71-025, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 194000 доларів США, зі сплатою 11,9% річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 20 травня 2024 року (а.с. 192-195).

З метою забезпечення виконання договірних зобов'язань між сторонами 20 травня 2008 року укладено іпотечний договір №2707/0508/71-025-Z-1, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала ВАТ «Сведбанк» в іпотеку нерухоме майно: трикімнатну квартиру №29, загальною площею 84,70 кв.м., житловою площею 44,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, буд. №97/15, і належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 травня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 20 травня 2008 року за реєстровим №1391 (а.с. 4-8).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», що є правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу №15, відповідно до умов якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, зокрема, й право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №2707/0508/71-025 (а.с. 102-128).

Разом з цим, 28 листопада 2012 року між Факторинговою компанією «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу та договір про відступлення прав за іпотечними договорами (а.с. 129-149).

Так, за вказаними договорами відповідач набув статусу нового кредитора/стягувача за договором №2707/0508/71-025 (а.с. 129-150, 154-155).

21 липня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис, зареєстрований за №1662, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру №29, загальною площею 84,70 кв.м., житловою площею 44,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, буд. №97/15, й належить на праві власності ОСОБА_2, переданого в іпотеку в забезпечення зобовязання боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №2707/0508/71-025 від 20 травня 2008 року, строк платежу за яким настав 28 листопада 2012 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання /неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору з 28 листопада 2012 року по 12 червня 2014 року, а саме: заборгованість за кредитом 2213919,78 грн., заборгованість за відсотками 1509503,21 грн. та суми плати, що здійснена ТОВ «Кредитні ініціативи» за вчинення виконавчого напису 7070 грн., що разом становить суму загальної заборгованості станом на 20 червня 2014 року у розмірі 3730492,99 грн. (а.с. 165).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що безспірність заборгованості боржника перед кредитором не знайшла свого підтвердження, боржник не була належним чином повідомлена і відповідно не мала можливості вирішити спір у досудовому порядку, а також те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 без врахування вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

У ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Виконавчий напис повинен містити: посаду, прізвище та ініціали нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис, найменування і адресу стягувача, найменування і адресу боржника, зазначення строку, за який провадиться стягнення, зазначення сум, що підлягають стягненню, або предметів, які підлягають витребуванню, в тому числі пені, процентів, якщо такі належать, зазначення розміру плати, сум держмита, сплачуваного стягувачем або мита, яке підлягає стягненню з божника; дату (рік, місяць, число) вчинення виконавчого напису; номер під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку (ст. 89 Закону України «Про нотаріат» ).

Відповідно до п. 282 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року (далі - Інструкція), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року встановлено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що посвідчують заборгованість боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимоги про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі не виконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого тридцяти денного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.

Належних та допустимих доказів безспірності вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, що є однією з основних умов вчинення нотаріусом виконавчого напису, відповідачем нотаріусу надано не було.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис №1662 від 21 липня 2014 року за відсутності доказів про отримання боржником вимоги про усунення порушень та добровільне виселення № 2712-10 від 18 червня 2014 року (а.с. 175-176) і відповідно позивач як боржник була позбавлена можливості виконати вимогу банку.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, про необхідність зміни рішення суду першої інстанції та зазначення в ньому, що підставою для задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є звернення ТОВ «Кредитні ініціативи» після спливу строку позовної давності з наступних підстав.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, рішення ухвалюється по суті спору або із застосуванням строків позовної давності. Ухвалення рішення з вищезазначених підстав в сукупності, діючим законодавством не передбачено.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно, безпосередньо та обєктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, прийшов до вірного висновку про задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Викладені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: