Ухвала суду № 46230825, 05.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1810/14 Головуючий у І інстанції Купрієнко С.І.Провадження № 22-ц/780/4777/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 05.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

05 вересня 2014 року суддя Апеляційного суду Київської області Білоконь О.В., розглянувши у м. Києві заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2014 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

встановила:

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2014 року у вказаній справі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу суду першої інстанції залишено без руху у звязку із неоплатою скарги судовим збором (п. 14 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір) та пропуском строку подачі апеляційної скарги, надано строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

01 вересня 2014 року від апелянта надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2014 року мотивована тим, що в ухвалі вказано «про звернення стягнення на предмет потеки», тоді як правильно слід вказати «про звернення стягнення на предмет іпотеки»; неповністю зазначено прізвище, імя та по-батькові відповідача; не зазначено прізвище секретаря судового засідання.

Відповідно до ст.219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року), вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

З огляду на те, що вказані апелянтом описки в ухвалі суду не впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність, а процесуальним законодавством не передбачено зазначення секретаря судового засідання в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, то у прийнятті даної заяви слід відмовити.

Враховуючи зміст поданої заяви, суд приходить до висновку, що її необґрунтованість свідчить про зловживання апелянтом своїми процесуальними правами, направленими на затягування розгляду справи та ухилення від виконання рішення, а тому у прийнятті заяви про виправленні описки необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 209, 219 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_3 про розяснення, виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1