Ухвала суду № 46232349, 24.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10747/14ц Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.Провадження № 22-ц/780/3731/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 24.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Олійника В.І., Коцюрби О.П.,

при секретарі Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

18 червня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищезазначеним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06 травня 2015 року, просила : жилий будинок, надвірні будівлі та господарські споруди, що розташовані за адресою : Київська область, м. Бориспіль, вул. Комуністична, 50 поділити в натурі між позивачем та відповідачем наступним чином : визнати за ОСОБА_2 право власності на частину жилого будинку загальною площею 40,5 кв.м, згідно варіанту № 4 поділу житлового будинку, надвірних будівель та споруд, відповідно до Висновку №4-15/11 судової будівельно-технічної експертизи від 15 листопада 2013 року проведеної експертом ТОВ «Український центр судових експертиз» ОСОБА_4, що складається з : ганку «а1», веранди 1-І площею 8,6 кв.м., коридору 1-1 площею 7,7 кв.м., кухні 1-2 площею 12,9 кв.м., житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м., санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м.; надвірні будівлі та господарські споруди: погріб з шийкою «В», гараж «Б, сарай «Г», убиральню «Е», навіс «Ж», хвіртку №1, ворота №2, огорожу № 3 (1/2). Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 67,971 %. Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину жилого будинку загальною площею 40,5 кв.м, згідно варіанту № 4 поділу житлового будинку, надвірних будівель та споруд, відповідно до Висновку №4-15/11 судової будівельно-технічної експертизи від 15 листопада 2013року проведеної експертом ТОВ «Український центр судових експертиз» ОСОБА_4, що складається з: житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м., житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. та на надвірні будівлі та господарські споруди : огорожу №3 (1/2), колодязь питний «В», колонку «К». Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівліта господарські споруди становлять 41,003 %. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію за зменшення частки в жилому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах в розмірі 13 484 грн. Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованої під цим домоволодінням, відповідно до часток сторін, згідно варіанту № 5 розподілу земельної ділянки площею 0,10 га розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд, відповідно до Висновку №4-15/11 судової будівельно-технічної експертизи від 15 листопада 2013 року проведеної експертом ТОВ «Український центр судових експертиз» ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 належить 1/2 частка домоволодіння по вул. Комуністичній, 50 в м. Борисполі Київської області. Відповідач є власницею іншої 1/2 частки в цьому жилому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах. Ці обєкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці площею 0,1284 га. Сторони не можуть домовитись про поділ домоволодіння та узгодити порядок користування земельною ділянкою. Тому позивач змушена звернутися до суду із вказаним позовом за захистом своїх прав.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд, про встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково.

Жилий будинок, надвірні будівлі та господарські споруди, що розташовані за адресою : Київська область, м. Бориспіль, вул. Комуністичній, 50 поділено в натурі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину жилого будинку загальною площею 40,5 кв.м. загальною вартістю 37041 гривня, що складається з : ганку «а1» вартістю 133 гривні, веранди 1-І площею 8,6 кв.м. вартістю 4193 гривні, коридору 1-1 площею 7,7 кв.м. вартістю 6220 гривень, житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. вартістю 13086 гривень та житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м. вартістю 13409 гривень; надвірні будівлі та господарські споруди загальною вартістю 22545 гривень : погреб з шийкою «В» вартістю 6206 гривень, гараж «Б» вартістю 7831 гривня, хвіртку № 1 вартістю 875 гривень, ворота № 2 вартістю 3261 гривня та 1/2 частину огорожі № 3 вартістю 4372 гривні. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 54,7%;

Визнано за ОСОБА_3 право власності на частину жилого будинку загальною площею 40,7 кв.м. загальною вартістю 32876 гривень, що складається з : кухні 1-2 площею 12,9 кв.м. вартістю 10420 гривень, санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м. вартістю 2019 гривень та житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м. вартістю 20437 гривень; надвірні будівлі та господарські споруди загальною вартістю 16512 гривень : сарай «Г» вартістю 6507 гривень, убиральню «Е» вартістю 1358 гривень, навіс «Ж» вартістю 1167 гривень, колодязь питний «З» вартістю 668 гривень, колонку «К» вартістю 2440 гривень та 1/2 частину огорожі №3 вартістю 4372 гривні. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 45,3%.

Стягнуто з ОСОБА_2 (паспорт серії СО 387812 виданий 08.04.2000 р. Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (паспорт серії СМ 341285 виданий 20.02.2001 р. Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) компенсацію за зменшення частки в жилому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах в розмірі 5099 (пять тисяч девяносто девять) гривень.

Зобовязано ОСОБА_2 демонтувати дверний блок між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-6, закласти цей проріз та заштукатурити стіну з обох сторін; в житловій кімнаті 1-6 облаштувати новий коридор та кухню; встановити новий дверний блок між коридором 1-1 та новим коридором, облаштованим в житловій кімнаті 1-6; переоблад-нати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жилого будинку.

Зобовязано ОСОБА_3 облаштувати зовнішній вхід в житлову кімнату 1-4; облаштувати новий коридор в житловій кімнаті 1-4; встановити нові дверні блоки між новим коридором та санвузлом 1-3, між новим коридором та кухнею 1-2, між новим коридором та житловою кімнатою 1-4; демонтувати дверні блоки між кухнею 1-2 та санвузлом 1-3, між коридором 1-1 та кухнею 1-2, між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-4, закласти ці прорізи та заштукатурити стіни; переобладнати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жилого будинку.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Стягнуто з ОСОБА_3 (паспорт серії СМ 341285 виданий 20.02.2001 р. Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (паспорт серії СО 387812 виданий 08.04.2000 р. Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 167 (сто шістдесят сім) гривень 89 (вісімдесят девять) копійок, витрати за проведення експертизи в розмірі 2482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 97 (девяносто сім) копійок, витрати за проведення інвентаризації майна в розмірі 435 (чотириста тридцять пять) гривень 69 (шістдесят девять) копійок.

Не погоджуючись із висновком, наведеним у рішенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись із апеляційними скаргами, в якій просили скасувати оскаржуване рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Комуністичній, буд. 50.

Позивачу та відповідачу належить по 1/2 частки вищевказаного домоволодіння, яке складається з : ганку «а1», веранди 1-І площею 8,6 кв.м., коридору 1-1 площею 7,7 кв.м., кухні 1-2 площею 12,9 кв.м., санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м., житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м., житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. та житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м., погреб з шийкою «В», гараж «Б», сарай «Г», убиральня «Е», навіс «Ж», колодязь питний «З», колонка «К», хвіртка № 1, ворота № 2 та огорожа № 3.

Наведене підтверджується копіями про право на спадщину (а.с. 8, 10, т. 1), копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 9, 11, т. 1), копією технічного паспорту на житловий будинок (а.с. 12-20, т.1).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В п. 7 Пленуму Верховного Суду України Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 року розяснено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст. 152 ЖК України).

Якщо сторона оспорює рішення виконкому, щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необґрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.

При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Згідно статті 152 ЖК України, переобладнання та перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянам на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства (пункт 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом від 17 травня 2005 року № 76 Держжитлокомунгоспу).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області за № 07 від 12.01.2015 р., виконавчий комітет надав дозвіл на переобладнання та перепланування житлового будинку по вул. Комуністична, 50 у м. Бориспіль Київської області, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 120, т. 2).

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що на виконання вимог ст. 152 Житлового кодексу України, сторонами здійснено всі дії щодо отримання рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на переобладнання і перепланування спірного будинку та надано рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області суду для вирішення справи по суті.

З висновку експерта Українського центру судових експертиз за № 4-15/11 від 15 листопада 2013 року (а.с. 39-86) вбачається, що поділ вищевказаного жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд можливий без дотримання рівності часток. Експертом запропоновано 4 варіанти поділу, з яких варіант № 2 передбачає найменше відхилення від рівності часток сторін в обєктах нерухомого майна.

Отже, судом першої інстанції при обранні варіанту поділу домоволодіння було враховано, що відповідач приймала участь в утриманні спірного майна, оскільки несла витрати по його утриманню.Наведене підтверджується копіями квитанцій, рахунків-повідомлень (а.с. 135-169, т. 1).

Колегія суддів критично оцінює докази апелянта ОСОБА_3 щодо виконання ремонтних робіт у спірному житловому будинку, оскільки проводилися в період з 2005 по 2014 роки, що не є доказом прийняття участі по утриманню та ремонту будинку.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач приймала будь-яку участь у проведенні ремонту жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд та несла витрати по його утриманню.

Колегія суддів вважає найдоцільнішим варіантом поділу жилого будинку, надвірних будівель та господарських споруд вказаний під № 2 у експертному дослідженні.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що у власність ОСОБА_2 належить виділити частину жилого будинку, яка складається з ганку «а1», веранди 1-І площею 8,6 кв.м., коридору 1-1 площею 7,7 кв.м., житлової кімнати 1-5 площею 16,2 кв.м. та житлової кімнати 1-6 площею 16,6 кв.м.; надвірні будівлі та господарські споруди: погреб з шийкою «В», гараж «Б», хвіртку № 1, ворота №2 та 1/2 частину огорожі №3. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 54,7%.

У власності ОСОБА_3 слід залишити частину жилого будинку, яка складається з кухні 1-2 площею 12,9 кв.м., санвузла 1-3 площею 2,5 кв.м. та житлової кімнати 1-4 площею 25,3 кв.м.; надвірні будівлі та господарські споруди: сарай «Г», убиральню «Е», навіс «Ж», колодязь питний «З», колонку «К» та 1/2 частину огорожі №3. Ці приміщення жилого будинку, надвірні будівлі та господарські споруди становлять 45,3%.

У звязку з цим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 належить стягнути компенсацію за зменшення частки в жилому будинку, надвірних будівлях та господарських спорудах у розмірі 5099 гривень.

З огляду на приміщення, які виділені у власність кожної сторони, для переобладнання жилого будинку на дві окремі ізольовані квартири на ОСОБА_2 належить покласти зобовязання: демонтувати дверний блок між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-6, закласти цей проріз та заштукатурити стіну з обох сторін; в житловій кімнаті 1-6 облаштувати новий коридор та кухню; встановити новий дверний блок між коридором 1-1 та новим коридором, облаштованим в житло-вій кімнаті 1-6; переобладнати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жило-го будинку.

На ОСОБА_3 О.В. належить накласти зобовязання: облаштувати зовнішній вхід в житлову кімнату 1-4; облаштувати новий коридор в житловій кімнаті 1-4; встановити нові дверні блоки між новим коридором та санвузлом 1-3, між новим коридором та кухнею 1-2, між новим коридо-ром та житловою кімнатою 1-4; демонтувати дверні блоки між кухнею 1-2 та санвузлом 1-3, між коридором 1-1 та кухнею 1-2, між коридором 1-1 та житловою кімнатою 1-4, закласти ці прорізи та заштукатурити стіни, переобладнати систему інженерного забезпечення для виділеної їй частини жилого будинку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Проте, позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Комуністична, 50, задоволенню не підлягають оскільки сторонами не надано жодних належних та допустимих доказів тих обставин, що спірна земельна ділянка у вищезазначеному розмірі та конфігурації перебуває у користуванні сторін згідно вимог чинного законодавства. Як і не надано доказів того, що попередні власники (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7Я.)житлого будинку, надвірних будівель та господарських споруд у встановленому законом порядку набули право власності на земельну ділянку або право користування нею.

Суд вважає недоведеним, що до сторін перейшло одне з цих прав на земельну ділянку. Тому підстави для її поділу або встановлення порядку користування земельною ділянкою відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Посилання ОСОБА_2 на те, що суд першої інстанції керувався лише тим фактом, що сторони не надали документів на зазначену земельну ділянку, що не може заперечувати факту наявності прав на дану земельну ділянку у спадкодавців є безпідставним та не підтверджене належними доказами.

Посилання ОСОБА_8 на те, запропонований судом першої інстанції варіант поділу житлового будинку та земельної ділянки вимагає від сторін проведення значних ремонтно-будівельних робіт, колегія суддів до уваги не бере, оскільки, обираючи вказані варіанти поділу домоволодіння судом першої інстанції були враховані конкретні обставини, які призвели до відхиленням від розміру ідеальних часток кожного власника.

За змістом ст. ст. 10 та 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 58, 59 ЦПК України, надані суду докази мають бути належними та допустимими. Згідно з вимогами ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: